Ухвала суду № 78814271, 17.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62053/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Писанець В.А., при секретарі - Лапцун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. у кримінальному провадженні № 42018100000000834 від 10.09.2018 про накладення арешту на речові докази, -

В С Т А Н О В И В :

14.12.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. у кримінальному провадженні № 42018100000000834 від 10.09.2018 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Квартал 5» (38926278) на рахунках №26002013022245, №26003001022245, №26003700022245, в банківській установі ПАТ "СБЕРБАНК".

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

14 грудня 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018100000000834 від 10.09.2018, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи та працівники ТОВ «Квартал 5» (38926278), діючи у першому півріччі 2018 року та продовжуючи діяти у подальшому на території України, за попередньою змовою з іншими особами, шляхом документального оформлення реалізації тютюнових виробів на адресу ТОВ «Гранд-Табак» (41910116) та ТОВ «Тродмікс Інвест» (41569361), умисно ухилились від сплати податків на загальну суму 7 млн. грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Квартал 5» (38926278) має рахунки №26002013022245, №26003001022245, №26003700022245, в банківській установі ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627, адреса реєстрації: м. Київ вул. Володимирська, буд.46), які використовувались під час вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та гроші, які знаходяться на вказаних банківських рахунках,отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор вказує, що накладення арешту на майно необхідно для збереження речових доказів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві винесено постанову про визнання коштів ТОВ «Квартал 5» (38926278) у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках юридичної особи в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), речовим доказами.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. у кримінальному провадженні № 42018100000000834 від 10.09.2018 про накладення арешту на речові докази - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Квартал 5» (38926278) на рахунках №26002013022245, №26003001022245, №26003700022245, в банківській установі ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627, адреса реєстрації: м. Київ вул. Володимирська, буд.46).

В частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних юридичних осіб, крім виплат обов'язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А. Писанець