Ухвала суду № 78806351, 22.12.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

сСправа № 570/3586/15-ц

провадження № 2/570/31/2018

У Х в а л а

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.П.Могили, 24) матеріали цивільної справи за позовомКредитної спілки "Рівненщина" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

покликаючись на невиконання своїх зобов’язань за договором, представник позивача ОСОБА_2 у поданій 31 серпня 2015 року позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 32 030, 67 грн. та 320,31 грн. судового збору.

Учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, але позивач до суду повторно не з'явився. Беручи до уваги встановлені розумні строки розгляду цивільних справ, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за їх відсутності та згідно ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Як встановлено судом, позивач не з'явився в судове засідання 03 грудня 2018 року та 22 грудня 2018 року, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи чи розгляд справи у їх відсутність не подавав.

За приписами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

ВССУ в ухвалі по справі №6-24063 ск 15 вказав на те, що причини повторної неявки сторін до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з’являються до суду. Вказані положення зумовлені необхідністю дотримання судом розумних строків розгляду справи. Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у свою чергу забезпечує право на судовий розгляд протягом розумного строку. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини критеріями для визначення розумності строку є складність справи (щодо її предмета), поведінка сторін (позивачів і відповідачів), поведінка органів судової влади, а також адміністративних органів, що втрутилися в процес і важливість предмета спору для зацікавленої особи.

Суд звертає увагу також на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

ЄСПЛ дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, причин неприбуття суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, тому, враховуючи строки розгляду справи, це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторного неприбуття в судове засідання не позбавляє його права повторно звернутись до суду в загальному порядку.

З огляду на викладене, керуючись ст.257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

залишити без розгляду цивільний позовКредитної спілки "Рівненщина" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.