Ухвала суду № 78806623, 22.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №2010/3750/12

провадження №2/619/2048/18

УХВАЛА

22 грудня 2018 року м. Дергачі

встановив:

20.12.2018 до Дергачівського районного суду Харківської області з Касаційного цивільного суду Верховного Суду в провадження судді Якименко Л.О. надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про усунення від права на спадкування.

Постановою вищевказаного суду була скасована ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2014 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 за його повторною неявкою в судове засідання (головуючий суддя Якименко Л.О.). Цією ж постановою була скасована постанова апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року, якою ухвала Дергачівського районного суду від 02.09.2014 була залишена без змін.

Суддя Якименко Л.О. заявляє про самовідвід, оскільки після постановлення ухвали 02 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат від 29.06.2016 під головуванням судді Якименко Л.О. було постановлено додаткову (до ухвали від 02.09.2014) ухвалу 26 серпня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 508 грн. 46 коп. Додаткова ухвала від 26.08.2016 не скасована до теперішнього часу, що унеможливлює розгляд справи суддею Якименко Л.О.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, передбачених ст. 36-38 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схваленої Резолюцією Економічної та ОСОБА_4 ООН 27.07.2006 №2006/23 про те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді.

Наявність не скасованої ухвали суду від 26 серпня 2016 року може слугувати підставою для сумніву в безсторонності судді. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, як зазначив Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) від 10.03.2010 року у п. 66 про те, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, та з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженому ставленні судді до розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, –

постановив:

Задовольнити заяву про самовідвід судді Якименко Л.О. за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про усунення від права на спадкування.

Справу передати для повторного автоматичного розподілу у порядку статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Якименко