Рішення № 78796133, 19.12.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2894/18

Провадження № 2/675/719/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи це тим, що після смерті 27 жовтня 1997 року матері позивача ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка, зокрема, складається з права на земельну частку (пай). На вказану спадщину ОСОБА_2 має право як спадкоємець першої черги за законом. Через те, що сертифікат на земельну частку (пай) був загублений, а тому позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво на право на спадщину на земельну частку (пай), хоча спадщину прийняв у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився.

Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала.

Представник позивачки ОСОБА_5 у судове засідання не зявилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просила справу розглядати за її відсутності, заявлені вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Хмельницької області у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій письмовій заяві просив справу розглядати за відсутності представника адміністрації, проти заявлених вимог не заперечував.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій письмовій заяві просив справу розглядати за відсутності представника Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Допитавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В звязку з тим, що спадкодавець помер у 1997 році, а спадкоємець фактично прийняв спадщину у той же час, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 527 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Відповідно дост.534Цивільного КодексуУкраїни вредакції 1963року кожнийгромадянин можезалишити зазаповітом усесвоє майноабо частинуйого (невиключаючи предметівзвичайної домашньоїобстановки івжитку)одній абокільком особамяк тим,що входять,так ітим,що невходять докола спадкоємцівза законом,а такождержаві абоокремим державним,кооперативним таіншим громадськиморганізаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 529 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

ОСОБА_4 померла 27 жовтня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого додана до матеріалів справи.

ОСОБА_2 являється сином померлої ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про смерть, про народження, копії яких додані до матеріалів справи.

За таких обставин ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, оскільки вступив в управління спадковим майном та звернувся до державного нотаріуса у встановленого законом порядку, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори № 1678/02/14 від 28 вересня 2018 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53483600 від 28 вересня 2018 року.

У ст. 1 ЦПК України вказано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений законамиУкраїни.

Повноваження в галузі земельних відносин визначені у главах 2 та 3 Земельного кодексу України.

Згідно ч.3ст.152Земельного кодексуУкраїни захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати направо наземельну частку(пай),отримані громадянами,вважаються правовстановлюючимидокументами приреалізації нимиправа вимогина відведенняземельної частки(паю)в натурі(намісцевості)відповідно дозаконодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

За життяОСОБА_4 набулаправо наземельну частку(пай),розміром 1,58умовних кадастровихгектарів ізземель колишньогоКСП ім.Фрунзе с.Лютарка Ізяславськогорайону Хмельницькоїобласті,про щоїй буввиданий сертифікатна правона земельнучастку (пай)відповідно дорозпорядження ОСОБА_3районної державноїадміністрації №88від 25квітня 1996року,що підтверджуєтьсядовідкою Відділув Ізяславськомурайону Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобласті № 97-22-0.25-758/161-18 від 07 листопада 2018 року, копія якої додана до матеріалів справи.

Зазначений сертифікат був втрачений, що підтверджується поясненнями представника позивача, оголошенням у газеті «Зоря Надгориння» № 35 (11212) від 30 серпня 2018 року, що підтверджується відповідним оголошенням у газеті, копія якого додана до матеріалів справи.

Згідно довідкиВідділу вІзяславському районуГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області № 97-22-0.25-881/161-18 від 06 грудня 2018 року, копія якої додана до матеріалів справи, у додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 14 по Лютарській сільській раді під № 395 зазначена ОСОБА_4.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що права ОСОБА_2 підлягають захисту.

Відповідно до ст. 548 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року для придбанняспадщини необхідно,щоб спадкоємецьїї прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За вимогами ст. 549 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 561 Цивільного КодексуУкраїни вредакції 1963року свідоцтво проправо на спадщинувидається спадкоємцямза закономпісля закінченняшести місяцівз днявідкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво

може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття

спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що,

крім осіб,що заявилипро видачусвідоцтва,інших спадкоємцівнемає.

Згідно довідки Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 1219 від 10 вересня 2018 року, копія якої додана до матеріалів справи, ОСОБА_2 вступив в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_4.

Крім того, ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса у встановленого законом порядку.

Як норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, так і норми діючого Цивільного Кодексу України не містять жодних вимог щодо строків оформлення спадкових прав.

Таким чином доводи представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про застосування строків давності до вимог ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 257, 261, 267 Цивільного Кодексу України не підлягають застосуванню до розглядуваних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 131, 152, Перехідними положеннями ЗК України, Указом Президента України від 08. 08. 1995 року № 720/ 95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 527, 529, 534, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий ОСОБА_3 РВУМВС України в Хмельницькій області 01 вересня 1995 року, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Хмельницької області (30300 м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 21315334), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016 м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479), про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати право ОСОБА_2, як спадкоємця першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, котра померла 27 жовтня 1997 року, на земельну частку (пай), розміром 1,58 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі із земель КСП ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області на території Лютарської сільської ради, переданих у колективну власність відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 14, яке належало ОСОБА_4 згідно розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Хмельницької області № 88 від 25 квітня 1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Повне судове рішення складене 22 грудня 2018 року.

Суддя О. С. Янішевська