Рішення № 78791188, 12.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1938/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій, визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000,

- визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 10.05.2018 року №598/16-31-13-11-16/НОМЕР_1,

- скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2018 року №0053871311, №0053851311, №0053861311,

- скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.05.2018 року №Ф-0053831311,

- скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.05.2018 року №0053841311.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевірку призначено та проведено за період, який виходить за межі строків, встановлених Податковим кодексом України, що виключає наявність повноважень контролюючого органу на визначення будь-яких підстав для визначення податкових зобов'язань за період 01.10.2014 року по 02.03.2015 року. Крім того, за твердженням позивача, Головним управлінням ДФС у Полтавській області наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000 виданий на підставі ухвали Київського районного суду м. Полтава від 29.08.2017 року, є протиправним з огляду на скасування рішення суду, що стало підставою для його прийняття, за зверненням позивача, в подальшому, а отже наказ є протиправним, винесеним безпідставно та підлягає скасуванню. Пояснював, що у періоді, який перевірявся, до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку можуть включатися виключно кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, відкритий фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, з урахуванням статті 292 ПКУ. Позивачем до податкового органу було надано на перевірку весь можливий обсяг документів, які підтверджують показники звітності, податної платником податків. Будь-яка інформація щодо використання особистих рахунків фізичною особою не має відношення до перевірки діяльності такої особи як фізичної особи-підприємця, надання таких документів платником податків для проведення перевірки не передбачено, представниками відповідача в ході проведення перевірки не вимагалося.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 19 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/1938/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19 липня 2018 року.

Ухвалою від 19 липня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Полтавської області у справі №552/5315/17.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 816/1938/18 до 01 листопада 2018 року.

Ухвалою від 01 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) 15.03.2000 року зареєстрований як фізична особа - підприємець Миргородською районною державною адміністрацією, номер запису про державну реєстрацію 25870170000001141. Позивач перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з 23.03.2000 року за № 1588 та на час проведення перевірки був, зокрема, платником єдиного податку.

У період з 23.04.2018 року по 03.05.2018 року (термін проведення перевірки продовжувався з 02.05.2018 року по 03.05.2018 року) ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року .

За результатами проведеної перевірки складений акт №598/16-31-13-11-16/НОМЕР_1 від 10.05.2018 року /т. 1 а. с. 21-166/, яким зафіксовано порушення:

- п. 291.4 ст. 291, п. 293.4 ст.293, пп. 298.2.3 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено єдиний податок у 2014 році на суму 137 349,67грн.;

- пп. 291.4 ст. 291, п. 292.16 ст.292, п.44.6 ст.44, ст.164, ст.167, п.177.1 п. 177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 1 486 174,90 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 1 124 668,57 грн. та за 2016 рік у сумі 361 506,33 грн.;

- п. 2 ч.1, ст. 7, та ч.5, ч. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 розділ III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 175 844,62 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 84 701,26 гри. та за 2016 рік у сумі 91 143,36 грн.;

- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 115 023,77грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 84 898,24грн., та за 2016 рік у сумі 30 125,53грн.;

- п.181.1 ст. 181, п.183.2. ст. 183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 679 629грн., у тому числі по періодам: за січень 2015 року у сумі 51 448 грн., за лютий 2015 року у сумі 48 426 грн., за березень 2015 року у сумі 110 286 грн., за квітень 2015 року у сумі 134 346 грн., за травень 2015 року у сумі 65 571 грн., за червень 2015 року у сумі 175 600 грн., за липень 2015 року у сумі 58 164 грн., за серпень 2015 року у сумі 64 915 грн., за вересень 2015 року у сумі 159 112 грн., за жовтень 2015 року у сумі 136 611 грн., за листопад 2015 року у сумі 111 005 грн., за грудень 2015 року у сумі 16 4Ьі грн., за січень 2016 року у сумі 20 292 грн., за лютий 2016 року у сумі 14 681 грн., за березень 2016 року у сумі 38 082 грн., за квітень 2016 року у сумі 53 913 грн., за травень 2016 року у сумі 64 756 грн., за червень 2016 року у сумі 16 869 грн., за липень 2016 року у сумі 35 411 грн., за серпень 2016 року у сумі 43 305 грн., за вересень 2016 року у сумі 43 344 грн., за жовтень 2016 року у сумі 24 206 грн., за листопад 2016 року у сумі 27 455 грн., за грудень 2016 року у сумі 19 360 грн., за січень 2017 року у сумі 917 грн., за лютий 2017 року у сумі 18 936 грн., за березень 2017 року у сумі 10 760, за квітень 2017 року у сумі 35 975 грн., за травень 2017 року у сумі 20 830 грн., червень 2017 року у сумі 47 178 грн. та за липень 2017 року у сумі 11 444 грн.;

- п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у результаті чого підлягає анулюванню реєстрація платника єдиного податку з 01.01.2015 року.

На підставі акту перевірки №598/16-31-13-11-16/НОМЕР_1 від 10.05.2018 контролюючим органом винесені:

- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053851311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 1 857 718,63грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 1 486 174,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 371 543,73 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053871311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 668 903,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 1 335 123 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 333 780,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053861311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 143 779,71грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 115023,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 755,94 грн.;

- рішення від 31.05.2018 року №0053841311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 43639,05 грн.

- вимогу від 31.05.2018 року №Ф-0052831311, якою зобов'язано сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ у розмірі 175 844,62 грн.

Із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000, діями відповідача по її проведенню, вищевказаними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000 та діям Головного управління ДФС у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року у справі №552/5315/17, ГУ ДФС у Полтавській області винесено, оскаржуваний в рамках даної справи, наказ №1000 від 18.04.2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 23.04.2018 тривалістю 5 робочих днів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року.

Вказаний наказ та повідомлення від 19.04.2018 року №331 про дату, час та місце проведення перевірки були отримані позивачем 20.04.2018 року, що ним не спростовується і не оспорюється.

В період з 23.04.2018 року по 03.05.2018 року (строк проведення перевірки продовжувався на два робочих дні з 02.05.2018 року по 03.05.2018 року) ГУ ДФС у Полтавській області, відповідно до наказу №1000 від 18.04.2018 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року, за результатами якої складений акт від 10.05.2018 року №598/16-31-13-11-16/НОМЕР_1.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.08.2018 року по справі №11-сс/786/347/2018 (№552/5315/17) скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по час постановлення ухвали суду /т.3 а.с. 81/.

Суд звертає увагу, що апеляційна скарга на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 ФОП ОСОБА_1 подана до Апеляційного суду Полтавської області, відповідно до якої відкрито апеляційне провадження (реєстраційний номер судової справи 11-сс/786/347/2018) та на яку посилається у поясненнях позивач та представник позивача, лише в липні 2018 року /т. 2 а.с. 171/.

Таким чином, станом на момент винесення відповідачем спірного наказу від 18.04.2018 року № 1000, ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 набрала законної сили та в силу положень стаття 129-1 Конституції України, за якої судове рішення є обов'язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку та на виконання вимог статті 78 ПК України є обов'язковою для виконання контролюючим органом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Верховним Судом у постанові від 05.05.2018 року у справі № 810/3188/17 зауважено, що з огляду на зміст вищенаведених правових норм, оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

З наявної в матеріалах справи копії наказу від 18.04.2018 року №1000 /т.2, а.с.12/ вбачається про чітке визначення відповідачем фактичної підстави для проведення відповідної перевірки: "про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1). Керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, на виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави по справі №552/5315/17, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 та із врахуванням п. 82.2 ст. 2 Податкового кодексу України".

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

За змістом пункту 81.1 статті81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Отже, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Тобто допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав платника податків.Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10 та Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16, від 17.04.2018 року у справі № 826/12612/17.

В ході розгляду справи судом було встановлено, зокрема, з пояснень представника позивача та показів свідків, допитаних в судовому засіданні за клопотанням представника позивача, про допущення позивачем та його представником до проведення перевірки шляхом особистого неодноразового прибуття до податкового органу та надання безпосередньо через канцелярію ГУ ДФС у Полтавській області письмових документів (в обсязі, що позивач вважав за належний) для проведення перевірки.

Тобто, встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось позивачем про те, що він допустив посадових осіб ГУ ДФС у Полтавській області до проведення перевірки на підставі наказу від 18.04.2018 року № 1000.

Проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що не вбачається протиправності в діях відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 29.08.2017 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Стосовно посилань представника позивача на відсутність повноважень, визначених законодавством України на сьогоднішній день у органів податкової міліції, суд зазначає, що предметом позовних вимог не є дії податкової міліції, тому жодне обґрунтування наявності чи відсутності законодавчо визначених повноважень даного органу не може слугувати підставою для оцінки дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наказ виданий відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Наказ на проведення перевірки від 18.04.2018 №1000 вже виконано, за результатами перевірки складений акт від 10.05.2018 №598/16-31-13-11-16/НОМЕР_1, на його підставі винесенні відповідні рішення відповідачем, тому зазначений наказ не несе негативних наслідків для позивача, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку рішенням контролюючого органу, суд виходить з такого.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у перевіряємий період здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування ІІ група. Перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам II групи єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, встановлено його перевищення ФОП ОСОБА_1 у 2014 році на суму 915664,45грн. (дохід за 2014 рік за даними перевірки складає 1915664,45грн.), чим порушено пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено єдиний податок у 2014 році на суму 137349,67 грн.

Так, згідно виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому у Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Полтава, ФОП ОСОБА_4 у 2014 році надійшла сума коштів у розмірі 1 062 530,20 грн. з призначеннями платежу оплата послуг, оплата за товар, надходження виручки, тощо (детально дане наведено на стор. 16 акту №598).

Також, згідно виписки банку про рух коштів на рахунки за НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, № НОМЕР_6, НОМЕР_7, які відкриті ОСОБА_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" як фізичною особою (громадянином), здійснено перерахування коштів від покупців одягу із призначенням платежів "пополнение наличными в терминале", "пополнение карты наличными средствами", "Перевод с карты Приватбанка", "за пошив одягу" та інше. Загальна сума надходжень за 2014 - 2017 рік складає 21 962 959,07грн.

ПАТ КБ "Приватбанк" надано інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за період з 13.06.2016 по 16.06.2017, згідно якого зарахування коштів (кредит рахунку) складає:

- за 2016 рік в загальній сумі - 1973491,57грн., із них: 1294412,50 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 28029,50грн. - зарахування суми вкладу з "Копілки"; 31731,40 грн. - зарахування переказу на карту, 619318,17 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування із зазначенням платника;

- за 2017 рік в загальній сумі - 845847,43грн., із них: 610341,37 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 18094,07грн. - кошти на господарські потреби; 217411,99грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування із зазначенням платника.

ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 за період з 03.01.2014 по 01.04.2016, згідно якого зарахування коштів (кредит рахунку) складає:

- за 2014 рік в загальній сумі - 3982674,22грн., із них: 3126188,68 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; зарахування переказу з картки; 3351,29грн. - зарахування відсотків на залишок власних коштів на карті; 34500,00грн. - за пошив одягу; 3014,00грн. - за товари згідно накладної; 815620,25грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування із зазначенням платника;

- за 2015 рік в загальній сумі - 8027869,85грн., із них: 2642774,70 грн. - поповнено готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 1045048,00грн. - зарахування грошових коштів на карту; 315,31грн. - зарахування відсотків на залишок власних коштів на карті; 43667,00грн. - зарахування переказу з картки Приватбанку та через Приват 24; 58025,19 грн. - зарахування вкладу "Копілка", виплата депозиту; 4238039,65грн.

- поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування із зазначенням платника;

- за 2016 рік в загальній сумі - 139281,27грн., із них: 68999,00 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 86,27грн. - зарахування відсотків на залишок власних коштів на карті; 70196,00грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування із зазначенням платника.

ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про рух коштів по рахунку № НОМЕР_9 за період з 17.08.2015 по 28.07.2016, згідно якого зарахування коштів (кредит рахунку) складає:

за 2015 рік в загальній сумі - 3462794,21грн., із них: 173471,96 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 515,41грн. - зарахування переказу на картку; 86003,69грн. - виплата депозиту; 201,71грн. - зарахування відсотків на залишок власних коштів з "Копилки"; 31163,40грн. - зарахування коштів на картку на господарські потреби; 2575384,29грн. - зарахування суми вкладу з "Копилки"; 468265,53грн. - повернення коштів при відміні оформлення депозиту; 127788,22грн. - Поповнення картки готівкою в терміналах самообслуговування із зазначенням платника;

за 2016 рік в загальній сумі - 2484990,64грн., із них: 681344,33грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку; 563,17грн. - зарахування переказу на картку; 917730,33грн. - виплата депозиту; 162879,07грн. - зарахування суми вкладу з "Копилки"; 29483,65грн. - повернення коштів при відміні оформлення депозиту; 692990,09грн. - поповнення картки готівкою в терміналах самообслуговування із зазначенням платника.

ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_8 за період з 01.08.2016 по 01.02.2017, згідно якого зарахування коштів (кредит рахунку) складає:

за 2016 рік в загальній сумі - 552484,88грн., із них: 476385,00 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку, 26999,88грн. - виплата депозиту; 49100грн. - Поповнення картки готівкою в терміналах самообслуговування із зазначенням платника.

за 2017 рік в загальній сумі - 0,0 грн.

ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_7 за період з 30.03.2016 по 28.07.2016, згідно якого зарахування коштів (кредит рахунку) складає:

за 2016 рік в загальній сумі - 493525,00грн., із них: 456719,00 грн. - поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування, поповнення карткового рахунку, 9900,00 грн. - виплата депозиту; 26906,00грн. - поповнення картки готівкою в терміналах самообслуговування із зазначенням платника.

На карткові рахунки громадянина ОСОБА_5 протягом 2014 року надійшли кошти на картковий рахунок НОМЕР_5:

- від ФОП ОСОБА_6 «за пошив одежды» у розмірі 34500грн. (стор. 18 акту);

- від ФОП ОСОБА_7 у розмірі 29441 грн. (стор. 20 акту);

- від ОСОБА_8 у розмірі 2000 грн, «оплата товара» (стор. 25 акту);

- від ОСОБА_9 у розмірі 14427грн. «оплата за товар» (cтop. 26-27 акту);.

- від ФОП ОСОБА_10 у розмірі 28408 грн. «придбання чоловічих костюмів» (стор 29-30 акту), що також підтверджується протоколом допиту ОСОБА_10;

- від ФОП ОСОБА_11 у розмірі 52 700 грн. «придбання одягу» (стор 22-23 акту), що також підтверджується протоколом допиту ОСОБА_11;

- від ФОП ОСОБА_12 у розмірі 12160 грн. «придбання одягу» (стор. 22 акту), що також підтверджується протоколом допиту ОСОБА_12

Таким чином, позивач перевищив обсяг доходу за 2014 рік визначений п. 292.1 ст. 292 ПК України, а саме на розрахунковий рахунок позивача надійшло 1 062 530,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіряючі дійшли висновку, що оподаткування доходів, отриманих ФОП ОСОБА_5 від провадження господарської діяльності v період з 01.01.2015 року повинно здійснюватися з урахуванням вимог ст. 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримав дохід у 2015 році у сумі 5659882,87 грн., у тому числі:

- сума коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у розмірі 1294055,00грн.;

- сума коштів, що надійшли на карткові рахунки у розмірі 4 365 827,87грн.

Згідно виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому у Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», ФОП ОСОБА_4 у 201 5 році надійшла сума коштів у розмірі 1 294 055 грн. (стор. 35 акту).

У 2015 році ОСОБА_5 перераховано на карткові рахунки за НОМЕР_5, НОМЕР_4, відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», від контрагентів суму коштів у розмірі 4365827,87 грн., ізпризначенням платежу «поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування», (зарахування переказу на карту», «переказ з карти» та інші, які є фактично платою за пошиття одягу та одяг (стор 36 акту).

На карткові рахунки громадянина ОСОБА_5 протягом 2015 року надійшли кошти:

- від ФОП ОСОБА_6 за пошив одягу у розмірі 462200 грн. (стор. 74 акту);

- від ФОП ОСОБА_10 у розмірі 35 198,85 грн. за придбання одягу (стор 70-71 акту);

- від ФОП ОСОБА_11 у розмірі 59940 грн. за придбання одягу (стор 71 акту);

- від ФОП ОСОБА_12 у розмірі 6366 грн. за придбання одягу (стор. 72 акту).

Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримано загальний оподатковуваний дохід у 2015 році у сумі5 659 882,87грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримав дохід у 2016 році у сумі 2 008 368,48грн., у тому числі:

- сума коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у розмірі 549 858,22грн.;

- сума коштів, що надійшли на карткові рахунки у розмірі 1 458 510,26грн.

Згідно виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому у Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401,ФОП ОСОБА_4 у 2016 році надійшла сума коштів у розмірі 549 858,22грн.

У 2016 році ОСОБА_5 перераховано на карткові рахунки за НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_8 та НОМЕР_7, відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», від контрагентів суму коштів у розмірі 1458510,26грн., із призначенням платежу «поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування», (зарахування переказу на карту», «переказ з карти» та інші, які є фактично оплатою за пошиття одягу та одяг (детально наведено на стор 76-96 акту перевірки).

Також, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримав дохід у 2017 році за період з 01.01.2017 року по 29.08.2017 року у сумі 810753,00грн., у тому числі:

- сума коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у розмірі 533 241,43 грн.;

- сума коштів, що надійшли на карткові рахунки у розмірі 217 411,99грн;

- сума коштів, що отримано в готівковій формі та відображено в книзі обліку доходів у розмірі 60099,58грн. №17-137/419 від 01.01.2012 року, що зареєстрована в Миргородській ОДПІ та надана на перевірку листом від 23.04.2018 року.

Згідно виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому у Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401, ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2017 року по 29.08.2017 року надійшла сума коштів у розмірі 533241,43грн.

ФОП ОСОБА_5 на перевірку надано книгу обліку доходів №17-137/419, що зареєстрована 01.01.2012 року згідно якої встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримав дохід за період з 01.01.2017 року по 29.08.2017 року в готівковій формі в розмірі 60099,58грн.

У період з 01.01.2017 року по 29.08.2017 року ОСОБА_5 перераховано на картковий рахунок за НОМЕР_3, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», від контрагентів суму коштів у розмірі 217411,99грн., із призначенням платежу «поповнення готівковими коштами в терміналі самообслуговування», (зарахування переказу на карту», «переказ з карги» та інші, які є фактично оплатою за пошиття одягу та одяг, (детально наведено на стор 118-120 акту перевірки).

У відповідності до пп. 291.4 ст. 291, п. 292.16 ст.292, п.44.6 ст.44, ст.164, ст.167, п.177.1 п. 17X2 п. 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_5 визначено чистий оподатковуваний дохід у сумі 7 668 251,35грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 5 659 882,87грн. та за 2016 рік у сумі 2 008 368,48грн.

Розрахунок податкових зобов'язань за 2015 рік:

5 659 882,87грн. (оподатковуваний дохід за даними перевірки) /12 місяців в 2015р. коли ФОП отримував дохід від здійснення господарської діяльності = 471656,91грн. (розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу);

1218,00 х 10 = 12180,00 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня 2015р.) розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу, що оподатковується за ставкою 15%;

471656,91 грн. - 12180,00 грн. = 459476,91грн. (розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу за ставкою 20%);

12180,00грн. х 15% = 1827,00 грн.;

459476,91 грн. х 20% = 91895,38 грн.;

1827,00 грн. + 91895,38 грн. = 93722,38 грн. (сума середньомісячного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб);

93722,38 грн. х 12 (місяців) = 1124668,57 грн. (сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за даними перевірки).

Розрахунок податкових зобов'язань за 2016 рік:

2 008 368,48грн. (оподатковуваний дохід за даними перевірки) /12 місяців в 2016р. коли ФОП отримував дохід від здійснення господарської діяльності = 167364,04грн. (розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу);

167364,04 грн. х 18% = 30125,53 грн. (сума середньомісячного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб);

30125,53 грн. х 12 (місяців) = 361506,33 грн. (сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за даними перевірки).

Отже, на порушення пп. 291.4 ст. 291, п. 292.16 ст.292, п.44.6 ст.44, ст.164, ст.167, п.177.1 п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_5 занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб всього на суму 1486174,90грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1124668,57грн. та за 2016рік у сумі 361506,33 грн.

Всупереч вимогам Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платника ПДВ та декларації з податку на додану вартість починаючи з 10.01.2015 до контролюючого органу не подав.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску ФОП ОСОБА_5 за 2016 рік встановлено його заниження у сумі 175844,62 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 84701,26 грн. та за 2016 рік у сумі 91143,36 грн., у зв'язку з порушенням платником п.4 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст.7 та частини 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, визначення зобов'язання з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору стали висновки податкового органу щодо перевищення за останні дванадцять календарних місяців суми доходу з 01.01.2015 року - 1 000 000 грн.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 року по 29.08.2018 року здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, ІІ група.

Згідно банківських виписок, книги обліку доходів і витрат в період з 01.01.2014 року по 10.01.2015 року позивач отримав за 12 послідовних календарних місяців дохід в сумі 1915664,45 грн., у зв'язку з чим актом перевірки зафіксовано перевищення граничної суми доходу за останні 12 календарних місяці у розмірі 1 000 000 грн.

В порушення пунктів 183.1, 183.2 статті 183 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не надав до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області реєстраційної заяви у законодавчо встановлені строки та не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 183.1 ст. 183 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Приписами п. 183.2 ст. 183 ПК України передбачено, що у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи з вищезазначеного, суб'єкти господарювання, які підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ, вважаються платниками цього податку, незалежно від того, чи подавали вони заяву на таку реєстрацію, чи ні.

Тобто, платник податків, сума доходу якого за останні дванадцять календарних місяців перевищує 300000 грн. підлягає обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2015 року, внесені зміни до п. 181.1 ст. 181 ПК України, якими збільшено загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нараховану (сплачену) протягом 12 календарних місяців до 100000 гривень (без урахування податку на додану вартість), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

При цьому, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. (п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України).

Законодавець чітко визначив, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000грн., така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку ПДВ в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. У разі переходу такої особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, реєстраційна заява про реєстрацію платником ПДВ подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів.

Отже, обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягають особи, які, по-перше, мають сукупний дохід протягом останніх 12 календарних місяців більше 1000000 грн. (без урахування ПДВ), по-друге, які не є платниками єдиного податку першої - третьої групи. Водночас, в разі переходу таких осіб із спрощеної системи оподаткування на загальну, вони зобов'язані не пізніше 10 числа календарного місяця, в якому відбувся перехід, ініціювати реєстрацію платником ПДВ з відповідними зобов'язаннями як платника в розумінні положень п.46.1. ст. 46, п.49.2 ст. 49 ПК України.

Згідно з пп. «б» п. 184.1 ст.184 Податкового Кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом.

Враховуючі вищевикладені норми законодавства, приватний підприємець має нести відповідальність на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви про реєстрацію платником такого податку, тобто з 11 числа календарного місяця до дня прийняття рішення про припинення господарської діяльності.

Таким чином, у разі перевищення граничного розміру сукупної виручки у платника податку виникає обов'язок оподаткувати суму такого перевищення.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року на розрахунковий рахунок позивача від провадження господарської діяльності надійшли кошти в розмірі 1 062 530,20 грн. та на карткові рахунки гр. ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності у розмірі 853134,25 грн.

Слід вказати, що за період з 01.01.2015 року по 01.07.2017 року позивачем протягом останніх 12 календарних місяців також мало місце перевищення встановленої Податковим кодексом України граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів та послуг 1 000 000 грн.

Відповідно до пункту 291.4. статті 291 ПК України (в редакції чинній до 31.12.2014 року) суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно п. 291.4, п. 291.6 ст. 291, п. 292.1, п. 292.4, п. 292.6, п. 292.10, п. 292.13 ст. 292 ПК України (у редакції чинній з 01.01.2015 року) суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на другу групу платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Доходом платника єдиного податку є, зокрема, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Таким чином, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При отримані річного доходу менше гранично допустимого розміру, визначеного ст. 291 ПК України, позивач сплачує єдиний податок з цього доходу, не є платником податку на додану вартість та інших податків та зборів. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що під час здійснення господарської діяльності, ФОП ОСОБА_1 перевищив граничні суми доходу, передбачені статтею 291 ПК України, а саме: за 2014 рік дохід становив - 1 915 664,45 грн., за 2015 рік дохід становив 5 659 882,87 грн., за 2016 рік - 2 008 368,48 грн.

Отже, ФОП ОСОБА_1 з 11.01.2015 року зобов'язаний був зареєструватись як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, та в подальшому сплачувати відповідний податок.

Отже, позивач при перевищенні у 2014 році граничного розміру можливого отриманого доходу повинен був перейти зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України в цій частині, в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на додану вартість за період з січня 2015 року по липень 2017 року у розмірі 1679629 грн., а відтак, визначення контролюючим органом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1668903,75 грн., у тому числі 1335123 грн. - за податковими зобов'язаннями та 333780,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0053871311 від 31.05.2018 є законним та скасуванню не підлягає.

Перевіряючи законність і обґрунтованість визначення контролюючим органом податкового зобов'язання позивача з податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що відповідно до пункту 162.1. статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пунктом 177.1. статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1. статті 167цього Кодексу.

Пунктом 177.2. ст. 177 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

За змістом п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд зазначає, що заниження позивачем у період з 2015 року по грудень 2016 року одержаного доходу на 7 668 251,35 грн. призвело до заниження суми чистого доходу та не перерахування та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 1486174,90 грн. у тому числі по періодах: за 2015 рік - 1124668,57 грн., за 2016 рік - 361506,33 грн.

З урахуванням викладеного оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 №0053851311, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов'язаннями в сумі 1486174,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 371543,73 грн. є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Також, заниження позивачем у період з з 2015 року по грудень 2016 року валових доходів на 7 668 251,35 грн. привело до заниження суми чистого доходу та в порушення п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не нарахування та не сплачено до бюджету військового збору у сумі 115023,77 грн., у тому числі по періодах: за 2015 рік - 84898,24 грн., за 2016 рік - 30125,53 грн.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ Перехідних положень податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Статтею 162.1 ст. 162 ПКУ передбачено, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Позивач є платником військового збору.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX інші перехідні положення Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 №0053861311, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору за податковими зобов'язаннями в сумі 115023,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28755,94 грн. є обґрунтованим та скасування не підлягає.

В свою чергу заниження позивачем у період з з 2015 року по грудень 2016 року валових доходів на 7 668 251,35 грн. що привело до заниження суми чистого доходу та в порушення п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не нарахування не сплати до бюджету єдиного внеску в сумі 175844,62 грн., у тому числі по періодах: за 2015 рік - 84701,26 грн., за 2016 рік - 91143,36 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до п.п.177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 вказаного Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Частиною 14 статті 25 Закону визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску..

Враховуючи те, що в ході розгляду справи підтверджено встановлений перевіркою факт заниження суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 31.05.2018 № Ф - 0053831311 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 175844,62 грн. та рішення №0053841311 від 31.05.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 43639,05, є законними і обґрунтованими, тому позовні вимоги про визнання їх неправомірними задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 37600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій, визнання дій протиправними відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 грудня 2018 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва