Рішення № 78796155, 21.12.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2268/17

Провадження № 2/347/86/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Косів

осівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Гордія В.І.,

з секретарем – Корбутяк Н.М.,

з участю представників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_3 до Рожнівської сільської ради об"єднаної територіальної громади, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні господарськими будівлями та спорудами,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Рожнівської сільської ради ОТГ, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні господарськими будівлями та спорудами.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат позовні вимоги, в тому числі і уточнені позовні вимоги, підтримали повністю, позивачка суду пояснила та позовній заяві зазначила, що 16.04.1999 року померла бабуся позивачки - ОСОБА_5, за господарством якої на день її смерті числилася земельна ділянка площею 0,50 га, яка складалася з двох ділянок площами по 0,25 га. Одна ділянка була біля її помешкання, а інша – через дорогу з протилежної сторони від житлового будинку. Після смерті бабусі батько вступив в управління спадковим майном, і їхня сім»я стала користуватися даною землею. Після її одруження, виконуючи волю бабусі, батько дав згоду на приватизацію за позивачкою земельної ділянки, яка рахувалася за господарством бабусі. І рішенням Хімчинської сільської ради від 05.07.2016 року їй було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га. з метою її приватизації. З них 0,25 га., що під будівлями та для їх обслуговування та 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства. Але, коли землевпорядна організація виготовила кадастровий план, то земельна ділянка площею 0,25 га., що під будівлями та для їх обслуговування зменшилася до 0,1298 га. Іншу частину землі захопив ОСОБА_4 В подальшому, позивачці стало відомо, що за згодою її батька в 2004 році Хімчинська сільська рада вилучила земельну ділянку площею 0,60 га. з господарства брата її батька після його смерті і передала ОСОБА_4 рішенням від 04.03.2004 року. Також, рішенням цієї ж ради від 15.11.2011 року ОСОБА_4 чомусь передано у власність за державним актом серії ЯМ № 520975 від 31.05.2012 року землю площею 0,25 га., що під будівлями та для їх обслуговування та державним актом серії ЯМ №520976 від 31.05.2012 року площею 0,1342 га. для ведення особистого селянського господарства. Позивачці не відомо де і яким чином оформлена на ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,60 га. за рішенням Хімчинської сільської ради від 04.03.2004 року №8. Однак вона вважає, що ОСОБА_4 захопив частину земельної ділянки площею 0,1202 га., яка була закріплена за будинковолодінням її бабусі, що під житлом і для його обслуговування, і на яку рішенням Хімчинської сільської ради від 05.07.2016 року їй дано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з метою приватизації. Крім цього, ОСОБА_4В захопив криницю, яка рахувалася за господарством її бабусі і намагається її привласнити, чим чинить їй перешкоди в користуванні нею.

А тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Хімчинської сільської ради від 15.11.2011 року та ОСОБА_6 акт на право власності на землю, що в с. Хімчин Косівського району площею 0,1342 га. від 31.05.2012 року, що виданий на підставі такого рішення ОСОБА_4, а також зобов»язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні криницею, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,25 га., на яку їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. А також просить визнати нечинним та скасувати рішення Хімчинської сільської ради від 24.10.2017 року в частині внесення змін до рішення цієї ж ради від 05.07.2016 року.

Відповідач ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, відповідач суду пояснив та у відзиві проти позову зазначив, що позивачка свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.04.1999 року померла її бабуся і на день смерті за її господарством рахується земельна ділянка загальною площею 0,50 га, з яких земельна ділянка 0,25 га розташована біля її помешкання, а інша через дорогу з протилежної сторони від житлового будинку. Батько позивача у відповідності до вимого ст. 548 ЦК УРСР (редакція 1963 р. чинної на момент виникнення правовідносин) у володіння спадковим майном не вступив. Позивачка ОСОБА_3 в силу вимог ст. 529-530 ЦК УРСР не є спадкоємцем за законом після смерті її бабусі ОСОБА_5. У 2004 році батько позивачки звернувся із заявою до Хімчинської сільської ради про вилучення у комунальну власність земельної ділянки площею 0,60 га., що не заперечується позивачкою. За таких обставин земельна ділянка, якою користувалася ОСОБА_5 правомірно передана у комунальну власність Хімчинської сільської ради, в позивачкою не надано документів правомірності користувач земельною ділянкою, якою за життя користувалася її бабця ОСОБА_5. Таким чином бабуся позивачки за час життя не набула права власності на земельну ділянку площею 0.50 га.

Він же правомірно набув у приватну власність земельну ділянку, що стверджується рішенням № 8 від 04.03.2004 р. про надання дозволу на будівництво житлового будинку на власній присадибній ділянці. Право власності на земельну ділянку стверджується ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2623688201:02:003:0153 Право власності на збудований житловий будинок стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виданого 05.06.2009 р. виконавчим комітетом Хімчинської сільської ради.

Представник Рожнівської сільської ради ОТГ в судове засідання не з"явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Однак в попередніх судових засіданнях позов не визнала, суду пояснила, що рішенням виконкому Хімчинської сільської ради № 8 від 04.02.2004 р. було вилучено у фонд сільської ради земельну ділянку площею 0,60 га по вул. Незалежності згідно поданої заяви ОСОБА_7 (батька позивачки). Цим самим рішенням було скасовано погосподарський помер за заявою ОСОБА_7 Далі, рішенням виконкому Хімчинської сільської ради від 04.03.2004 р., де серед вказаних межівників не зазначаються ні батько, ні бабуся позивачки, і було надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Незалежності 58, відповідачу ОСОБА_4, право власності на який він зареєстрував 20.07.2009 року. Рішенням Хімчинської сільської ради від 15.11.2011 р. відповідачу ОСОБА_4 дана земельна ділянка передана у власність площею 0,3842 га. Згідно акту встановлення меж, складеного земельною комісією 18.09.2009 р., криниця фактично знаходиться на ділянці відповідача ОСОБА_4

Також вказала, що позивачка стверджує, що оспорюване рішення Хімчинської сільської ради від 24.10.2017 року було прийняте без її відома, що суперечить фактам, так як батько позивачки був присутній на даній сесії, а також розглядалася заява №49 11.07.2017 року від позивачки. І керуючись ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст. 12 ЗК України, а також в зв'язку з проведеною геодезичною зйомкою інженером-землевпорядником проектної організації, були внесені зміни в рішення від 24.10.2017 року. Під час розгляду питання про внесення змін в рішення щодо змін площі, заперечень від ОСОБА_7 не поступало. На час внесення змін в рішення «про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3В.» проект не було розроблено. Просить в позові відмовити.

Вислухавши сторони, свідків, та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як було встановлено в судовому засіданні, бабуся позивачки, ОСОБА_5, користувалася земельною ділянкою 0,50 га в с. Хімчин, по вул. Незалежності, але будь-яких правовстановлюючих документів на дану землю у неї не було. Після її смерті, даною земельною ділянкою почав користуватися її син ОСОБА_7

Однак, будучи допитаним як свідок, ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердив, що ці 0,50 га мама поділила по 0,25 га йому та його брату ОСОБА_1, який в 1996 році також помер і після смерті брата, він проживав у його будинку і користувався його 0,25 га землі. В подальшому, братові 0,25 га землі він продав відповідачу по справі ОСОБА_4, а своїми 0,25 га продовжував користуватися. Однак, при оформленні його дочкою-позивачкою по справі ОСОБА_3 приватизаційних документів на землю, вияснилося, що у його користуванні є лише приблизно 0,12 га, а не 0,25 га як би мало бути. В зв»язку із цим, його донька і звернулася до суду з позовом, бо вважає, що цю землю неправомірно приватизував ОСОБА_4

Але, при дослідженні наданих суду доказів, судом було встановлено наступне.

Згідно витягу з рішення виконкому Хімчинської сільської ради № 2 від 04.02.2004 року виконком, розглянувши заяву ОСОБА_7 її задовільнив та вилучив в нього земельну ділянку площею 0,60 га у вільний фонд сільської ради (а.с.77, 79), а також цим же рішенням від 04.02.2004 року розглянув ще одну заяву ОСОБА_7, яку також задовільнив та закрив по господарський номер по вул. Незалежності, так як даний будинок знаходиться в аварійному стані і капітальному ремонту не підлягає (а.с.77, 80).

В подальшому, як видно із копії рішення виконкому Хімчинської сільської ради № 8 від 04.03.2004 року, виконком, розглянувши заяви ОСОБА_4 їх задоволив та вирішив: 1) надати йому земельну ділянку площею 0,60 га і вільного фонду сільської ради в межу з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.138), та 2) надати йому дозвіл на будівництво житлового будинку в с. Хімчин на власній присадибній ділянці в межу з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.35, 138).

Як ствердив свідок ОСОБА_10, який був певний період сільським головою села Хімчин, в 2009 році у ОСОБА_7 були певні земельні претензії до ОСОБА_4, в тому числі і щодо користування криницею. Але спір між ними було вирішено того ж таки 2009 року, так як на місце виходила комісія, яка і склала акт про уточнення між ними межі їх земельних ділянок. Даний факт також стверджується копією акта комісії від 18.09.2009 року (а.с.31).

Крім того, свідок ОСОБА_10 також пояснив, що спірна криниця розташована біля самої дороги, хто її будував не знає, так як там було джерело і хтось просто поставив два бетонні кільця, щоб її укріпити та захистити від руйнування. ОСОБА_7 тоді також дав свою згоду на користування даною криницею ОСОБА_4 Після вирішення даного спору в 2009 році, між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 інших непорозумінь більше не виникало, так як тоді все вирішили мирно, після чого ОСОБА_4 і почав виготовляти право установчі документи на свою землю.

А тому, Хімчинською сільською радою було прийнято рішення від 15.11.2011 року (а.с.76), яким було вирішено передати в приватну власність земельні ділянки загальною площею 0.3842 га. В тому числі за цільовим призначенням: ділянка № 1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку га господарських будівель та споруд: сад 0,0347 га сінокіс – 0,1637 га та під будівлями і двором 0,0515 га; ділянка № 2 - для ведення особистого господарства площею 0,1342 га, з них 0,0218 га рілля, та 0,1123 га сінокіс.

І на підставі даного рішення ОСОБА_4 і було видано ОСОБА_6 акт серії ЯМ № 520975 від 10.05.2012 року на право власності на земельну ділянку 0,25 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.34), а також ОСОБА_6 акт серії ЯМ № 520976 на право власності на земельну ділянку 0,1342 га – для ведення особистого селянського господарства (а.с.5).

Як ствердила в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_11, згідно наявних у неї оригіналів по господарських книг, за № 1104, (ОСОБА_5К.) на день її смерті в 1996 році – було записано 0,50 га.; за № 1051 (ОСОБА_8М.) на день його смерті в 1992 році було записано 0,50 га, а в 1996 році вже було записано 0,60 га. (а.с.132) І з того часу розміри земельних ділянок не змінювалися, і яку з цих ділянок (ОСОБА_5 чи ОСОБА_8) вилучали у вільний фонд земель сільської ради вона сказати не може.

Окрім того, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні також повідомив, що проживав у будинку брата з 1996 року по 1999 рік, до нотаріуса після смерті матері для прийняття спадщини не звертався, знає, що мама залишила заповіт на користь його рідної сестри.

Згідно положень ч.2 ст. 152 та ч.1 ст. 155 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

А тому, зважаючи на вищенаведені мотиви, та досліджені судом докази, суд вважає, що позивачкою не було доведено в судовому засіданні захоплення ОСОБА_4 земельної ділянки, на яку їй згідно рішення Хімчинської сільської ради від 05.07.2016 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,25 га за адресою с. Хімчин, по вул. Незалежності для ведення особистого селянського господарства та не надано відповідних доказів цього.

А оскільки сторони після вирішення спору в 2009 році щодо межі земельної ділянки, і надалі користуються цими земельними ділянками в тих же межах, які як було встановлено судом, не змінилися, то суд немає підстав і для скасування рішення Хімчинської сільської ради від 24.10.2017 року, яким було внесено зміни у рішення Хімчинської сільської ради від 05.07.2016 року. А також, позивачкою в судовому засіданні не було підтверджено те, що ОСОБА_4 чинить перешкоди в користуванні криницею. Отже в позові слід відмовити.

На підставі ст. 15 ЦК України, ст.ст. 116, 118, 152, 155 ЗК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Рожнівської сільської ради об"єднаної територіальної громади, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні господарськими будівлями та спорудами – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Гордій В.І.