Рішення № 78803438, 22.12.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3448/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"22" грудня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі

головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вознесенську цивільнусправу запозовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 05 грудня 2008 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав останній кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, який встановив на рівні 3 200 грн., а відповідачка зобовязалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 36 % річних від розміру заборгованості.

З 01 січня 2013 року розмір процентів зменшено до 30 % річних, з 01 вересня 2014 року розмір процентів збільшено до 34,8 % річних, а з 01 квітня 2015 року до 43,2 % річних.

В разі порушення строку повернення кредиту (його частини) відповідачка зобов'язалася сплачувати проценти в подвійному розмірі.

Також наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов'язок останньої сплачувати неустойку (пеню, штрафи).

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобовязань банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним належним чином не виконувала у звязку з чим станом на 20 червня 2018 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 11532,50 грн., в тому числі:

- заборгованість по процентам 4661,66 грн.;

- нараховану пеню в розмірі 6262,27 грн.;

- нараховані штрафи в загальному розмірі 787,26 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у справі.

27 листопада 2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 надала суду уточнений позов, згідно якого просила, з врахуванням внесених відповідачкою проплат, стягнути з останньої на користь банку заборгованість, що утворилася станом на 12 листопада 2018 року в загальному розмірі 5499,09 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 3061,23 грн.;

- заборгованість по процентам 1787,90 грн.;

- нараховану пеню в розмірі 150 грн.;

- нараховані штрафи в загальному розмірі 499,96 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, проте в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 05 грудня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (на час розгляду справи - АТ КБ «ПриватБанк») уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складаєтьсяз заявипро приєднаннядо Умовта Правилнадання банківськихпослуг вПриватБанку, Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, банківських тарифів, пам'ятки клієнта, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до договору банк надав ОСОБА_1 кредит за тарифним планом кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, який встановив на рівні 3 200 грн., а відповідачка зобовязалася щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 3 % на місяць (36 % річних) від розміру заборгованості.

З 01 січня 2013 року тарифний план змінено на тарифний план кредитних карток «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», процентну ставку зменшено до 2,5 % на місяць (30 % річних), з 01 вересня 2014 року процентну ставку збільшено до 2,9 % на місяць (34,8 % річних), а з 01 квітня 2018 року до 3,6 % на місяць (43,2 % річних).

В разі порушення строку повернення кредиту (його частини) відповідачка зобов'язалася сплачувати проценти в подвійному розмірі (п. 2.1.1.12.2.1 Умов та Правил). Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов'язок останньої сплачувати неустойку (пеню в розмірі базової процентної ставки / 30, що нараховується за кожен день прострочення платежу та пеню в розмірі 1 % від суми боргу, але не менше 10 грн. на місяць (після внесення змін - 0,24 % від суми боргу (щоденно) + 50 грн. на місяць (в разі виникнення прострочення понад місяць - +100 грн. на місяць), а також при порушенні грошових зобов'язань понад 120 днів - штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми заборгованості).

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобовязань банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Згідност. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому згідност. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже відповідачка, підписавши 05 грудня 2008 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, отримавши кредитну картку та почавши користуватися кредитними коштами, приєдналася та погодилася з відповідними умовами, тарифами банку, що свідчить про укладення кредитного договору між сторонами.

Договір єобов'язковимдля виконаннясторонами(ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В звязку з цим станом на 12 листопада 2018 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема заборгованість по кредиту в розмірі 3061,23 грн., по процентам в розмірі 1787,90 грн., що підтверджується розрахунком боргу та випискою з рахунку позичальника.

При цьому в частині нарахованих процентів суд виходить з того, що відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Кредитним договором передбачені обовязок ОСОБА_1 щомісячно отримувати виписки про стан картрахунку та здійснені операції по картрахунку, а також можливість та процедура зміни банком процентної ставки та дії позичальника в разі непогодження з такими змінами.

Матеріали справи свідчать, що позичальник активно користувалася кредитом (знімала кошти з картрахунку, оплачувала товари та послуги тощо) як в період дії базової, так і в період дії зміненої процентної ставки, тобто своїми діями прийняла нові умови договору, а саме засвідчила згоду на зміну розміру процентів спочатку до 30 % річних, а в подальшому - до 34,8 % річних та 43,2 % річних. При цьому нові тарифи із підвищеною ставкою застосовані банком правильно, а саме лише для витрат, здійснених після введення їх в дію.

Розмір заборгованості по процентам жодною зі сторін не оспорений, підтверджується розрахунком боргу та випискою з рахунку позичальника. Перевірка банківського розрахунку, зокрема по процентам протягом вказаного періоду, враховуючи обставини справи (періодичне зняття та часткове погашення позичальником заборгованості, внаслідок чого постійно змінювався борг по тілу кредиту), виходить за межі поняття «простий арифметичний розрахунок», а тому не може бути здійснена судом.

Що стосується нарахованої неустойки, то суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннямист. 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг за порушення зобовязань по поверненню кредитних коштів нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених цими Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно дост. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі №6-2003цс15.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобовязань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За встановлених обставин з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню лише штраф у розмірі 492,46 грн. (фіксована частина в розмірі 250 грн. + процентна складова в розмірі 242,46 грн. (4849,13 грн. (загальний розмір заборгованості) х 5 %)).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 1711,61 грн. судового збору (1 762 грн. (сплачений судовий збір) х 97,14 % (відсоток задоволених позовних вимог)).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Щербанівське, вул. Братів Донич, 32; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариствакомерційного банку«ПриватБанк» (м.Київ,вул.Грушевського,1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 05 грудня 2008 року, що утворилася станом на 12 листопада 2018 року, а саме заборгованість по кредиту в розмірі 3 061 (три тисячі шістдесят одна) гривня 23 копійки, заборгованість попроцентам закористування кредитом 1 787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) гривень 90 копійок, неустойку (штраф)за порушенняумов договорув загальномурозмірі 492 (чотириста девяносто дві) гривні 46 копійок, а всьогов загальномурозмірі 5 341 (пять тисяч триста сорок одна) гривня 59 копійок, перерахувавши коштина розрахунковийрахунок (р/р29092829003111,МФО 305299,код ЄДРПОУ14360570),а такожв повернення 1 711 (одну тисячу сімсот одинадцять) гривень 61 копійку судового збору, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв