Рішення № 78797391, 11.12.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6920/17

Номер провадження 2/404/991/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді Панфілової А.В.

при секретарі - Проскурні О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 9089,48грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон №1533-111) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом.

Згідно з Положенням про Державну службу зайнятості України, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 №19/2013, центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики є Державна служба зайнятості (п. 1 Положення), яка виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі-Фонд), здійснює управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду, представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, проводить у встановленому порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, здійснює контроль за використанням коштів Фонду (підп. 25, 27, 28, 29, 30 п. 4 Положення) та має право проводити в установленому порядку перевірку цільового використання коштів Фонду, які спрямовуються на надання соціальних послуг, виплату матеріального забезпечення, здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою (підп. 7, 8 п. 6 Положення).

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості входить у централізовану систему державних установ державної служби зайнятості, як базовий центр зайнятості, що виконує завдання та функції виконавчої дирекції Фонду відповідно до п.п. 1, 6 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-111 спори, які виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 25.12.2008 року звернувся до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. На підставі особистої заяви та відповідно до статті 2 Закону України „Про зайнятість населення" № 803-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

01.01.2009р. отримав статус безробітного. Керуючись частиною 1 статті 22

та частиною 1 статті 23 Закону № 1533-ІП відповідачу було призначено

виплату допомоги по безробіттю, яку він отримував з 01.01.2009 року по 08.09.2009 року.

При здійсненні обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості виявлено факт отримання ОСОБА_1 доходів в І кварталі 2009 року. Керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248, центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачу, про що складено відповідний акт від 25.12.2009 № 6698. Яким встановлено, що відповідач на момент отримання статусу безробітного виконував роботи згідно з договором підряду № 7634/91, укладеним 04.12.2008 р. між ним та ПАТ КБ «Правекс-Банк». Відповідач відповідно до даного договору та актів прийому-передачі виконаних робіт від 12.01.2009 р. № 7634/91-1 та від 06.02.2009 р.№ 7634/91-2 дійсно виконував роботи отримав дохід в І кварталі 2009 р.

Згідно із частиною 2 статті 11 Закону № 803-ХІІ право на одержання

допомоги по безробіттю мають особи, які визнані у встановленому порядку безробітними. Відповідно до статтей 1, 2 цього Закону, громадяни, працюючи по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою належать в Україні до зайнятого населення, безробітними ж визнаються громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

На момент звернення до центру зайнятості та отримання статусу безробітного відповідач відносився до категорії зайнятого населення і, відповідно, не мав права на отримання статусу безробітного, призначення та виплату допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення . В заяві про надання статусу безробітного від 08.01.2009 р. відповідач власноруч зазначив, що договору цивільно-правового характеру не укладав.

Своїми діями відповідач порушив частину 2 статті 36 Закону № 1533-ІП, в якій зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовя'зків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Одним з видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно з частиною першою статті 7 Закону №1533-111 є допомога по безробіттю. Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №9 15/5136, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Надання відповідачем неправдивих даних щодо своєї зайнятості при вирішенні питання про надання статусу безробітного, умисне невиконання відповідачем обов'язків безробітного призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю на загальну суму 10754 грн. 93 коп.

На підставі цього центром зайнятості був виданий наказ від 29 грудня

2009 року № 262-Д про відшкодування коштів виплачених, як допомога по безробіттю в сумі 10 754 грн. 93 коп. та лист від 31.12.2009 року № 02-5122 з пропозицією добровільно повернути кошти. відповідач під власний підпис 11.11.2010 року отримав наказ і лист центру зайнятості.

Отже, на день звернення центру зайнятості до суду, відповідач наказ про повернення коштів не виконав, борг не повернув. На даний час за відповідачем рахується заборгованість в сумі 9 809 грн. 48 коп., а тому просить задовольнити позов повністю.

До судового засідання відповідач надав відзив на позовну заяву з посиланням, що на адресу позивача від 08.01.2009р., просив перераховувати кошти як допомогу по безробіттю на рахунок № 26259420048407 в АТ Укрсоцбанк, проте жодних виписок чи документальних підтверджень, про перерахування на рахунок в АТ Укрсоцбанк в загальній сумі, що зазначена в наказі № 262-Д від 29.12.20019р. не надано. А довідка позивача за вих. № 06-35/1746/07 від 10.10.2017р., яка надана як доказ заборгованості не може бути належним доказом, адже з неї неможливо встановити саме на дату відповідної довідки рахується зазначена заборгованість, яка є відмінною від суми в Наказі № 262-Д від 29.12.2009р., а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю у зв»язку з пропуском строку звернення до суду .

В судовому засіданні відповідач зазначив, що 16 грудня 2010 року позивач звертався з даним позовом до суду . Ухвалою суду від 16.12.10року позов залишено без розгляду . Апеляційну скаргу на дану ухвалу подано позивачем та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.11 року закрито провадження по апеляційній скарзі у зв»язку з відмовою представника позивача від апеляційної скарги. Тому позов вважає безпідставним.

Судом встановлено наступні факти.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 25.12.2008 року звернувся до центру зайнятості за сприянням у працевлаштування. На підставі особистої заяви та відповідно до статті 2 Закону України „Про зайнятість населення" № 803-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

01.01.2009р. отримав статус безробітного. Керуючись частиною 1 статті 22

та частиною 1 статті 23 Закону № 1533-ІП відповідачу було призначено

виплату допомоги по безробіттю, яку він отримував з 01.01.2009 року по 08.09.2009 року.

При здійсненні обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості виявлено факт отримання ОСОБА_1 доходів в І кварталі 2009 року. Керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248, центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачу, про що складено відповідний акт від 25.12.2009 № 6698. Яким встановлено, що відповідач на момент отримання статусу безробітного виконував роботи згідно з договором підряду № 7634/91, укладеним 04.12.2008 р. між ним та ПАТ КБ «Правекс-Банк». Відповідач відповідно до даного договору та актів прийому-передачі виконаних робіт від 12.01.2009 р. № 7634/91-1 та від 06.02.2009 р.№ 7634/91-2 дійсно виконував роботи отримав дохід в І кварталі 2009 р.

Згідно із частиною 2 статті 11 Закону № 803-ХІІ право на одерження

допомоги по безробіттю мають особи, які визнані у встановленому порядку безробітними. Відповідно до статтей 1, 2 цього Закону, громадяни, працюючи по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою належать в Україні до зайнятого населення, безробітними ж визнаються громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

На момент звернення до центру зайнятості та отримання статусу безробітного відповідач відносився до категорії зайнятого населення і, відповідно, не мав права на отримання статусу безробітного, призначення та виплату допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення . В заяві про надання статусу безробітного від 08.01.2009 р. відповідач власноруч зазначив, що договору цивільно-правового характеру не укладав.

Відповідно до ст.2Закону України"Прозайнятість населення"від 05.07.2012року №5067-VI безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п. 1 ст.4вказаного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 36Закону України"Прозагальнообов'язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття"від 02.03.2000року №1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку, як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Підпунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року № 915/5136 (далі - Порядок), визначено, що працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами) є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку, як безробітного у державній службі зайнятості, що передбачено пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219.

Особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, в розумінні ст.1Закону України"Прозайнятість населення" є зайнятою особою.

Відповідно до п. 6.14 Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки відповідач з 01.01.2009р. отримав статус безробітного. Керуючись частиною 1 статті 22

та частиною 1 статті 23 Закону № 1533-ІП відповідачу було призначено

виплату допомоги по безробіттю, яку він отримував з 01.01.2009 року по 08.09.2009 року, але не повідомив, що дійсно виконував роботи та отримав дохід в І кварталі 2009 р., що свідчить про відсутність правових підстав для отримання статусу безробітного та отримання даних коштів допомоги.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Доводи відповідача , що позивач вже звертався з даним позовом і провадження було закрито, є безпідставним , оскільки ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.10 року позов було залишено без розгляду з підстав неявки в судові засідання сторони позивача ( а.с. 78). Закриття апеляційного провадження з підстав відмови від апеляційної скарги помилково трактується відповідачем як закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою від позову.

Залишення без розгляду позовних вимог не позбавляє права позивача на звернення до суду з даним позовом після усунення підстав , що стали причиною залишення позову без розгляду, тому позивач мав прав звернутися до суду з даним позовом повторно.

При цьому, відповідач знає причини з яких з даним позовом позивач звернувся до суду лише 01.11.2017 року, оскільки :

29.12.2009р. - позивач видав наказ від №262 «Про відшкодування коштів,

виплачених як допомога по безробіттю»;

29.01.2010р. - позивач подав адміністративний позов від 26.01.2010 за

№02-431 до місцевого суду Кіровського району м. Кіровограда про стягнення

боргу у судовому порядку;

16.12.2010 - Ухвалою Кіровського району м. Кіровограда по справі 2а-

2649/10 позовну заяву залишено без розгляду по причині неявки сторони

позивача;

04.01.2011р. - позивач подав до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду клопотання про поновлення строку на подання

апеляційної скарги та Апеляційну скаргу на ухвалу Кіровського районного

суду від 16.12.2010р. по справі 2а-2649/10;

04.04.2011р. - ухвалою Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду задоволено заяву представника позивача, апеляційне провадження закрито;

10.01.2011р. - позивач подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов;

12.01.2011р. - ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду задоволено клопотання та поновлено строк на звернення до адміністративного суду;

21.01.2011р. - ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-33/11;

18.04.2011р. - за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про визнання наказу №НТ090108 від 08.01.2009 незаконним . Ухвалою Кіровського району м. Кіровограда відкрито провадження по адміністративній справі №2а-11267/11;

17.05.2011р. - за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду зупинено провадження по справі №1170/2а-33/11 до набрання законної сили рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда у адміністративній справі №2а-11267/11 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про визнання наказу №НТ090108 від 08.01.2009р. незаконним;

06.07.2011р. - позов ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу директора Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про присвоєння статусу безробітного Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі №2а-11267/11 залишено без задоволення;

22.01.2013р. - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Постановою

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-

11267/11 постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда

від 06.07.2011 скасовано з підстав порушення предметної підсудності, у

позові відмовлено;

01.07.2014р. - ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №1170/2а-33/11, зважаючи на набрання законної сили рішення по справі №2а-11267/11;

01.07.2014 р.- Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №1170/2а-33/11 адміністративний позов Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі;

08.07.2014р. - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р.;

10.09.2014р. - Ухвалою Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду по справі №1170/2а-33/11 відкрито апеляційне

провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1;

05.11.2014р. - Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №1170/2а-33/11 - апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. у справі №1170/2а-33/11 залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. у справі №1170/2а-33/11 залишено без змін;

19.04.2017р. - Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №1170/2а-33/11 від 01.07.2014 та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. скасовано, роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства;

01.11.2017р. - позивач подав до Кіровського районного суду м.Кіровограда заяву про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву про стягнення незаконно отриманих коштів;

Враховуючи викладене вище, звернення позивача до Кіровського районного суду м. Кіровограда 01.11.2017р. з позовною заявою щодо стягнення з Відповідача незаконно отриманих коштів допомоги по безробіттю, як безпідставно набутих ним у період з 03.02.2009 по 16.10.2009, безпосередньо пов'язано з тривалими розглядами позовів у судах в порядку адміністративного судочинства.

19.04.2017р. Вищий адміністративний суд України, скасовуючи Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі 1170/2а-33/11 та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р., врахував правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 13.09.2016р. (справа №21-1928а16) щодо розгляду таких справ в порядку, передбаченому нормами цивільного процесуального кодексу України.

За даних обставин, позов є обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню повністю, а доводи позивача щодо пропуску позовної давності спростовуються наведеним вище судом.

Згідно ст. ст.134,142 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір з відповідача в розмірі 1600 грн.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядком надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року № 915/5136, ст. ст.134-142,223,263, 265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Кіровоградського міськрайонного центра зайнятості ( вул.. Є Маланюка , 15, м. Кропивницький, ЄДРПОУ- 22218952) до ОСОБА_1( ІПН- НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення незаконно отриманих коштів, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості 9809,48 грн. незаконно отриманих коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1600 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда