Ухвала суду № 78811946, 21.12.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/1030/18

Провадження № 2/700/570/18

21 грудня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1030/18 провадження №2/700/570/18 за позовом ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18 травня 1998 в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла його баба – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої належить земельна частка (пай), розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів на території с. Федюківка Лисянського району та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новака, 27 в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,50 га, яка перебувала у користуванні. Спадкодавець заповіту не залишила, інших спадкоємців немає. Не звертався в нотаріальну контору для оформлення спадщини, оскільки вважав, що прийняв спадкове майно після померлої, так як проживав із нею до дня смерті. У 2018 році дізнався про наявність іншого спадкового майна, паю, у зв’язку з чим звернувся до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. На спадщину. Крім того, зазначив, що необхідно встановити факт належності документів спадкодавцю, а саме у сертифікаті на земельну частку (пай) , розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів було допущено помилку, а саме: власником вказано – ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_2. За таких обставин він змушений звернутися до суду із даним позовом.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити у підготовчому судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено, що 18 травня 1998 в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла його баба – ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 191404 від 15.02.2002 року. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої належить земельна частка (пай), розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів на території с. Федюківка Лисянського району, відповідно до сертифікату серії ЧР № 039453 виданого на підставі рішення Лиянської райдержадміністрації № 297 на ім’я ОСОБА_3.

28.08.2018 року позивач як єдиний спадкоємець за законом звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як не звертався раніше, оскільки вважав, що прийняв спадщину проживаючи зі спадкоємцем до дня її смерті, що підтверджується довідкою Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 173 від 25.09.2018 року.

Як свідчить постанова нотаріуса № 1585/02 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Даний факт підтверджується довідкою Федюківської сільської ради за №174 від 25.09.2018 року, згідно з якою за ОСОБА_4 рахується житловий будинок, розташований за адресою: вул. Новака, 27, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, документи на який не видавалися. Вказаний будинок знаходиться на присадибній земельній ділянці, розміром 0,50 га яка перебувала на праві користування. Про те, що втрачений та визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 039453 по Федюківській сільській свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» від 07.07.2018 р. за № 27.

Крім цього позивач не може належним чином оформити спадщину після смерті ОСОБА_3, так як у сертифікаті на земельну частку (пай), розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів було допущено помилку, а саме: власником вказано – ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_2.

Відповідно до довідок Федюківської сільської ради №№ 180 від 01.10.2018 року, ОСОБА_2, яка померла 18.05.1998 року була постійною жителькою с. Федюківка Лисянського району Черкаської області. ОСОБА_3 в с. Федюківка ніколи не була зареєстрована та не проживала. Сертифікат серії ЧР № 039453 був виписаний помилково.

У разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, оскільки позивач не може оформити право власності на вищевказане спадкове майно з причин допущеної помилки та відсутності правовстановлюючих документів, що стало підставою для відмови у вчинені нотаріальної дії, іншим шляхом, ніж через суд, він не може захистити своє право на спадкове майно, тому суд вважає за необхідне визнати за ним право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, тому за ним необхідно визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла 18 травня 1998 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526,529, 534, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності правовстановлюючого документа – сертифіката серії ЧР № 039453, зареєстрованого за № 398 ОСОБА_2, яка померла 18.05.1998 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай), розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, відповідно до сертифікату серії ЧР № 039453, виданого на підставі рішення Лисянської райдержадміністрації № 297 на ім’я ОСОБА_3, який фактично належить ОСОБА_2, яка померла 18.05.1998 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Новака, 27 в с. Федюківка Лисянського райну Черкаської області, який фактично належить ОСОБА_2, яка померла 18.05.1998 року та право користування присадибною земельною ділянкою, площею 0,50 га, на якій розташований будинок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб