Рішення № 78794989, 21.12.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1471/18

Номер провадження № 2/194/547/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю: секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

єдиний унікальний номер справи № 194/1471/18, номер провадження № 2/194/547/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд позбавити право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є підставою для зняття з реєстрації місця проживання. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на підставі договору купівлі - продажу від 16 вересня 2011 року, вона - ОСОБА_1 - є власником квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі на даний час залишається зареєстрованим її онук - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не мешкає в даній квартирі з 2015 року. У вищезазначеній квартирі з її дозволу був зареєстрований її син - ОСОБА_4 та згодом його син - її онук - ОСОБА_3, які разом з відповідачем (на той час невісткою) мешкали у вказаній квартирі. У квітні 2015 року шлюб між сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. З цього часу відповідач припинила сімейні стосунки з сином, забравши свого сина, свої особисті речі та речі дитини та переїхали жити в інше постійне невідоме для неї місце проживання. З цього часу, ні відповідач, ні її дитина не мешкали у належній їй на праві приватної власності квартирі. Її син з того часу будь-яких стосунків з відповідачем не підтримує, мешкає поза межами України. Від сторонніх людей їй стало відомо, що відповідач у серпні 2018 року уклала шлюб, змінила прізвище на «Дишель» та живе з іншим чоловіком та спільно виховують дитину. У серпні 2018 року вона намагалася вирішити питання щодо перереєстрації дитини за іншою адресою, однак відповідач повідомила, що дане питання буде вирішуватися тільки в судовому порядку. Починаючи з травня 2018 року та по цей час, вона намагалась самостійно встановити місце постійного проживання відповідача та її дитини з метою, щоб вони знялись з реєстрації з квартири, однак це результатів не дало. 20 вересня 2018 року складено акт про те, що з 2015 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає в належній їй квартирі, тобто має інше невідоме мені місце постійного проживання. Відповідач та її дитина з 2015 року не проживають в її квартирі, не беруть будь-якої участі у сплаті комунальних платежів, вона вимушена це робити за свої особисті кошти.

Позивач та представник позивача - ОСОБА_5 до суду не з'явились, представник позивача надала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, поштові конверти із судовою кореспонденцією направлялись на належну адресу відповідача, але були повернуті на адресу суду із довідкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36-37) та з позначкою про відмову від отримання судової кореспонденції (а.с. 42-43, 52-53).

Представник третьої особи - Краснікова Т.В. в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, рішення просить прийняти на розсуд суду. Також зазначила, що відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 в той час, як його батьки зареєстровані окремо від дитини за різними адресами, що суперечить вказаним вище Правилам. В позовній заяві зазначено, що матір дитини ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання в кв. АДРЕСА_2, а батько дитини ОСОБА_4 не заперечує проти надання письмової згоди на перереєстрацію місця проживання разом з матір'ю. У разі зняття малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації в АДРЕСА_1 та за умови подальшої реєстрації дитини за місцем реєстрації матері, його права та інтереси порушені не будуть і дитина не буде позбавлена права на виховання, навчання та піклування за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, та зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується копією договору купівлі продажу квартири від 16 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1099 (а.с. 10), також копією витягу з Державного реєстру правочинів № 10389631 від 16 вересня 2011 року, з якого вбачається, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зазначений відчужував ОСОБА_7 та набувач ОСОБА_1 (а.с. 11). З копії витягу про державну реєстрацію прав колективного підприємства «Тернівське бюро технічної інвентаризації», номер витягу 31593743 від 10 жовтня 2011 року також вбачається, що власником квартири є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВРК 157226 р. 10999, від 16 вересня 2011 року, приватної форми власності, 1/1 частка (а.с. 12).

Відповідно до акту від 20 вересня 2018 року за вих. № 961, складеного начальником ЖРЕД-10 ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований, але не мешкає з 2015 року та по теперішній час ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13). Даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про що поставили свої підписи у вищенаведеному акті.

ОСОБА_3 зареєстрований в кв. АДРЕСА_1, про що свідчить довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 24 вересня 2018 року (а.с.14), а також довідкою про реєстрацію місяця проживання особи виконавчого комітету Тернівської міської ради від 01 жовтня 2018 року за вих. № 2145 (а.с.19)

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, за нормами міжнародного права, зокрема ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, зазначено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема, жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, ст.71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

За положеннями норм статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Слід зазначити, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Тобто, до досягнення дитиною 10 років її місце проживання може бути зареєстроване лише за місцем проживання батьків (або одного з них), що відповідає положенням статті 29 Цивільного кодексу України та Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач - малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до теперішнього часу залишається в вищезазначеної квартирі зареєстрованим, в зазначеній квартирі не проживає з 2015 року, його матір - ОСОБА_2 зареєстрована за іншою адресою (АДРЕСА_2), але у добровільному порядку свого сина зняти з реєстрації місця проживання не бажає, чим заважає позивачу вільно розпоряджатися своїм майном.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про позбавлення ОСОБА_3 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, його права та інтереси порушені не будуть і дитина не буде позбавлена права на виховання, навчання та піклування за місцем реєстрації.

На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, що є підставою для зняття ОСОБА_3 з місця реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 131, 247, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, як законний представник ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 5-а, ЄДРПОУ: 33912428.

Суддя Ю.І. Соколова