Рішення № 78816346, 05.11.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5604/17

Номер провадження 2/404/717/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Іванової Н.Ю.,

за участі секретаря - Гуйван О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року представник публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, по якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 449, 22 грн. за кредитним договором б/н від 08.11.2010 року та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.11.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н від 08.11.2010 року, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач взяті на себе зобовязання в повному обсязі не виконувала, тому станом на 10.08.2017 року має заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 17 449, 22 грн., з яких 5576,22 грн. тіло кредиту, 4 882, 78 грн. нараховано відсотків за користування кредитом, 5 683, 11 грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 807, 11 грн. штраф (процентна складова).

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.09.2017 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання /а.с. 36/.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обовязки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання /а.с. 54-55/.

В ході розгляду справи, а саме в серпні 2018 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість станом на 29.07.2018 року у розмірі 31 899, 48 грн., а саме: 470, 64 грн. тіло кредиту, 4 882, 78 грн. нараховано процентів за користування кредитом, 24 550, 85 грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1 495,21 грн. штраф (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не зявився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, надав до суду заяву, якою просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не зявилась, повідомлялась судом про час та місце розгляду справи належним чином, надала до суду заяву, якою просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнала /а.с. 173/.

Також надала до суду відзив /а.с. 61-67/, яким просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Позивач подав до суду розрахунки пені за межами річного терміну до пред»явлення позову до суду за період з 08.11.2010 року по 10.08.2017 року, тобто з пропуском строків позовної давності, передбаченими ст. 258 ЦПК України. Вважає, що дана позовна давність щодо стягнення пені повинна бути за період з 03.09.2016 року по 03.09.2017 року.

Вказала, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року, належним доказом отримання кредиту може бути лише банківський документ за підписом отримувача кредиту.

За вказаного вважає, що позивач не підтвердив належними доказами свої позовні вимоги.

Також додала до відзиву копію чеку про сплату заборгованості по тілу кредиту від 19.02.2018 року в сумі 6 000 грн./а.с. 68/.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.11.2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н від 08.11.2010 року, відповідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Копія анкети-заяви на двох сторінках від 08.11.2010 року містить персональні дані відповідача, відповідач власним підписом засвідчила, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді».

Так, пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 та 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості.

На виконання умов вищевказаного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» 08.11.2010 року видав відповідачу ОСОБА_1 кредитну картку, що також підтверджується фотографією відповідача з отриманою карткою, яку вона тримає в руках /а.с. 159/.

Доводи відповідача про те, що позивач не підтвердив факт надання кредиту належними доказами суд оцінює критично, оскільки відповідач сплачувала кошти в рахунок погашення кредиту, користувалась карткою, а також після подання позовної заяви, а саме 19.02.2018 року сплатила кошти у розмірі 6 000 грн.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 08.11.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

21.05.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» змінив свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», що не тягне за собою правонаступництва.

Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів.

Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7 % від суми заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу до 25 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг, платіж включає відсотки за користування кредитом, передбачені тарифом, частину заборгованості по тілу кредита, штраф, згідно цих умов.

Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Відповідач перед позивачем належним чином не виконала зобов'язання, внаслідок чого станом на 29.07.2018 року утворилась заборгованість у розмірі 31 899,48 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 470,64 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 4 882,78 грн., заборгованість за пенею 24 550,85 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 495, 21 грн. - штраф (процента складова).

Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У поданому до суду відзиві відповідач звернулась до суду із письмовою заявою про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Як вбачається з правових позицій, викладених в Постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі №614цс14, яка була ухвалена за наслідками перегляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічні правові позиції викладені і в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 181/467/17, сторонами в якій були ПАТ КБ «Приватбанк» та позичальник. Зокрема, у вказаному судовому рішенні зазначено, що висновок судів попередніх інстанцій про початок перебігу позовної давності з моменту внесення позичальником останнього платежу на погашення кредитної заборгованості є помилковим. Згідно з вищенаведеним пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки, а не закінченням строку дії договору. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104 цс16.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» №30.1.0.0/2-20170728/607 від 30.04.2018 року, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) згідно кредитного договору б/н від 08.11.2010 року отримала картки №4149625301159826, 5363542302017117, 5457092300134487, 4149625808739930 остання з яких має термін дії до останнього дня 06.2018 року /а.с. 160/.

Крім того, згідно ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з копії чеку та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 сплатила кошти в розмірі 6 000 грн. в рахунок погашення боргу, що свідчить про визнання нею боргу.

За вказаного, позовні вимоги про стягнення 470, 64 грн. тіла кредиту та 4 882, 78 грн. процентів за користування кредитом підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення 24 550, 85 грн. пені, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1 495,21 грн. штрафу (процентна складова), суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 24 550, 85 грн., суд вважає за необхідне, відмовити, в звязку із забороною подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за позовну вимог у майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 7 348,63 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 368,59 грн. (7 348,63 грн. х 100 % : 31 899,48 грн. х 1 600 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.11.2010 року в розмірі 7 348,63 грн., з них: заборгованість за кредитом 470,64 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 4 882,78 грн., а також відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1 495,21 грн. штраф (процентна складова) та 368,59 грн. - сплаченого судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 24 550,85 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи :

позивач: акціонерне товариство Комерційний банк ОСОБА_3, місцезнаходження: вул. Н. Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення складено 14.11.2018 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда