Ухвала суду № 78807202, 22.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/23403/18

н/п 1-кс/640/14499/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Школі В.В.,

за участю прокурора - Максюка О.Л.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42018220000001540 від 03.12.2018про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда ІІІ групи з дитинства, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

встановив :

22.12.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що групою осіб здійснюються противоправна діяльність щодо постачання вогнепальної зброї, боєприпасів із зони проведення операції обєднаних сил з метою подальшого збуту на території Харківської області та інших регіонів України. ОСОБА_5 протягом серпня-вересня 2018 року неодноразово зустрічався з військовослужбовцями ЗС України, які дислокуються в зоні проведення операції обєднаних сил, для налагодження злочинного механізму постачання зброї та боєприпасів з метою їх подальшого збуту на території Харківського регіону та інших регіонів України. ОСОБА_5 залучив до вищевказаної протиправної діяльності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 для безпосереднього продажу зброї та боєприпасів на території Харківського регіону серед представників кримінального середовища. Більш того, ОСОБА_5 здійснює збут зброї та боєприпасів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, які в подальшому здійснюють їх перепродаж представникам кримінального середовища Харківського регіону та інших регіонів України. ОСОБА_1, діючи на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, почав підшукувати осіб, у яких можливо придбати вогнепальну зброю та бойові припаси. В результаті вказаної діяльності, переслідуючи зазначений умисел, ОСОБА_1 придбав один пістолет умовного калібру 9 мм та 7 патронів калібру 9 мм, який було вилучено 20.12.2018 в ході проведення обшуку за адресою його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у предявленій підозрі, просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 просив застосувативідносноОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018220000001540 від 03.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

20.12.2018 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.12.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, та підтверджуються: протоколом обшуку від 20.12.2018; протоколом огляду предметів від 20.12.2018; протоколами допитів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 від 11.12.2018.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aих; 1 (с), орган досудового розслідування не зобовязаний мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно допрактикиЄвропейськогосуду зправлюдинивагомою підставоюдлявирішення питанняпро необхідністьпопереднього увязненняособи єризикперешкоджання встановленнюістини усправітапереховування цієїособивідправосуддя.При цьомузазначено,що небезпекаперешкоджаннявстановленню істиниусправі тапереховуванняособи відправосуддяможе вимірюватисясуворістюможливогопокарання всукупності знаявністюданихпро матеріальний,соціальнийстан особиїї звязкамиз державою,у якіййогопереслідують,та міжнароднимиконтактами.

Суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальногоправопорушення,а саменезаконне придбання,носіння тазберігання вогнепальноїзброї табойових припасівв умовахдії натериторії м.Харкова нацей часвійськового стану;тяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному вразі визнаннявинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення вякому вінпідозрюється,а самедо 7років позбавленніволі,тобто вчинення тяжкого кримінального правопорушення,враховуючи суспільнунебезпечність злочину, застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя застосовує відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану та з урахуванням стану особистого здоровя підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 057200 гр. (1762гр. х 600 = 1 057200 гр.)

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42018220000001540 від 03.12.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор (СІЗО)» на 60 днів - до 17 лютого 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 1 057200 гр. (один мільйон пятдесят сім тисяч двісті гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в м.Харкові; 4) здати назберігання до Головногоуправління державноїміграційної службиУкраїни вХарківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до семи років позбавлення волі, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавцязабезпечити виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообовязків щодоповідомлення слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживанняабо перебування,обовязку невідлучатися зм.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - Шаренко С.Л.