Ухвала суду № 78801894, 22.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В. ,

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити виплату пенсії, -

Встановила:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (подалі - Чугуївське ОУПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити виплату пенсії.

13 листопада 2018 року означене судове рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Одночасно заявлено клопотання, в якому скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження цього рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що рішення надійшло до управління 14 вересня 2018 року (п'ятниця) та 18 вересня 2018 року передано до відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Чугуївського ОУПФУ для його виконання. Рішення долучене та прошите до макету пенсійної справи ВПО № 154026 ОСОБА_1, після чого передано на зберігання до архіву управління. У зв'язку з тим, що не була надана копія рішення до копій судово-процесуальних документів по справі № 2040/6302/18 юридичного відділу, пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарги на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин &? ; &?и; (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Судом установлено, що оскаржуване судове рішення отримано Чугуївським ОУПФУ засобами рекомендованого поштового зв'язку 14 вересня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення /а.с. 63/.

15 листопада 2018 року, тобто майже понад тримісячний строк, означене судове рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку /а.с. 68-71/.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Зі змісту пункту 52 рішення «Устименко проти України» випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.

Дослідивши заяву Чугуївського ОУПФУ про поновлення процесуального строку, колегія суддів надає критичну оцінку аргументам, наведеним заявником в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, оскільки вважає, що особливості в організації діловодства в пенсійному органі та недоліки в організації внутрішнього контролю за рухом справ в судах не можуть бути свідченням поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення у справі № 2040/6302/18 про наявність якої Чугуївському ОУПФУ було достеменно відомо. Свідченням обізнаності заявника з фактом розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 2040/6302/18 є відзив Чугуївського ОУПФУ на позовну заяву ОСОБА_1 від 22.08.2018 року /а.с. 23-26/.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.

Частинами 2 та 3 статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху &ls; &?п; у випадку, якщо вона подана після закінчення строків &lу; &?а;, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Чугуївського ОУПФУ відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні клопотання Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі № 2040/6302/18 - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.