Рішення № 78805869, 21.12.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3631/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2018 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судовогозасідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Військової частини А1594 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві командир військової частини А1594 просить стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу завдану ним шкоду в сумі 20635,21 грн.

Позовна заява мотивована тим, що постановою Володарського районного суду Донецької області від 11 листопада 2015 року, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП за порушення Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 16 липня 2016 року у справі №222/252/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, військової частини А1594 про відшкодування шкоди позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з військової частини користь ОСОБА_2 20084 грн. завданої дорожньо-транспортною пригодою шкоди та 551,21 грн. судового збору, а всього на загальну суму 20635,21 грн. Діями ОСОБА_1 було нанесено збиток позивача на вказану суму, яка підлягає стягненню з нього у порядку регресу.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», тобто в сумі 605 грн., просить розглянути справу без його участі.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача та просить задоволити позов повністю.

Розгляд справи відповідно до ухвали суду від 26 жовтня 2018 року здійснюється на підставі ст.279ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не зявилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибуття з поважних причин чи розгляд справи за правилами загального позовного провадження не надходило.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Установлено, що згідно витягу з наказу ТВО командира військової частини А1594 (по стройовій частині) №69 від 07 березня 2015 року, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія взводу охорони з посадовим окладом 605 грн. на місяць.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини-польова пошта В2492 №106 від 08 квітня 2016 року солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у запас на підставі Указу Президента України №115/2016 від 25 березня 2016 року та виключений зів списків особового складу частини.

Постановою Володарського районногосуду Донецькоїобласті від11листопада 2015рокуу справі №222/1720/15-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у виді штрафу.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 15 липня 2016 року, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2016 року, у справі №222/252/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, військової частини А1594, Міністерства оборони України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з військової частини А1594 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1884 грн., повязані з проведенням товарознавчого дослідження витрати в сумі 1200 грн. та судовий збір в сумі 551, 21 грн., всього на загальну суму 20635,21 грн.

Відповідно до частин 4, 6 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до копій платіжного доручення №1059 від 14 грудня 2016 року військова частина А1594 сплатила ОСОБА_2 20635 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п.10 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» затвердженого Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовимистатутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

За наказом командира військової частини-польова пошта В2492 №106 від 08 квітня 2016 року при звільненні ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 календарних місяців служби у розмірі 2344,75 грн., з якого вбачається, що розмір місячного грошового забезпечення становив 4509,13 грн. (2344,75 грн. : 13 місяців х 100% : 4%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме сума шкоди в порядку регресу з відповідача має відповідати його місячному грошовому забезпеченню в розмірі 4509,13 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати в сумі 385 грн. (1762 х 21,85%).

На підставінаведеного такеруючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Військової частини А1594до ОСОБА_1про відшкодуванняшкоди впорядку регресу задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_1) на користьВійськової частиниА1594(57508, м.Очаків Миколаївської області, код ЄДРПОУ 07962400) завдану шкоди в порядку регресу в сумі 4509 (чотири тисячі пятсот девять) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьВійськової частиниА1594понесені судові витрати в сумі 385 (триста вісімдесят пять) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанціїпротягом30/тридцяти/днів здня йогопроголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією ЦПК України (п.15.5 «Перехідних положень»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: