Постанова № 7880644, 12.09.2008, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2А-65/ 08р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2008 р. м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі: головуючого судді Завгороднього Є.П. при секретарі Мінку В.В. за участю представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до до управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової компенсації,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що 13.02.1995р. йому була встановлена 3-я група інвалідності, а 12.03.2007 р. - 2-га група інвалідності як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС. При переході з 3-ї на другу групу інвалідності відповідач виплатив йому компенсацію у розмірі 94, 80 грн. Однак, від вважає, що згідно закону компенсація повинна бути виплачена, як інваліду другої групи -45 мінімальних заробітних плат. Станом на 03.10.2005 р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 400 грн. Отже згідно з діючим законодавством відповідач повинен доплатити йому 5905, 20 грн. одноразової компенсації, яку відповідач відмовляється виплатити. Просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті одноразової компенсації допомоги, як інваліду 2-ї групи та стягнути цю суму на його користь.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав і пояснив суду, що дійсно позивач значиться на обліку як учасник ліквидаціі наслідків аварії на ЧАЄС і визнай інвалідом 2-ї гр.. з 12.03.2007 р. і має право на разову компенсацію - різницю між компенсаціями при встановлені 3-ї та 2-ї гр. інвалідності. Однак, позивачу було виплачено тільки 94, 80 грн. згідно встановленого розміру, визначеного постановою КМУ за № 836.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і значиться на обліку у відповідача. 13.02.1995 р йому була встановлена 3-тя група інвалідності, а 22.03.2007 - 2-га група інвалідності. При переході з 3-ї на 2-гу групу інвалідності відповідач виплатив йому разову компенсацію - різницю між компенсаціями при встановлені 3-ї та 2-ї гр. інвалідності в сумі 94, 80 грн.

З листа відповідача вбачається, що ОСОБА_2 при переході з 3-ї на 2-гу групу інвалідності сплачена компенсація у розмірі 94 грн. 80 коп.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2-ї групи -45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3-ї групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. . 67 цього Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій збільшуються КМУ згідно із зміною вартості життя і збільшення мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти І державні соціальні гарантії» виключно Законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Суд вважає, що в порушення ст. 113 ч.3 Конституції України відповідач фактично зменшив розмір допомоги, що звужує право позивача на отримання матеріальної допомоги (встановлений законом розмір одноразової компенсації - 45 мінімальних заробітних плат) не повинен зменшуватися ніякими нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності будь - якого нормативно -правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, право позивача на утримання матеріальної допомоги гарантовано ст. 17 Закону України «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії».

Станом на 03.10.2005 р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 400 грн. Таким чином, 15 мінімальних заробітних плат складає (400 х 15 = 6000 грн.) і недоплата становить 5905, 20 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст. 113 ч.3 Конституції України, ст. 48, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, потерпілих в слідстві Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 ЗУ «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 9 ч. 4 КАС України, та керуючись ст. ст. 104, 107, 111, 158-163 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової компенсації - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради у виплаті одноразової компенсації ОСОБА_2 в сумі 5905, 20 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради (р/р 35212049001515 МФО 834016 ОКПО 25987421 ГУДК у Донецькій області Головне управління держказначейства) на користь ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової компенсації у розмірі 5905, 20 грн.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.