Рішення № 78791152, 17.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3651/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Федчун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 03 серпня 2018 року №ПЛ1648/156/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17 серпня 2018 року №ПЛ1648/156/АВ/П/ПТ/ТД-ФС у розмірі 446760,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанова та припис прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача. ФО-П ОСОБА_3 зазначає, що між ним та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виникли саме цивільно-правові відносини. Отже, зазначені особи не залучалися до виконання службових обов'язків без укладення трудових договорів, всі роботи ними виконувалися в залежності від потреб підприємця за цивільно-правовими договорами. Згідно умов договорів оплата за надані послуги здійснювалася за договірною ціною на підставі актів виконаних робіт, а тому виплачені вказаним особам кошти не є заробітною платою, а є винагородою за цивільно-правовими договорами. Підставами для укладення цивільно-правових договорів між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ФО-П ОСОБА_3 слугували договори на капітальний ремонт проїзних частин, генпідрядником у яких виступав останній. Позивач зауважує, що під час інспекційного відвідування інспектор з праці обмежилась лише отриманням у суб'єкта контролю копій цивільно-правових договорів, і всі свої висновки побудувала виключно на власному, досить довільному тлумаченні положень таких договорів.

Ухвалою суду від 23.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 13.11.2018, в проведенні якого оголошувалась перерва до 15:30 21.11.2018.

09.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 67-73), у якому управління заперечує проти задоволення позовних вимог ФО-П ОСОБА_3 посилаючись на те, що в ході інспектування позивача встановлено порушення останнім частини 3 статті 24 КЗпП України у зв'язку з допущенням працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до роботи без укладення трудового договору. Надані позивачем цивільно-правові договори із вказаними особами мають ознаки трудових. Акти виконаних робіт за цими договорами складені в кінці кожного місяця. Конкретні об'єми та місце виконання робіт по ремонту дорожнього покриття цивільно-правовими договорами та актами виконаних робіт не визначені. Згідно книги обліку заробітної плати ФО-П ОСОБА_3, в якій проводиться нарахування заробітної плати найнятим працівникам, містяться записи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а саме, за травень 2018 року у колонці "відрядно", за червень 2018 року у колонці "почасово" та липень 2018 року проставлені відповідні нараховані суми з утриманням із них прибуткового податку і військового збору. За даними відомостей на виплату грошей за 2 половину травня 2018 року та 2 половину червня 2018 року виплата відповідних сум ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 проведена в дні виплати заробітної плати найнятим працівникам. Враховуючи викладене, відносини за цивільно-правовими договорами, укладеними ФО-П ОСОБА_3 15.05.2018 з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є трудовими, а сторони цивільно-правових договорів є роботодавцем та найманими працівниками.

Ухвалою суду від 21.11.2018 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 15:10 11.12.2018, в розгляді якого оголошувалася перерва до 11:00 17.12.2018.

В судовому засіданні 17.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне

30.07.2018 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Чутівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, у якому останнє надало узагальнену інформацію за травень 2018 року щодо страхувальників згідно списку, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та просило посилити контроль щодо проведення перевірок таких суб'єктів господарювання (а.с. 77). Згідно з доданою до листа Інформацією серед таких страхувальників значиться ФО-П ОСОБА_3 (а.с. 77 зі звороту).

01.08.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. видано наказ №127П "Про проведення заходів державного контролю", яким, зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Жолоб Т.І. наказано провести інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_3 щодо відповідності його діяльності вимогам законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа Чутівського об'єднаного УПФУ Полтавської області (а.с. 78).

02.08.2018 за номером №1323 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Великою Н.М. оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_3 на предмет додержання вимог законодавства про працю у його діяльності доручено головному державному інспектору Жолоб Т.І. (а.с. 79).

Копію вказаного направлення 02.08.2018 вручено особисто ФО-П ОСОБА_3 (а.с. 79).

У період з 02 по 03 серпня 2018 року інспектором праці Жолоб Т.І. у присутності ФО-П ОСОБА_3 проведено інспекційне відвідування останнього, адреса: АДРЕСА_1, за наслідками якого складено акт №ПЛ1648/156/АВ від 03.08.2018, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, а також частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" щодо незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи (а.с. 80-87).

03.08.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ1648/156/АВ/П (а.с. 108-110).

У подальшому, 17.08.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1648/156/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ФО-П ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн (а.с. 114-115).

Позивач не погоджується з прийнятими приписом та постановою, в зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Як слідує з матеріалів справи, між ФО-П ОСОБА_3 (замовником) та відповідними фізичними особами укладені цивільно-правові договори, а саме:

- від 15.05.2018 №1, з урахуванням додатку до нього від 31.08.2018 №1, з ОСОБА_4 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по ремонту дорожнього покриття (а.с. 27-28);

- від 15.05.2018 №2, з урахуванням додатку до нього від 31.08.2018 №2, з ОСОБА_5 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по ремонту дорожнього покриття (а.с. 29-30);

- від 15.05.2018 №3, з урахуванням додатку до нього від 31.08.2018 №3, з ОСОБА_6 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по ремонту дорожнього покриття (а.с. 31-32);

- від 15.05.2018 №4, з урахуванням додатку до нього від 31.08.2018 №4, з ОСОБА_7 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по ремонту дорожнього покриття (а.с. 33-34).

У пункті 1.2 цивільно-правових договорів від 15.05.2018 №1, №2, №3, №4, які є аналогічними за змістом, зазначено, що виконавці договорів не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Результати наданих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ФО-П ОСОБА_3 робіт по ремонту дорожнього покриття в смт Чутове оформлені відповідними актами виконаних робіт від 31.05.2018, 30.06.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, підписаними підприємцем окремо з кожним із зазначених громадян (а.с. 35-50).

Відповідно до пункту 2.1 цивільно-правових договорів від 15.05.2018 №1, №2, №3, №4, які є аналогічними за змістом, за виконану роботу замовник сплачує виконавцям винагороду за домовленістю згідно актів виконаних робіт, оплата виконується не пізніше 10 числа слідуючого місяця, а по закінченню не пізніше дати закінчення цього договору.

Оплата робіт за цивільно-правовими договорами, укладеними з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, проводилася на підставі підписаних актів виконаних робіт, про що свідчать відомості на виплату грошей за 2 половину травня 2018 року, 2 половину червня 2018 року, за 2 половину липня 2018 року та за 2 половину серпня 2018 року (а.с. 121-124).

У відзиві на позовну заяву, в якості доводу на підтвердження трудових відносин між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління Держпраці у Полтавській області посилається на те, що як свідчить книга обліку заробітної плати ФО-П ОСОБА_3, в якій проводиться нарахування заробітної плати найнятим працівникам, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7: - у травні 2018 року в колонці "відрядно" проставлені суми по 12000 грн кожному, проведені утримання прибуткового податку по 2160 грн та військового збору по 180 грн з вищевказаних сум, в колонці "сальдо на кінець місяця поставлені суми по 9660 грн кожному; у червні 2018 року в колонці "почасово" проставлені суми по 12400 грн кожному та проведені утримання прибуткового податку (по 2232 грн) і військового збору (по 186 грн), в колонці "сальдо на кінець місяця" проставлені суми по 9982 грн кожному; у липні 2018 року проставлені суми по 18250 грн кожному та проведені утримання прибуткового податку (по 3285 грн) та військового збору (по 273,75 грн). Як свідчить відомість на виплату грошей б/н за другу половину травня 2018 року від 04.06.2018 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виплачені кошти в сумі по 9660 грн кожному; відомість на виплату грошей б/н за другу половину червня 2018 року від 04.07.2018 - по 9982 грн кожному. Отже, виплата даних сум проведена в дні виплати заробітної плати найнятим працівникам.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що питання нарахування та виплати заробітної плати врегульовано, зокрема, Законом України "Про оплату праці", наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". Підставами для нарахування та виплати заробітної плати є наказ, штатний розпис, табель обліку робочого часу. Водночас, книга обліку заробітної плати ФО-П ОСОБА_3, в якій проводиться нарахування заробітної плати найнятим працівникам та на яку посилається відповідач у відзиві, не являється згідно вказаних нормативно-правових актів основним документом для нарахування та виплати заробітної плати. Як пояснив позивач під час розгляду справи, вказана книга містить лише чорнові записи бухгалтерської служби та надавалася інспектору праці лише для підтвердження проведення виплати виконавцям за цивільно-правовими договорами винагороди один раз.

Поряд з цим, суд відмічає, що проведення виплати позивачем сум винагороди громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за виконану ними роботу в дні виплати заробітної плати найнятим працівникам ФО-П ОСОБА_3, жодним чином не може свідчити про те, що відносини між вказаними замовником та виконавцями за цивільно-правовими договорами від 15.05.2018 мають ознаки трудових.

Згідно доводів позивача, метою укладання цивільно-правових угод з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на виконання останніми робіт по ремонту дорожнього покриття є договори на поточний ремонт проїзної частини від 20.07.2018, 05.07.2018, 18.06.2018, 15.05.2018, які укладені, в свою чергу, між ФО-П ОСОБА_3, як генпідрядником, та Чутівською селищною радою в особі голови Корольова М.П., як замовником, за умовами яких генпідрядник зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту проїзної частини відповідних вулиць смт Чутове (а.с. 51-60).

Судом встановлено, що згідно додатків до цивільно-правових договорів від 31.03.2018 пункт 1.3 цивільно-правових договорів № 1, 2, 3, 4 від 15.05.2018 викладено в наступній редакції: "Цивільно-правовий договір складено терміном з 15.05.2018 по 31.08.2018" (а.с. 103-106).

Як стверджує позивач, метою укладення додатків до цих договорів, якими фактично зменшено термін договорів з 15.05.2018 по 31.08.2018, стала відмова громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від укладення трудових договорів, оскільки вказані особи мають основне місце роботи.

Окрім зазначеного, судом при розгляді даної справи також враховано постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 18.10.2018 у справі 550/883/18, яка набрала законної сили 29.10.2018 (а.с. 136-137).

Так, вказаною постановою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ФО-П ОСОБА_3 за частиною 3 статті 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спірні відносини між ФО-П ОСОБА_3 та фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовими, а не трудовими, договорами і не порушили ані права зазначених осіб, ані інтереси держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФО-П ОСОБА_3 не було порушено вимоги частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови від 17.08.2018 №ПЛ1648/156/АВ/П/ПТ/ТД-ФС є правомірними і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ФО-П ОСОБА_3 в частині визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 03.08.2018 №ПЛ1648/156/АВ/П, то суд з огляду на встановлення в ході розгляду справи не допущення ФО-П ОСОБА_3 порушення законодавства про працю, дійшов висновку про необхідність визнання припису Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень від 03.08.2018 №ПЛ1648/156/АВ/П протиправним та його скасування саме в частині пункту 1, який стосується усунення позивачем порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України. В іншій частині вказаний припис визнанню протиправним та скасуванню не підлягає, оскільки позивачем не заперечується допущення порушення частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" щодо незабезпечення достовірного обліку виконуваної найманими працівниками роботи, яке зафіксовано інспектором праці в ході проведення інспекційного відвідування. А відтак, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_3 в цій частині позовних вимог підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 38800, рнокпп НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправними та скасування припису та постанови задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункт 1 припису Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень від 03 серпня 2018 року №ПЛ1648/156/АВ/П та постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17 серпня 2018 року №ПЛ1648/156/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5348,60 грн (п'ять тисяч триста сорок вісім гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Гіглава