Рішення № 78791546, 22.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року Чернігів Справа № 620/3265/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доЧернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Українипровизнання неправомірним та скасування рішення, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірним та скасування рішення від 08.09.2017 № 667 про утримання надміру нарахованих сум пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що рішенням відповідача передбачається утримання з неї надміру нарахованих сум пенсій, що становить 13 985 грн. 03 коп., яка утворилась в період з 04.02.2009 по 30.06.2013. Така переплата виникла в зв'язку з поданням, на думку відповідача, ОСОБА_1 недостовірних відомостей при призначенні їй пенсії. З таким висновком відповідача ОСОБА_1 не погоджується, оскільки недостовірних відомостей вона не подавала, даних не приховувала та взагалі сума переплати, яку зазначає відповідач у своєму рішення становить всю суму, що вона отримала за період з 2009 по 2013 рік. Позивач зазначає, що пенсійний фонд вказує, що призначенні пенсії їм не було відомо про наявність іншого члена сім'ї, а саме ОСОБА_2, а тому пенсія на двох утриманців мала були призначена в меншому розмірі, проте позивач звертає увагу на судові рішення, які набрали законної сили та якими встановлено, що відповідачу з 11.02.2019 було відомо про те, що ОСОБА_2 входив до складу сім'ї померлого годувальника. Зауважує, що за змістом статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надміру виплачені суми пенсії стягуються з пенсіонера лише в разі зловживання правом на пенсію та подання недостовірних даних. Позивач не вчиняла жодних дій, передбачених вказаною нормою, а тому вважає, що рішення відповідача має бути скасоване.

Відповідач, в установлений судом строк подав відзив, в якому проти задоволення позову заперечив, оскільки як мати позивача - ОСОБА_3, так і сама ОСОБА_1 звертаючись до управління за отриманням пенсії в разі втрати годувальника, не повідомили про наявність ще одного утриманця в сім'ї: ОСОБА_2, сина ОСОБА_3 та рідного брата позивача. Наявність ще одного непрацездатного члена сім'ї, який має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника та виявив би бажання її отримання, вплинуло на розмір отримуваної пенсії позивача. За відсутності відомостей про ще одного утриманця та неможливості управлінням якимось чином виявити родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який станом на 2009 рік вже самостійно отримував в управлінні пенсійні виплати, внаслідок різних прізвищ та вирішити питання про бажання чи небажання останнього отримувати пенсію в разі втрати годувальника, управлінням ОСОБА_1 було призначено пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Звіряти місце проживання всіх пенсіонерів з метою виявлення непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника не входить до повноважень управління та повідомляти про обставини, які можуть вплинути на розмір отримуваної пенсії, входить до обов'язків самих пенсіонерів. На виконання постанови суду управлінням було призначено пенсію в разі втрати годувальника з 04.02.2009 і ОСОБА_2 в розмірі 120 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, спільно з ОСОБА_1, що спричинило виникнення переплати пенсії у Позивача, яка замість пенсії в розмірі 60 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, фактично отримувала 100 відсотків. Впродовж всього часу отримання пенсії в разі втрати годувальника ні ОСОБА_3 ні позивач не повідомили про наявність ще одного непрацездатного члена сім'ї - ОСОБА_2, що є обставиною, яка могла вплинути на розмір отримуваної пенсії, що вказує на зловживання з боку позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З 11.02.2009 ОСОБА_3, як опікуну ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника - батька ОСОБА_5 в розмірі 50% обчисленої пенсії за віком померлого годувальника. З урахуванням норм постанови КМУ №265 розмір, отримуваної пенсії становив 100% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Після досягнення повноліття ОСОБА_1 самостійно звернулась до управління із заявою та їй призначено пенсію в разі втрати годувальника розпорядженням від 27.04.2010.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова №751/10237/16-а від 20.04.2017, яка набрала законної сили, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 як інваліду III групи з дитинства у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» за період часу з 04.02.2009 по 27.04.2016.

На виконання постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова №751/10237/16-а від 20.04.2017, Управлінням було нараховано пенсію ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника як інваліду III групи з дитинства у відповідності до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" за період з 04.02.2009 по 27.04.2016.

У зв'язку з нарахуванням іншого виду пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови суду, Управлінням було прийняте рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 08.09.2017 за №666 в розмірі 14427,04 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_2 від 08.09.2017 за №666 визнано протиправним та скасовано.

Водночас відповідачем 08.09.2017 прийнято рішення № 667 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії в розмірі 13985,03 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням управління ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зі скаргою, на яку отримала відповідь від 07.11.2017 № 2402/02/П-12, в якій позивача повідомлено, що на виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.04.2017 з пенсії ОСОБА_1 виділена частка на ОСОБА_2, перераховано розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 04.02.2009 по 30.06.2013 та нарахована переплата в сумі 13985,03 грн (а.с. 9).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: 2) діти (у т.ч. діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі №751/10237/16-а зазначено «11.02.2009 його мати - ОСОБА_3 зверталась до Чернігівського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника на нього та його сестру - ОСОБА_1, надавши дві довідки про склад сім'ї померлого годувальника: одну - на його сестру ОСОБА_1, яка була зареєстрована разом з матір'ю за однією адресою; та другу - відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, (подання якої було обов'язковим), у якій було зазначено місце проживання померлого годувальника ОСОБА_5 та відповідно склад його сім'ї. З даної довідки вбачалось, що на момент смерті батька, позивач проживав разом з ним».

Крім того, вказаною постановою встановлено, що з 11.02.2009 органу Пенсійного фонду було відомо про те, що ОСОБА_2 входив складу сім'ї ОСОБА_6

Вказані обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_3 при зверненні до пенсійного органу в інтересах неповнолітніх дітей за призначенням пенсії в разі втрати годувальника не було приховано даних щодо сина ОСОБА_2, а як наслідок і в діях ОСОБА_1 (що самостійно отримувала пенсію після досягнення повноліття) не вбачається зловживань або подання недостовірних даних, а тому підстави для повернення надміру отриманих сум пенсії відсутні.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави для висновку, що Чернігівським об'єднаним УПФУ протиправно прийнято рішення № 667 від 08.09.2017 про утримання надміру нарахованих сум пенсії, чим порушено права та законні інтереси ОСОБА_1, які підлягають поновленню, а оскаржуване рішення скасуванню.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваного рішення відповідно до норм чинного законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі відстрочено позивачеві сплату мита до прийняття рішення у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат та враховуючи задоволення позовних вимог, суд, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 704,80 грн в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Рішення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 667 від 08.09.2017 про утримання з ОСОБА_1 надміру нарахованих сум пенсії - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України судовий збір в розмірі 704,80 грн в дохід Державного бюджету України (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14000, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209.

Дата складення повного рішення суду - 22.12.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб