Рішення № 78792736, 22.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2018 року № 826/12892/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у Чернігівській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Голдпак» про зобов'язання вчинити певні дії, -В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдпак», в якому просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдпак» ( юр. Адреса: 03680, м. Київ, б-р Ак. Вернадського, 36, код ЄДРПОУ 40371245) допустити державних інспекторів Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за місцем здійснення виробничої діяльності у м. Ічня Чернігівської області, вул.. Дрофаня, 2

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Іщука І.О., в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.

За результатом повторного автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи було визначено суддю Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що порядок підготовки та здійснення державного нагляду (контролю) передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 10.09.08 №464., був дотриманий Держекоінспекцією у повному обсязі. Таким чином, державні інспектори не мали можливості виконати покладені на них службові обов'язки, а саме здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Голдпак». Також звертає увагу, що в даному випадку були порушені права жителів м. Ічня, які звернулись до Міністерства екології та природних ресурсів. Численна кількість телефонних скарг, публікації у засобах масової інформації про порушення вимог природоохоронного законодавства свідчать про стурбованість ситуацією та реальний негативний вплив на життя та здоров'я громадян. Враховуючи вищевикладене, жодних законних підстав для недопущення держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища до проведення перевірки ТОВ «Голдпак» не було.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, з огляду на що, а також неявку інших осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, на підставі вимог ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією України (далі - ДЕІ України) на підстав абзацу п'ятого частини першої статті 6 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надано згоду Державній екологічній інспекції у Чернігівській області на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони атмосферного повітря ТОВ «Голдпак», у зв'язку із зверненням гр. ОСОБА_1.

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на проведення позапланової перевірки видано направлення №351, відповідно до якого державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області для проведення у термін з 05 по 07 липня 2016 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства .

Підставою для проведення перевірки стало колективне звернення громадянин ОСОБА_1 та згода Держекоінспекції України від 23.06.2016 року №2/2-737 зг.

05 липня 2016 року державними інспекторами позивача складено акт №144/05 про те, що ТОВ «Голдпак» відмовлено у проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства..

Згідно вказаного акту відповідач не допустив інспекторський склад до проведення перевірки з підстав викладених в листі від 05.07.2016 року, який додано до акту.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області з вказаною відмовою не погоджується, тому звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного: статтею 6 КАС України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 50 КАС України Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського обєднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського обєднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано субєкту владних повноважень законом.

Із правового аналізу наведених норм можна зробити висновок, що особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб. Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Пунктами 1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення №454/2011), передбачено, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Основним завданням Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 6 Положенням №454/2011 визначено детальний перелік прав та обов'язків Держекоінспекції України, відповідно до п.п.2, 5, 8, 18 якого Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу держнагляду до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст.11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки та/чи надання необхідних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративно суду України від 31.05.2016 року пор справі №К/800/6460/16, від 27.09.2016 року по справі №К/800/9572/16.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 липня 2018 року у справі №818/3618/15. На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду при вирішенні даної справи.

Крім цього, суд зазначає, що стаття 10 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дає право суб'єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Згідно з частинами 7 і 8 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Разом з тим, звернення гр. ОСОБА_1 не підписано, заявником, у зв'язку з чим неможливо достовірно встановити автора звернення, не зазначено місце проживання, тобто зазначене звернення оформлене з порушеннями частини 7 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" і згідно з частиною 8 статті 5, частиною 1 статті 8 Закону України "Про звернення громадян" не підлягало розгляду і мало бути повернена відповідачем заявнику.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню

В силу положень ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдпак» про зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа