Рішення № 78791827, 22.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 р. № 520/10666/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути із Ізюмського об'єднаного Пенсійного фонду України Харківської області нараховану ОСОБА_1 пенсію за період із 01.03.2016 р. по 30.06.2018 р. в розмірі 142963,17грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі, зобов'язавши відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018р. по справі №623/3000/17 були повністю задоволені вимоги до Ізюмського міськрайонного управління пенсійного фонду України Харківської області, було зобов'язано відповідача поновити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2016р. та виплатити виниклу заборгованість. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження, однак, вищезазначене рішення суду відповідачем не виконано. У зв'язку з тим, що відповідач визнає, що позивачу нарахована пенсія в розмірі 142963,60 грн. за період з 01.03.2016 р. по 30.06.2018р., то належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 буде рішення про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Ухвалою суду від 29.11.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 17.12.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач, звертаючись із вказаними позовними вимогами фактично просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і в силу приписів ст.14 та ст.370 КАС України повинно виконуватися без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018 р. по справі №623/3000/17, адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій задоволено повністю. Визнано протиправними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з 01.03.2016 виплати пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Ізюмське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 р. та виплатити виниклу заборгованість.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області 11.07.2018 р. відкрито виконавче провадження ВП№56739545 на виконання виконавчого листа №623/3000/17, виданого 20.02.2018 р.

Листом від 05.11.2018 р. №15266/14-11 Барвінківський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на адвокатський запит представника позивача від 01.11.2018 р. №301 повідомлено, що на виконання Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018 р. позивачу нарахована заборгованість в розмірі 142963,17 грн. за період з 01.03.2016 р. по 30.06.2018 р., але не виплачена, оскільки не надано коштів для фінансування заборгованості.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача щодо невиконання рішення суду та не сплати заборгованості пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду.

За правилами ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З огляду на це суд зазначає, що фактичною підставою для звернення позивача із позовними вимогами про стягнення нарахованої пенсії є невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.

Тобто, якщо позивач вважає протиправним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинених на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018 р. по справі №623/3000/17 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Втім, судом встановлено, що позивачем подано саме адміністративний позов до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому положеннями статті 383 КАС України.

Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично вирішено судом та право позивача на перерахунок вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі №623/3000/17, про що прийнято рішення, позовні вимоги стосуються питання повного належного виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018 р. по справі №623/3000/17, то, відповідно, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, суд зазначає, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2018 р. по справі №623/3000/17 спір між сторонами вирішено, вказаним рішенням у спірних правовідносинах поновлено право позивача, а тому, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою у позивача відсутнє порушене право.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 84122, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 40387920) про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин