Ухвала суду № 78802974, 20.12.2018, Старобільський районний суд Луганської області

20.12.2018

ЄУН 431/6354/18

Провадження №1-кс/431/1456/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» грудня 2018 року м.Старобільськ

Слідчий суддя Старобільського районного

суду Луганської області ОСОБА_1,

за участі секретаря Гапотченко І.О.,

слідчого Лемзякова Є.С.,

прокурора Леженко О.А.,

представника ТОВ «Укр Сплав» ОСОБА_2

розглянувши в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області клопотання внесене начальником 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітаном податкової міліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018130000000011 від 25.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України про арешт тимчасово вилученого майна та додані до клопотання матеріали,

встановив:

Начальник 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітан податкової міліції ОСОБА_3, звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2018 року за №32018130000000011, стосовно службових осіб ТОВ «Югамет» (код 24050215), які у період часу з 01.01.2015 по 28.02.2018 декларували придбання товаро-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності, а саме у ТОВ "Аріал-Торг", ТОВ "Делюкс Плюс", ТОВ "Валінор Фінанс", ТОВ "Промостар Україна", ТОВ "Селезія", ТОВ "Профісінтез", ТОВ "ТД "Афродіта", ТОВ "ЛТД Волос", ТОВ "Грандфлай, ТОВ "Інжекс", ТОВ "Нестон", ТОВ "Бронкс", ТОВ "Чубіскар Стрім" та ТОВ «Ліліон Вест». Однак фактично ТОВ «Югамет» придбавало товаро-матеріальні цінності у підприємств реального сектору економіки ТОВ «Укр Сплав», ТОВ «Інтер Мет» та інших, що призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 4700 000 грн. Зазначені відомості підтверджені висновками аналітичного дослідження наявної податкової інформації №10/12-32-16-01-24050215 від 05.03.2018 року виконаного спеціалістами ГУ ДФС у Луганській області, а також інформацією, що міститься в АІС «Податковий блок».

06.12.2018 на підставі вказаної ухвали Старобільського районного суду, проведено обшук за адресою: Луганська область,м.Сєвєродонецьк,вул.Богдана Ліщіни,12-т,в ході якого виявлено та вилучено брухт чорних та кольорових металів загальною вагою 62016,42 кг. Під час проведення обшуку службовими особами ТОВ «УкрСплав» було надано завірені копії документів, щодо часткового походження брухту чорних і кольорових металів. Враховуючи, те що підприємством було надано копії документів про походження вказаного вище металобрухту чорних та кольорових металів, а не їх оригінали з необхідними реквізитами, документи надано не в повному обсязі, тому є достатні підстави вважати, що вони придбані за готівку від фізичних осіб або підприємств з ознаками фіктивності.

07.12.2018 брухт чорних та кольорових металів загальною вагою 62016,42 кг. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що складено відповідну постанову. Вилучений брухт набув статусу тимчасово вилученого майна, у звязку з тим, що можливо має значення для кримінального провадження.

Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучений 06.12.2018 в ході проведення обшуку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини 12-т, брухт чорних та кольорових металів загальною вагою 62016,42 кг., а також заборонити особам у володінні яких вони знаходяться, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В судовому засіданні слідчий Лемзяков Є.С. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор Леженко О.А. у судовому засіданні клопотання підтримав, із наведених вище підстав. Додатково зазначив, що вилучене в ході обшуку майно, не є предметом майна яке пропонувалося відшукати у ході обшуку. Однак було прийнято рішення про його тимчасове вилучення, оскільки вказане майно може слугувати в подальшому речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню. На даний час по вказаному кримінальному провадженню підозра нікому не предявлена.

Представник ТОВ «Укрсплав» ОСОБА_2, клопотання не визнав в повному обсязі, з підстав того, що на його думку вказане майно не є та не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а також те, що підприємство ТОВ «Укр Сплав» правомірно володіє цим майном, й відповідно вказане майно не може бути заарештоване.

Вислухавши в судовому засіданні слідчого, прокурора, представника ТОВ «Укр Сплав» ОСОБА_2, дослідивши матеріали додані до клопотання та надані сторонами у судовому засіданні, приходжу до висновку про необгрунтованість клопотання й відповідно про необхідність у відмові у його задоволенні виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 172 КПК України, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На виконання вимог п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя встановив, що виявлення а також тимчасове вилучення майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, відбулося на підставі ухвали слідчого судді Старобільського районного суду про проведення обушку від 21.11.2018.

Вказаною ухвалою надавався дозвіл на проведення обшуку у будівлі цеху ДСП та прилеглій земельній ділянці, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщіни, 12-т, з метою відшукання та вилучення первиннихфінансово-господарськихта бухгалтерськихдокументів ТОВ «Югамет», а саме: договорів, додаткових угод, специфікацій, додатків, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків, сертифікатів якості, довідок про вартість виконаних робіт (послуг), актів прийому-передачі ТМЦ, актів приймання виконаних робіт (послуг), платіжних документів, актів звірок, ділового листування, чорнових записів, чернеток, нотаток, записних книжок, блокнотів, мобільних телефонів, а також печаток, штампів, компютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації.

В той же час предметом клопотання є накладення арешту на майно, а саме: «…брухт чорних та кольорових металів загальною вагою 62016, 42 кг.».

Обґрунтовуючи необхідність арешту вказаного майна, слідчий вдається до припущень, щодо правової природи даного майна, що не є відповідаючим вимогам п.п. 2,3 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, та не заперечується сторонами клопотання, що у даному кримінальному провадженні підозра нікому не предявлена. Вказане не є таким, що свідчить про обґрунтованість клопотання.

Виконуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зазначає, що надане обґрунтування у зазначеному клопотанні не свідчить у повній мірі про відповідність майна щодо якого ставиться питання про його арешт, вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України , й відповідно в подальшому використання вказаного майна, як доказу у даному кримінальному провадженні. Про це свідчить також використання ймовірних висловлювань при обґрунтуванні клопотання слідчим, які мають загальній та формальний характер.

Заслуговує на увагу той факт, що згідно витягу з ЄРДР (а.с. 4) дані за кримінальним провадженням №32018130000000011 від 25.04.2018, внесені до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України, ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 4700 000 грн., чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету. Із клопотання не зрозуміло, яке відношення мають майно у вигляді брухту чорних та кольорових металів до несплати посадовими особами підприємства платежів до державного бюджету України.

Слід зазначити, що КК України передбачено відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металевим брухтом у ст. 213 КК України, однак, на момент розгляду клопотання даних про те, що відомості про вчинення будь-ким з посадових осіб ТОВ «Укр Сплав» кримінального провадження передбаченого ст. 213 КК України до ЄРДР не надано. Крім того, суттєвою обставиною за даним клопотанням є те, що згідно вищевказаного витягу з ЄРДР (а.с. 4), дані вищевказане кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України внесені щодо кримінального правопорушення, вчиненого службовими особами ТОВ «Югамет» а не ТОВ «Укр Сплав».

На думку слідчого судді, суттєвою обставиною, яка свідчить про необґрунтованість клопотання є те, що сферою діяльності ТОВ « Укр Сплав» згідно його статуту (а.с. 46-63) та витягу х Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців (а.с. 44-45) є діяльність повязана із переробкою чорних та кольорових металів Відповідно, у підприємства, яке займається переробкою металу, можуть бути у використанні металеві вироби або металобрухт, що є цілком природнім та таким, що відповідає установчим документам.

Слідчим при обґрунтуванні клопотання не надано даних про те, що вказане майно є таким, що вилучене з обігу.

Слідчий суддя приходить до висновку, що встановлення вищевказаних обставин свідчить про відсутність подальшої потреби у обговоренні положень п.п. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України.

За таких обставин клопотання є необгрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя виконує вимоги ч. 3 ст. 172 КПК України, стосовно негайного повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись викладеним, на підставі ст.ст. 98,131,168,170-173 КПК України,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітана податкової міліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018130000000011 від 25.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України, про арешт тимчасово вилученого майна за адресою: за адресою:Луганська область,м.Сєвєродонецьк,вул.Богдана Ліщіни,12-т,брухту чорних та кольорових металів загальною вагою 62016,42 кг.

Негайно повернути тимчасово вилучене 06.12.2018 майно, в ході обшуку проведеного за адресою: Луганська область,м.Сєвєродонецьк,вул.Богдана Ліщіни,12-т-брухту чорних та кольорових металів загальною вагою 62016,42 кг. власнику ТОВ «Укр Сплав».

Ухваламожебутиоскаржена безпосередньо до Луганського апеляційногосуду протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Старобільського районного суду

Луганської області ОСОБА_1