Постанова № 78816011, 22.12.2018, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/950/18

Провадження № 3/169/457/18

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року смт Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, а саме, що він, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 14 листопада 2018 року о 03 годині 50 хвилин у місті Луцьку Волинської області на перехресті вулиці ОСОБА_2 та проспекту Перемоги керував автомобілем марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав і пояснив, що дійсно 14 листопада 2018 року близько четвертої години ночі керував автомобілем у місті Луцьку і був зупинений працівниками патрульної поліції. Стверджував, що постанову державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами він не отримував, у зв’язку з чим не міг знати про встановлені щодо нього обмеження і не мав умислу на вчинення правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно, повно й об’єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до протоколу додано копію постанови державного виконавця від 19 березня 2018 року, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, а до виконання відповідними органами – після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Частиною 5 статті 74 вказаного Закону передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У досліджених в судовому засіданні матеріалах виконавчого провадження № 33455326 щодо ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про отримання останнім копії вищевказаної постанови.

Більше того, в порушення вимог вказаного Закону постанова про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами державним виконавцем 19 березня 2018 року, тобто в день її винесення і до закінчення строку на її оскарження, була надіслана для виконання у Головне управління Національної поліції у Волинській області.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституційний Суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі. Принцип правової визначеності означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки"

Аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності в контексті визначеного статтею 9 КУпАП поняття адміністративного правопорушення не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, та про доведеність його винуватості у вчиненні цього правопорушення, оскільки будь-які докази про те, що ОСОБА_1 було відомо про встановлене щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами і він свідомо, умисно й протиправно в порушення таких обмежень керував транспортним засобом, передбачаючи юридичні наслідки своєї поведінки, відсутні.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини 1, 2 статті 7 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя