
Справа № 191/4081/18
Провадження № 2/191/1177/18
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2018 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1ст. 164 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.11.2018 року серії №0009581, водій ОСОБА_1, 23.11.2018 року о 11 год. 50 хв. м. Синельникове вул. Садова, 43а, здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, а саме надавав послуги внутрішніх перевезень пасажирів та таксі КТЗ CHEVROLET AVEO р.н АЕ 0401 СА, чим порушено вимоги ст.. 29 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, але до суду надав заяву, згідно яких факт вчинення адміністративного правопорушення, не визнав та просив долучити та врахувати його заперечення, та справу відносно нього за ч. 1 ст. 164 КпАП закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, керуючись законом і правосвідомістю вважаю, що справа підлягає закриттю в зв’язку з таким.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", 5. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2,9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст.4 Закону України "Про підприємництво", треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.
Відповідно до ч. 1ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З наведеного вбачається, що гр. ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУАП.
А так, суд зазначає, що дана справа про адміністративні правопорушення не містить будь-яких інших доказів в розумінні ст..251 КУпАП на підтвердження здійснення ОСОБА_1 самостійної, ініціативної, зокрема, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, оскільки немає ніяких підтверджень щодо отримання за вказані дії винагороди. Крім того, пасажирка автомобіля опитана не була і свідчень на підтвердження того, що ОСОБА_1 працював саме, як таксист- не надавала.
Оскільки складом правопорушення є наявність усіх об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, в даному випадку склад правопорушення відсутній.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі №0009581 від 23.11.2018 р. не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, суду не надані належні, допустимі, об’єктивні докази того, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів, тому суд позбавлений можливості прийти до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
За таких підстав, оскільки в наданих матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, тому приходжу до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, у зв’язку з чим справа у відповідність дост.247КУпАПпідлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.164, ст.ст.247,283,284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: ОСОБА_2
Судове рішення № 78794780, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 20.12.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 191/4081/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: