Ухвала суду № 78802961, 20.12.2018, Старобільський районний суд Луганської області

20.12.2018

ЄУН 431/6354/18

Провадження №1-кс/431/1408/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» грудня 2018 року м.Старобільськ

Слідчий суддя Старобільського районного

суду Луганської області ОСОБА_1,

за участі секретаря Гапотченко І.О.,

слідчого Лемзякова Є.С.,

прокурора Леженко О.А.,

представника ТОВ «Югамет» ОСОБА_2,

розглянувши в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області клопотання внесене начальником 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітаном податкової міліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018130000000011 від 25.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України про арешт тимчасово вилученого майна та додані до клопотання матеріали,

встановив:

Начальник 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітан податкової міліції ОСОБА_3, звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. В обґрунтування клопотання зазначила, що службові особи ТОВ «Югамет» (код 24050215) у період часу з 01.01.2015 по 28.02.2018 декларували придбання товаро-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності, а саме у ТОВ "Аріал-Торг" (код ЄДРПОУ 39596836), ТОВ "Делюкс Плюс" (код ЄДРПОУ 39795972), ТОВ "Валінор Фінанс"(код ЄДРПОУ 39895864), ТОВ "Промостар Україна" (код ЄДРПОУ 40301178), ТОВ "Селезія" (код ЄДРПОУ 40369791), ТОВ "Профісінтез" (код ЄДРПОУ 40527425), ТОВ "ТД "Афродіта" (код ЄДРПОУ 40529506), ТОВ "ЛТД Волос" (код ЄДРПОУ 40529642), ТОВ "Грандфлай" (код ЄДРПОУ 40626863), ТОВ "Інжекс" (код ЄДРПОУ 40797627), ТОВ "Нестон" (код ЄДРПОУ 40822286), ТОВ "Бронкс" (код ЄДРПОУ 41051533), ТОВ "Чубіскар Стрім" (код ЄДРПОУ 41202851) та ТОВ «Ліліон Вест» (код 40808078). Однак фактично ТОВ «Югамет» (код 24050215) придбавало товаро-матеріальні цінності у підприємств реального сектору економіки ТОВ «Укр Сплав» ( код 39986956), ТОВ «Інтер Мет» ( код 37456653) та інших, що призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 4700 000 грн. Вказаний факт підтверджується висновками аналітичного дослідження наявної податкової інформації № 10/12-32-16-01-24050215 від 05.03.2018 виконаного спеціалістами ГУ ДФС у Луганській області, згідно якого встановлено, що ТОВ «Югамет» (код 24050215), штучно формувало податковий кредит, відображаючи у податковій звітності фіктивне придбання алюмінієвих сплавів, алюмінію первинного та вторинного у чушках у вище зазначених СГД. Згідно відомостей АІС «Податковий блок» встановлено, що вище зазначені СГД мають ознаки «ризикових» та оформлюють попереднє придбання товарів з відмінною номенклатурою, а ніж продаж. 21.11.2018 органом досудового розслідування отримано ухвалу Старобільського районного суду про дозвіл на проведення обшуку у будівлях і спорудах, які використовуються ТОВ «Югамет» (код 24050215), за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 7.

30.11.2018р.за вищевказаноюадресою напідставі вказаноїухвали,проведено обшукв результатіякого виявленота вилученометалеві виробисріблястого кольору,зовні схожіна виливкиу кількості576одиниць,загальною вагою9167кілограмів;брухт металусріблястого кольору,зовні схожийна алюмінійзагальною вагою5(пять)тон. Враховуючи,те щожодних документівпро походженнявказаного вищеметалобрухту чорнихта кольоровихметалів таправа власностіна ньогослужбовими особамТОВ «Югамет»(код24050215),надано небуло єдостатні підставивважати,що останнійпридбаний заготівку відфізичних осібабо підприємствз ознакамифіктивності,з метоюподальшого здійсненнянезаконної діяльностіта ухиленнявід сплатиподатків,без належноговідображення данихоперацій вбухгалтерському таподатковому облікутовариства.Слідчий уклопотанні проситьслідчого суддюнакласти арештна вилучене 30.11.2018року вході проведенняобшуку за адресою:Київська область,м.Ірпінь,смт.Коцюбинське,вул.Пономарьова 7вироби сріблястогокольору,зовні схожіна виливкиу кількості576одиниць,загальною вагою9167кілограмів табрухт металусріблястого кольору,зовні схожийна алюмінійзагальною вагою5(пять)тон, а також заборонити особам, у володінні яких вони знаходяться, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В судовому засіданні слідчий Лемзяков Є.С. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор Леженко О.А. у судовому засіданні клопотання підтримав, із наведених вище підстав. Додатково зазначив, що вилучене в ході обшуку майно, не є предметом майна яке пропонувалося відшукати у ході обшуку. Однак було прийнято рішення про його тимчасове вилучення, оскільки вказане майно може слугувати в подальшому речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню. На даний час по вказаному кримінальному провадженню підозра нікому не предявлена.

Директор ТОВ «Югамет» ОСОБА_2 клопотання не визнав в повному обсязі, з підстав того, що на його думку вказане майно не є та не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а також те, що підприємство ТОВ «Югамет» правомірно володіє цим майном, й відповідно вказане майно не може бути заарештоване.

Вислухавши в судовому засіданні слідчого, прокурора, представника ТОВ «Югамет» ОСОБА_2, дослідивши матеріали додані до клопотання та надані сторонами у судовому засіданні, приходжу до висновку про необгрунтованість клопотання й відповідно про необхідність у відмові у його задоволенні виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.2ч.1ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереження речових доказів;

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 172 КПК України, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На виконання вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя встановив, що виявлення а також тимчасове вилучення майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, відбулося на підставі ухвали слідчого судді Старобільського районного суду про проведення обушку від 21.11.2018 (а.с.27-30).

Вказаною ухвалою надавався дозвіл на проведення обшуку у будівлях і спорудах та прилеглій земельній ділянці, які використовуються ТОВ «Югамет» (код 24050215), за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 7 ( власником яких відповідно до інформаційної довідки № 122996762 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ( код 00292729) частка власності 1/1) з метоювідшукання тавилучення первиннихфінансово-господарськихта бухгалтерськихдокументівТОВ «Югамет». В той же час предметом клопотання є накладення арешту на майно, а саме: «…на тимчасово вилучені 30.11.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 7 вироби сріблястого кольору, зовні схожі на виливки у кількості 576 одиниць, загальною вагою 9167 кілограмів та брухт металу сріблястого кольору, зовні схожий на алюміній загальною вагою 5 ( пять) тон…». Обґрунтовуючи необхідність арешту вказаного майна, слідчий вдається до припущень, щодо правової природи даного майна, що не є відповідаючим вимогам п.п. 2,3 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, та не заперечується сторонами клопотання, що у даному кримінальному провадженні підозра нікому не предявлена. Вказане не є таким, що свідчить про обґрунтованість клопотання.

Виконуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зазначає, що надане обґрунтування у зазначеному клопотанні не свідчить у повній мірі про відповідність майна щодо якого ставиться питання про його арешт, вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, й відповідно в подальшому використання вказаного майна, як доказу у даному кримінальному провадженні. Про це свідчить також використання ймовірних висловлювань при обґрунтуванні клопотання слідчим, які мають загальній та формальній характер.

Заслуговує на увагу той факт, що згідно витягу з ЄРДР (а.с. 3) дані за кримінальним провадженням №32018130000000011 від 25.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України, ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 4 700000 грн., чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету. Відповідно предметом вказаного злочину є грошові кошти. Із клопотання не зрозуміло, яке відношення мають майно у вигляді брухту чорних та кольорових до несплати посадовими особами підприємства платежів до державного бюджету України.

Слід зазначити, що КК України передбачено відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металевим брухтом у ст. 213 КК України, однак, на момент розгляду клопотання даних про те, що відомості про вчинення будь-ким з посадових осіб ТОВ «Югамет» кримінального провадження передбаченого ст. 213 КК України до ЄРДР не надано.

На думку слідчого судді, суттєвою обставиною, яка свідчить про необґрунтованість клопотання є те, що сферою діяльності ТОВ «Югамет» згідно його статуту (а.с.72-89) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 65-70) є діяльність повязана із переробкою чорних та кольорових металів. Відповідно, у підприємства, яке займається переробкою металу, можуть бути у використанні металеві вироби або металобрухт, що є цілком природнім та таким, що відповідає установчим документам. Слідчим при обґрунтуванні клопотання не надано даних про те, що вказане майно є таким, що вилучене з обігу.

Слідчий суддя приходить до висновку, що встановлення вищевказаних обставин свідчить про відсутність подальшої потреби у обговоренні положень п.п. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя виконує вимоги ч. 3 ст. 172 КПК України, стосовно негайного повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись викладеним, на підставі ст.ст. 98,131,168,170-173 КПК України,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області капітана податкової міліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018130000000011 від 25.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212КК України, про арешт тимчасово вилученого майна за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 7 вироби сріблястого кольору, зовні схожі на виливки у кількості 576 одиниць, загальною вагою 9167 кілограмів та брухт металу сріблястого кольору, зовні схожий на алюміній загальною вагою 5 ( пять) тон, за необґрунтованістю.

Негайно повернути тимчасово вилучене 30.11.2018 майно, в ході обшуку проведеного за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 7 - вироби сріблястого кольору, зовні схожі на виливки у кількості 576 одиниць, загальною вагою 9167 кілограмів та брухт металу сріблястого кольору, зовні схожий на алюміній загальною вагою 5 ( пять) тон, власнику ТОВ «Югамет».

Ухваламожебутиоскаржена безпосередньо до Луганського апеляційногосуду протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Старобільського районного суду

Луганської області ОСОБА_1