Рішення № 78792332, 22.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3472/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Д'якова В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить :

- визнати протиправною відмову нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.05. 2017 № 101/9613;

- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ( пенсії), у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.05.2017 № 101/9613 у порядку, визначеному статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-Х11, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

- зобов'язати подати суду звіт про виконання рішення суду в місячний термін з дня набрання ним законної сили.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» має право на компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду від 28.11.2017, яка набрала законної сили 17.01.2018.

Ухвалою суду від 26.10.2018 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до даної ухвали учасникам справи роз'яснено про їх право на подання до суду письмових заяв по суті, зокрема відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати; 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати стипендії, заробітна плата). Зважаючи на зазначене та на те, що перерахунок пенсії згідно з рішенням суду виконано вчасно, тобто, після надходження до управління рішення суду, підстави для нарахування та виплати суми компенсації відсутні.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 01.12.2004 року, пенсія була призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 листопада 2017 року по справі №742/3477/17, залишеною в силі рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року були задоволені повністю, а саме: визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 1 1 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

У лютому 2018 року Головним управлінням Пенсійного, фонду України в Чернігівській області на виконання постанови суду було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 року згідно довідки № 101/9613 від 20.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області та направленої до Головного Управління ПФУ в Чернігівській області, без нарахування та виплати компенсації втрати частини моїх грошових доходів ( пенсії) у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Позивач у травні 2018 року звернувся до Головного Управління ПФУ в Чернігівській області із заявою провести обчислення суми компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів ( пенсії ) у зв'язку з порушенням термінів її виплати, згідно чинного законодавства України, за рахунок коштів Пенсійного фонду України або уповноваженого на це органу.

Листом від 18.06.2018 року за вих. № 3364/03/Ф-12 ГУ ПФ України в Чернігівській області повідомило позивача, що нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати немає законних підстав, оскільки рішення суду виконано своєчасно, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років проведено з 01.01.2016 року.

Вважаючи таку відмову Головного Управління ПФУ в Чернігівській області протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно абзацу другого стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).

Згідно ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць ( після утримання податків і обов'язкових платежів ) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться ).

У відповідності до п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Використане у ст. 3 Закону № 2050 та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262, ст. 3 Закону № 2050 та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення мас те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону № 2050 та Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані.

Відповідна правова позиція висловлена ВС у постанові від 18.07.2018 р. (справа № 185/515/16-а).

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив також, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Також, компенсація за порушення строків виплати втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України по справі №21-518а14 від 18.11.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що перерахунок позивачу пенсії за рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.11.2017 по справі № 742/3477/17 проведено на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області від 20.05.2017 року № 101/9613.

У відповідності до п. 1- 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 ( у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з' військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі -державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області було підготовлено та направлено до Головного Управління ПФУ в Чернігівській області довідку № 101/9613 від 20.05.2017 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії.

Згідно ч. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

У відповідності до ч. 2, 3 статті 51 Закону № 2262 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З матеріалів справи вбачається, що довідка № 101/9613 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії була видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області - 20.05.2017, після отримання якої у Головного управління ПФУ в Чернігівській області виник обов'язок зі здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії.

Головне управління ПФУ в Чернігівській області вказану довідку отримало в травні 2017 року.

За таких умов, останнім днем для виконання вимог ч. 2 статті 51 Закону № 2262 є 01 червня 2017 року, тобто в червні 2017 року позивач повинен був отримати перераховану пенсію та заборгованість по ній з 01.01.2016 року.

З матеріалів справи, а саме з відповіді відповідача вбачається, що доплата після перерахунку за вирахуванням основної суми пенсії та ПДФО і військового збору за період з 01.01.2016 по 01.02.2017 була виплачена тільки у лютому 2018 року у розмірі 76043,24 грн. (а.с. 14-15).

За таких обставин, має місце бездіяльність відповідача за період з 01.06.2017 до 01.02.2018, що свідчить про наявність у останнього вини.

Факт того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно не перерахувало позивачу розмір пенсії з 01.01.2016 року, не здійснило належні нарахування та виплати суми перерахунку на підставі статті 78 КАС України не підлягає доказуванню, оскільки встановлений постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.11.2017 року по справі №742/3477/17, яка набрала законної сили.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ч. 7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, в тому числі, коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Strech - United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема с чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми с "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (VON Maltzan and Others v. Gtrmany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17.

Тобто, пенсія по своїй правовій природі є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом і власністю ( матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод). Пенсія, навіть очікувана пенсія - це є фактично майно.

Таким чином оскільки тривале не нарахування позивачу пенсії за минулі періоди відбувалося, у зв'язку з призначенням Головним Управлінцям ПФУ в Чернігівській області йому заниженого розміру пенсії, внаслідок порушення закону, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішення суду.

Згідно статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тобто Головне Управління ПФУ в Чернігівській області повинно було у лютому місяці 2018 року провести обчислення суми компенсації втрати частини грошових доходів ( пенсії ) позивача у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01 січня 2016 року на момент фактичної їх виплати та виплатити йому цю компенсацію, чого зроблено не було.

Враховуючи викладене, на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, суд дійшов висновку, що позивач право на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з тим, що пенсія була перерахована і виплачена невчасно.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні.

У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для повного задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

У зв'язку із наявністю підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.05. 2017 № 101/9613.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.05.2017 № 101/9613 у порядку, визначеному статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-Х11, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 22 грудня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков