Ухвала суду № 78792289, 11.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів» Національної академії наук України

до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

третя особа Приватне акціонерне товариство «Квазар»

про визнання протиправними та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Андрієвська О.В., Фесюк С.І.

від відповідача: не прибув

від третьої особи: Миронюк О.А.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом звернулось Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів» Національної академії наук України (надалі також - позивач) до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича (надалі також - відповідач), третя особа Приватне акціонерне товариство «Квазар» (надалі також - третя особа) про визнання протиправними та скасування рішення.

Представником третьої особи на адресу суду подано заяву від 06.12.2018 №453/А про закриття провадження у справі з підстав не підсудності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні, 11.12.2018, на обговорення поставлено питання про закриття провадження в адміністративній справі з підстав зазначених в поданому клопотання, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Присутніми представниками сторін суду надано усні та письмові пояснення щодо порушеного питання.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визначених в даній статті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, позивач зазначає, що було порушено його право на приміщення, зареєстроване за третьої особою, тобто позивач вважає, що було порушено його приватний інтерес на приміщення.

Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Верховного Суду, зокрема постанови №823/2042/16 в якій зазначено наступне.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьої особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 14.06.2016 №21-41а16, суд дійшов висновку, що у справах коли позивачем оскаржується фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами право власності на нерухоме майно, яке на думку позивача належить йому на праві власності, а не фактично адміністративно - управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, а отже такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

В постанові Верховного суду України від 17.02.2015 №21-551а14 зазначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічні висновки також зроблені у постановах Верховного суду України від 24.02.2015 №21-34а15, від 16.12.2014 №21-544а14, від 09.12.2014 №21-308а14, від 11.11.2014 №24-493а14.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на встановлення судом належності спору до юрисдикції господарського суду, наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №826/8360/18 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів» Національної академії наук України до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, третя особа Приватне акціонерне товариство «Квазар» про визнання протиправними та скасування рішення,- закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору має здійснюватися за правилами господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій

Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2018року.