Вирок № 78816373, 20.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10975/18

Провадження №1-кп/638/1100/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С.,

прокурора Арсені О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12018220480002609 від 06.07.2018 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

27.10.2004 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, ст.70 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 19.06.2006 року умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 2 дні;

10.02.2011 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ст. 395 КК України до арешту строком на 3 місяці;

28.02.2012 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 10.02.2015 року по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

06.07.2018 року о 14.00 год., ОСОБА_1, 1978 р.н., проходивши повз будинку №54 по вул. Цілиноградській в м.Харкові на бордюрі побачив згорнутий електричний подовжувач ТМ «VICO» 30 метрів з позначенням на кабелі «ШВВП» 2х2,5 Южкабель 2016, який належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Цілиноградська» (ЄДРПОУ 39948287). Після чого у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, а саме електричним подовжувачем. Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, ОСОБА_1, діючи повторно, переконавшись в тому, що його дії не будуть помічені оточуючими, маючи корисливий намір, з метою особистого збагачення, таємно заволодів електричним подовжувачем ТМ «VICO» 30 метрів, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №17742 від 27.07.2018 року 411 грн. 72 коп. та покинув територію ОСББ «Цілиноградська».

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив вищезазначене в повному обсязі. У скоєному щиро кається.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оспорюється. Інші докази згідно ч.3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України - є злочином середньої тяжкості, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не звертався, не працює.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суб'єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра та нарколога, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв'язку, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

Однак суд вважає, що ОСОБА_1 не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов'язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки 6 (шість) місяців не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч. 2 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави 286 (двісті вісімдесят шість) гривень на відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №17742 від 27.07.2018 року.

Речовий доказ по справі - електричний подовжувач ТМ «VICO», 30 метрів - залишити у володінні ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк