Рішення № 78809590, 21.12.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2862/18

№ провадження 2/647/891/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

за участю секретаря: Татаровської І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/2862/18 за позовом ОСОБА_1, інтереси якого за довіреністю представляють ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3 не прибули, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності,

від відповідача: представник не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, суд -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 09.07.2014 року помер його брат ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою Херсонська область, Бериславський район, с.Тягинка, вул.Больнична, 4 «а». Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подав, оскільки в цей період хворів. Просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася 09.07.2014 року, після смерті ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року було відкрито провадження у вказаній справі в загальному порядку із призначенням підготовчого судового засідання та викликом сторін.

Представники позивача у підготовче засідання не зявились, надали суду заяву у якій просили розглянути справу за їх відсутності, на задоволені позову наполягали.

Представник відповідача у підготовче засідання не зявився, заявою від 27.11.2018 року просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом..

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до архівної довідки №05-15/Б-828 від 13.08.2018 року у книзі записів актів цивільного стану Тягинської сільської ради Херсонського (нині Бериславського) району Миколаївської (нині - Херсонської) області за 1938 рік є актовий запис від 05.01.1938 року №1 про народження 02 січня 1938 року ОСОБА_4. Батьки новонародженого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.16).

З посвідки про народження серії А №1179515 батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.18).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КГ №182005, ОСОБА_4 помер 09.07.2014 року, про що складено відповідний актовий запис №17 (а.с.17).

Відповідно до листа нотаріуса №973/01-16 від 18.07.2018 року, із заявою про прийняття спадщини після померлого 09.07.2014 року ОСОБА_4, звернувся ОСОБА_1, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду (а.с.10).

Відповідно до довідки №3639 від 20.07.2018 року КУ «Бериславська центральна районна лікарня», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.07.2014 року по 10.07.2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні з діагнозом гострий гастроентерит середньої важкості. Виписаний з поліпшенням та направлений на консультацію та до обстеження до ХООД з підозрою на захворювання правої легені (а.с.19).

Згідно довідки Тягинської сільської ради №1929 від 31.08.2018 року спадкодавець, ОСОБА_4 на момент смерті 09.07.2014 року був зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 «а». Разом з ним на день смерті за цією адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.11).

З відповіді Бериславської державної нотаріальної контори №1331/01-16 від 01.11.2018 року вбачається, що спадкова справа після померлого 09.07.2014 року ОСОБА_4 не заводилась за відсутністю заяв від спадкоємців (а.с.24).

З довідки Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 03.12.2018 року №2247, вбачається, що Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області не зверталась з позовом до суду про визнання спадщини відумерлою, яка відкрилась 09.07.2014 року в с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.32, 37).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 26 вересня 2012 року №6-85цс 12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486 цс 15, від 14 вересня 2016 року № 6-1215 цс 16. Підстав для відступлення від цієї правової позиції немає.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

За приписами ч. 1 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, хвороба спадкоємця та її період мають бути підтверджені належними доказами.

Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає хворобу, на підтвердження чого надав суду довідку про знаходження на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Бериславської ЦРЛ з 05.07.2014 року по 10.07.2014 року.

Посилання позивача, як на причину поважності пропуску встановленого законодавством строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, на те, що на час смерті батька він хворів, безпідставні, оскільки хвороба тривала лише 5 днів, тобто у позивача був час та не було перешкод для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, інших доказів суду не надано.

Для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини також позивачу не обов'язково було особисто її подавати до нотаріальної контори, він мав право звернутися до секретаря сільської ради за місцем проживання, оформити у нього відповідну заяву про прийняття спадщини, а після цього направити таку заяву засобами поштового зв'язку до державної нотаріальної контори за місцем проживання спадкодавця, що узгоджується з пунктом 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Суд звертає увагу також на те, що з часу відкриття спадщини до звернення позивача з даним позовом минуло більше чотирьох років.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Таким, чином суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком (статті 12, 81 ЦПК України ), щодо наявності у нього об'єктивних, істотних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд вважає, що визнання позову відповідачем суперечить закону, а тому заява про визнання позову не може бути прийнятою судом.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст. ст..1216, 1217, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77,81, 89, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1, інтереси якого за довіреністю представляють ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1, 74330, Херсонська область, Бериславський район, с.Тягинка, вул.Бериславська, 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Представник позивача ОСОБА_2, 74330, Херсонська область, Бериславський район, с.Тягинка, вул.1 Травня, 33-б, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Представник позивача ОСОБА_3, 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.1 Травня, 33-б.

Відповідач ОСОБА_7 сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74330, Херсонська область, Бериславський район, с.Тягинка, вул.Цюрупи, 1, код ЄДРПОУ 04401345.

Повне рішення складено 21.12.2018 року.

Суддя В. С. Миргород