Рішення № 78791111, 21.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4934/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Добрової К.Ю.

представника відповідача Копиці С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Савтрейд» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Савтрейд» до Головного управління ДФС України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області форми "Р" від 15 червня 2018 року № 0024491412 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "САВТРЕЙД" за податком на прибуток підприємств в сумі 1 153 862 грн. 00 коп.;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області форми "Р" від 15 червня 2018 року № 0024461412 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "САВТРЕЙД" за податком на додану вартість в сумі 871 732 грн. 32 коп.

Позов вмотивовано наступним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0024491412 від 15.06.2018 р.(податок на прибуток підприємств)

Підставою для нарахування суми податку на прибуток підприємств стало невизнання відповідачем витрат на придбання товарів та послуг у контрагентів ТОВ «Цикон», ПП «Воленс», ТОВ «Ярмакс Т», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК» на (а. 6- 29 акту перевірки) на загальну суму 2 444 303 грн. 00 коп., а також на придбання послуг у контрагентів позивача ПП «Профіс компані», ТОВ «Алривимт», ТОВ «Катор ЛТД», ТОВ «Укрконстракшн», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Сістемс тонер», ТОВ «Гарант Україна», ТОВ «Фортуна Альянс», ТОВ «Велскейп», ТОВ «Грін Еко Стиль», ТОВ «Брокштайн», ТОВ «Буд Фінанси Компані», ТОВ «Масара», ТОВ «Укрекспотрейд», ТОВ «Ту джи груп», ТОВ «Пауер буд», ТОВ «Сервіс-систем 2012», ТОВ «У-Сигма», ТОВ «Цикон», ФОП ОСОБА_4 (а.с. 29-87 акту перевірки) на загальну суму 2 490 005 грн.

Підставами для невизнання витрат на придбання товарів у ТОВ «Цикон», ПП «Воленс», ТОВ «Ярмакс Т», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК» (про завищення показника «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) став висновок відповідача про те, що операції вказаних контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення реалізації товарів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності (а. 28 акту перевірки)

Такий висновок відповідача обґрунтовано в акті перевірки наявністю вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 23.09.2016 р. по справі №521/11925/16-к, яким було визнано засновника та директора ПП «Воленс» винним, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, наявністю кримінальних проваджень відносно діяльності інших контрагентів - ТОВ «Цикон», ТОВ Ярмакс Т», ТОВ «Дейлар», відомості баз ЄРПН, ІС «Податковий блок».

При цьому, відповідачем не проводились перевірки зазначених контрагентів з питань взаємовідносин з позивачем.

Операції позивача на придбання послуг у вказаних контрагентів підтверджуються відповідними первинними документами (господарськими договорами, актами виконаних робіт/наданих послуг, здійсненням розрахунків), що складені v відповідності з вимогами З ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо податкового повідомлення-рішення №0024461412 від 15.06.2018 р. (податок на додану вартість).

Підставою для нарахування суми податку на додану вартість стало невизнання: відповідачем податкового кредиту на загальну суму 731 435 грн. 88 коп. (а. 91 акту перевірки), за операціями з придбання товарів та послуг у контрагентів ПП «Профіс компані», ТОВ «Алривимт», ТОВ «Катор ЛТД», ТОВ «Укрконстракшн», ТОВ «Еквілан», ЭВ «Сістемс тонер», ТОВ «Гарант Україна», ТОВ «Фортуна Альянс», ТОВ «Велскейп», В «Масара»,ТОВ «Укрекспотрейд», ТОВ «Буд Фінанси Компані», ТОВ «Брокштайн», ТОВ «Грін Еко Стиль», ТОВ «Ту джи груп», ТОВ «Пауер буд», ТОВ «Сервіс-систем 2012». ТОВ «Цикон», ТОВ «У-Сигма», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т», ТОВ Лейлар», ПП «Воленс».

Підставою для невизнання податкового кредиту за операціями з вказаними контрагентами став висновок відповідача про фіктивність операцій, за результатами яких був сформований податковий кредит, який обґрунтовується тим, що на думку відповідача вказані операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення реалізації робіт/послуг, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, контрагенти позивача не здійснювали декларування відповідних сум доходів та заробітної плати, в них відсутній відповідний вид діяльності в статутних документах, наявністю кримінальних проваджень відносно діяльності контрагентів.

При цьому відповідачем не проводились перевірки зазначених контрагентів з питань взаємовідносин з позивачем.

Податковий кредит сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, фактичне проведення операцій підтверджено ві лповідними первинними документами.

Що стосується наявності щодо контрагентів позивача вироків за ст. 205 КК України, даними вироків не встановлено, що досліджувалися взаємовідносини та обставини господарської діяльності саме з ТОВ «САВТРЕЙД» та відповідних осіб. Дана правова позиція узгоджується з Постановою ВС від 22.05.18р. по справі №826/14638/14. В Постанові ВС від 31.07.18р. по справі №808/1507/16; постанова ВС від 04.09,18р. по справі №826/18952/14 Верховний Суд вказав, що «сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.». Проте жодних фактів, які б свідчили про здійснення підприємствами нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із ТОВ «САВТРЕЙД», цими вироками не встановлено. З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов'язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних, обставин, а не правової оцінки чи судових висновків.» (постанова ВС від 29.03.18р. по справі №826/3498/15).

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача (відповідний правовий висновок міститься у Постанові ВС у складі колегії суддів КАС від 20.02.2018 р у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, ЄДРСРУ № 72338874.

Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів частини 4 статті 72 КАСУ не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними» (постанова ВС від 04.09.18р. по справі №826/18952/14).

Процесуальні питання

Ухвалою суду від 27.09.2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Відповідачу ухвалою встановлений 15 денний строк для надання відзиву на позовну заяву.

16.10.2018 р. за вхід. № 30643/18 відповідачем подано відзив.

Відзив обгрунтовано наступним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0024491412 з податку на прибуток

У перевіряємому періоді ТОВ «Савтрейд» задекларовано придбання товару у ТОВ «Цикон», ПП «Воленс», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т», яке за результатами перевірки не підтверджено.

При цьому, товар, ідентичний задекларованому. був реалізований ТОВ «Сантрейд».

Перевіркою зроблено висновок, що фактично мала місце реалізація товару, джерело якого не встановлене. Наявність факту реалізації товару є свідченням набуття останнього у власність (безплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Таким чином, ТОВ «Савтрейд» занижено доходи на вартість безоплатно отриманого товару за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 2444303,0 грн, що призвело до заниження задекларованого показника рядку 01 декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" загальну суму 2444303,0 грн.

Дані висновки зроблені з огляду на наступне.

Враховуючи поняття господарська діяльність в розумінні п.п.14.1.36 ПКУ, а саме: будь- яка діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що ліс на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Однак, згідно даних ЄРПН та декларацій з податку на додану вартість встановлено, що ПП « Воленс», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т» не декларували отримання послуг на оренду приміщення, опалення, водо-теплопостачання, зв'язок придбання канцелярських засобів. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даними контрагентами.

До переврки ТОВ «Савтрейд» не надав підтверджуючих документів, які свідчили б про залучення контрагентів, що здійснювали навантаження товару, оскільки у ТОВ «Савтрейд» відсутні трудові ресурси та на балансі підприємства не рахується спец.техніка, якаб могла здійснити навантаження товар.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів ТОВ «Савтрейд», а саме: табелів обліку робочого часу, відомостей нарахування заробітної плати та інших документів середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ «Савтрейд» у 2015 році становила 3 особи, 2016 році - 2 особи, 2017 році - 2 особи.

Згідно бази ІС «Податковий блок» у котрагентів відсутні основні засоби, в т.ч. спец.техніка. Також згідно даних ЄРПН та декларацій з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Престиж АПК» не декларувало отримання послуг з завантаження товару.

Відсутність у ТОВ «Престиж АПК» та ТОВ «Савтрейд» основних засобів, спецтехніки, залучення інших контрагентів, якіб могли здійснювати завантаження товару, є одним із свідчень про неможливість проведення постачання товару.

Враховуючи зазначене вище, в ході проведення перевірки представлених ТОВ «Савтрейд» первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини між ТОВ «Савтрейд» із ПП «Воленс», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т» на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Савтрейд» товару у останніх, у зв'язку з тим, що у них не має фізичних та технічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій та контрагентів фактично не здійснював будь - яку фінансово- господарську діяльність.

Також врахована інформація по контрагентам:

ПП «Воленс», що відповідно до протоколу допиту свідка від 03.04.2016р. старшим о/з з ОВС ОУ ГУ ДФС в Одеській області майором податкової міліції Лободою О.С проведено допит ОСОБА_6, засновника та директора ГІП «Воленс», якій надав показання про наступне:

«У 2015році ОСОБА_15 та ОСОБА_16 запропонували мені 300 грн. за те, щоб я дав свій паспорт, ідентифікаційний код та поставив свої підписи на якихось документах. Після цього ОСОБА_15 та ОСОБА_16 сказали мені, що я є директором та засновником фірми під назвою ПП «Воленс». Довіреностей на ведення фінансово-господарськох діяльності я не давав. Сам. я не вів фінансового-господарську діяльність підприємства, ніяких договорів не укладав, звітність не складав та не підписував і взагалі у мене не було мети займатися фінансово-господарською діяльністю ПП «Воленс». Ніяких осіб я не призначав на посаду директора підприємства та бухгалтера. Чим займається підприємство ПП «Воленс» я не знаю...»

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області в ході досудового розслідування кримінального провадження №32016160000000017 від 17.02.2016 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. І ст.205 КК України, доведено винуватість директора ПП « Воленс» ОСОБА_6

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси 23.09.2016 року винесено вирок згідно якого засновника та директора ПП «Воленс» ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України.

ТОВ «Ярмакс Т», ТОВ «Дейлар», що головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000598 від 29.10.2015, за фактами створення та придбання на території м.Києва ряду підприємств з ознаками фіктивності та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Водночас, під час проведення перевірки встановлений факт реалізації товару, ідентичного задекларованому, що у свою чергу є свідченням набуття останнього платником податків у власність без наявності будь - яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Отже, товар на суму 2444303,30 грн., був отриманий ТОВ «Савтрейд» у невизначених осіб, оплату на користь яких, здійснено не було. Вказане свідчить про безоплатне товару на загальну суму 2 444303,30 грн.

При цьому перевіркою було враховано проведену ТОВ «Савтрейд» оплату на адресу ТОВ «Цикон», ПП « Воленс», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т» у загальній сумі 1389438 грн., як заниження задекларованого ТОВ «Савтрейд» показника у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звітів про фінансові результати за 2015,2017 на загальну суму 1389438 грн.

По друге: у перевіряємому періоду перевіркою не підтверджено придбання ТОВ «Савтрейд» послуг (послуги з питань бухгалтерського обліку на підприємстві, послуги з підготовки конкурсної пропозиції для участі в торгах, консультування в сфері права, тощо) у ПП «Профіс Компанія, ТОВ «Алривимт», ТОВ «Катор ЛТД», ТОВ «Укрконстракшн», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Сістемс тонер», ТОВ «Гарант Україна», ТОВ «Фортуна Альянс», ТОВ «Велскейп», ТОВ «Масара», ТОВ «Укрекспотрейд», ТОВ «Буд Фінанс Компанія, ТОВ «Брокштайн», ТОВ «Грін Еко Стиль», ТОВ «Ту Джи Груп», ТОВ «Пауер Буд», ТОВ «Сервіс Систем 2012», ТОВ «Цикон», ТОВ «У-Сігма», ФОП ОСОБА_4

Для обґрунтування нереальності господарських взаємовідносин ТОВ «Савтрейд» із придбання товарів/послуг у ГІП «Профіс Компанія, ТОВ «Алривимт», ТОВ «Катор ЛТД», ТОВ «Укрконстракшн», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Сістемс тонер», ТОВ «Гарант Україна», ТОВ «Фортуна Альянс», ТОВ «Велскейп», ТОВ «Масара», ТОВ «Укрекспотрейд», ТОВ «Буд Фінанс Компанія, ТОВ «Брокштайн», ТОВ «Грін Еко Стиль», ТОВ «Ту Джи Груп», ТОВ «Пауер Буд», ТОВ «Сервіс Систем 2012», ТОВ «Цикон», ТОВ «У-Сігма», ФОП ОСОБА_4, ПП «Воленс», ТОВ «Дейлар», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т» у ході перевірки використано, зокрема, дані ІС «Податковий блок», Єдиного державного реєстру податкових накладних, відомості щодо порушених кримінальних справ, проведено аналіз доцільності наданих послуг.

Внаслідок описаних правопорушень за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)всього у сумі 5581785 грн. що призвело до заниженння податки на прибуток на загальну суму 1004721 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 15.06.2018 №0024461412 з податку на додану вартість

Окрім того, враховуючи вище наведені обставини, на порушення пп. 14.1.36, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V1, із змінами і доповненнями, ст.1, ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XІV, із змінами і доповненнями, та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, із змінами та доповненнями, Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21, із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159\28289. ТОВ «Савтрейд» безпідставно включило до податковог о кредиту (рядку 17) Декларацій з податку на додану вартість податок на додану вартість з вартості послуг та товарів, оформлених ПП «Профіс Компані», ТОВ «Алривимт», ТОВ «Катор ЛТД», ТОВ «Укрконстракшн», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Сістемс тонер», ТОВ «Гарант Україна», ТОВ «Фортуна Альянс», ТОВ «Велскейп», ТОВ «Масара», ТОВ «Укрекспотрейд», ТОВ «Буд Фінанс Компані», ТОВ «Брокштайн», ТОВ «Грін Еко Стиль», ТОВ «Ту Джи Груп», ТОВ «Пауер Буд», ТОВ «Сервіс Систем 2012», ТОВ «Цикон», ТОВ «У-Сігма», ТОВ «Престиж АПК», ТОВ «Ярмакс Т», ТОВ «Дейла», ПП «Воленс» на адресу ТОВ «Савтрейд» у сумі 731435,88 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0024461412 про донарахування 697 385,88 грн. ПДВ та застосування 174 346 грн. штрафних санкцій, №0024491412 про донарахування 1004 721 грн. податку на прибуток та застосування 149 141 грн. штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На підставі направлень від 25.04.2017 № 3262/14-12, № 3263/14-12, № 3264/14-12, № 3265/14-12, № 3266/14-12, №3267/14-12, №3268/14-12, №3269/14-12 виданих ГУ ДФС в Одеській області Гудіс Людмилі Євгенівні, начальнику відділу аудиту платників території обслуговування Подільської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової і митної справи II рангу, Войцехівеькому Олегу Ігоровичу, заступнику начальника відділу аудиту платників території обслуговування Подільської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової і митної справи II рангу, Сіваченко Світлані Миколаївні, головному державному ревізор - інспектору відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Подільської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи ІІІ рангу., Косюрі Гайні Миколаївні, головному державному ревізор - інспектору відділу планування контрольно - перевірочної роботи управління податків і. зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи III рангу, Грицюк Інні Вікторівні, головному державному ревізор - інспектору відділу планування контрольно - перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи ІІІ рангу, Павлову Олександру Васильовичу, головному державному ревізор - інспектору відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи III рангу, Оксюті Сергію Анатолійовичу, головному державному ревізор - інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи III рангу, Лугачову Сергію Євгеновичу, головному державному ревізор - інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, раднику податкової та митної справи ІІІ рангу, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, наказу ГУ ДФС в Одеській області від 11.04.2018р. № 2473, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Савтрейд» (ТОВ «Савтрейд») (код ЄДРПОУ 37015541), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31. 12.2017,іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31,12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 24.05.2018 №1138/15-32-14-12/37015541.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0024461412 про донарахування 697 385,88 грн. ПДВ та застосування 174 346 грн. штрафних санкцій, №0024491412 про донарахування 1 004 721 грн. податку на прибуток та застосування 149 141 грн. штрафних санкцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Згідно із ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1. ст.16 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.19-1.1.27 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, в тому числі, забезпечують розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання контролюючими органами.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. № 73 витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов'язань. А витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пункт 135.1 статті 135.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ВИСНОВКИ СУДУ

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи складені за результатом таких операцій. При цьому, відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

У справі, що розглядається, позивач вказує на безпідставність прийняття податковим органом оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені, а первинні бухгалтерські документи відображають реальність таких операцій.

Так, судом досліджено первинні документи по наступним господарським операціям:

Договір про надання послуг з консультування №ПК-02-1 від 02.02.2015 року з ПП «Профіс компані» (а/с- 34, т. 1);

Договір про надання послуг з підготовки конкурсних пропозицій №2015-03-02-1 від 02.03.2015 року з ПП «Профіс компані» (а/с- 34, т. 1);

Договір про надання консультаційних послуг №ПК-04-1 від 01.04.2015 року з ТОВ «Алривимт» (а/с- 36, т. 1);

Договір про надання юридичних послуг від 01.06.2015 року з ТОВ «Катор ЛТД» (а/с- 37, т. 1);

Договір про надання послуг №17/06-1 від 17.06.2015 року з ТОВ «Катор ЛТД» (а/с- 37, т. 1);

Договір про надання консультаційних послуг з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві №01072015-1 від 01.07.2015 року з ТОВ «Укрконстракшн» (а/с- 38, т. 1);

Договір про надання послуг з підготовки конкурсних пропозицій №1 від 01.07.2015 року з ТОВ «Еквілан» (а/с- 40, т. 1);

Договір про надання юридичних послуг №1-07/2015 від 01.07.2017 року з ТОВ «Еквілан» (а/с- 40, т. 1);

Договір про надання послуг з підготовки конкурсних пропозицій №8-П від 21.08.2015 року з ТОВ «Сістемс Тонер» (а/с- 41, т. 1);

Договір про надання послуг консультування №7-П від 01.08.2015 року з ТОВ «Сістемс Тонер» (а/с- 41, т. 1);

Договір про надання бухгалтерських послуг №109 від 01.09.2015 року з ТОВ «Гарант Україна» (а/с- 43, т. 1);

Договір про надання послуг з підготовки тендерної документації №14-09 від 14.09.2015 року з ТОВ «Фортуна Альянс» (а/с- 45, т. 1);

Договір про надання послуг №1-09 від 01.07.2015 року з ТОВ «Фортуна Альянс» (а/с- 45, т. 1);

Договір про надання послуг з консультування №1-Бух/0110 від 01.10.2015 року з ТОВ «Велскейп» (а/с- 46, т. 1);

Договір про надання послуг з підготовки тендерної документації №-Т/0211 від 02.11.2015 року з ТОВ «Велскейп» (а/с- 46, т. 1);

Договір про надання послуг з консультування №16122016 від 16.12.2016 року з ТОВ «Грін Еко Стиль» (а/с- 47, т. 1);

Договір про надання послуг з консультування №1/19 від 19.10.2016 року з ТОВ «Брокштайн» (а/с- 49, т. 1);

Договір про надання юридичних послуг №2/011116 від 01.11.2016 року з ТОВ «Буд Фінанси Компані» (а/с- 50, т. 1);

Договір інформаційно-консультаційних послуг №1 від 01.01.2016 року з ТОВ «Масара» (а/с- 51, т. 1);

Договір інформаційно-консультаційних послуг №7 від 01.03.2016 року з ТОВ «Масара» (а/с- 51, т. 1)

Договір інформаційно-консультаційних послуг №1/06 від 01.06.2016 року з ТОВ «Укрекспотрейд» (а/с- 52, т. 1)

Договір інформаційно-консультаційних послуг №3/05 від 01.05.2016 року з ТОВ «Укрекспотрейд» (а/с- 52, т. 1)

Договір інформаційно-консультаційних послуг №1/06 від 01.06.2016 року з ТОВ «ТУ Джи Груп» (а/с- 54, т. 1)

Договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг №б/н від 01.12.2016 року з ТОВ «ТУ Джи Груп» (а/с- 54, т. 1)

Договір на інформаційно консультаційних послуг №13/2017 від 01.03.2017 року з ТОВ «Пауер Буд» (а/с- 55, т. 1)

Договір про надання послуг №Буг-1/15 від 15.05.2017 року з ТОВ «Сервіс-Систем 2012» (а/с- 56, т. 1)

Договір про надання послуг з проектування, монтажу, підключення, використання і обслуговування камер відеоспостереження № 18/11/01/01 від 01.11.2017 року з ТОВ «У-Сігма» (а/с- 57, т. 1)

Договір про надання послуг №16/09-усл від 01.09.2017 року з ТОВ «Цикон» (а/с- 58, т. 1)

Договір про надання послуг №1001/1 від 05.10.2015 року з ФОП ОСОБА_4 (а/с- 59, т. 1).

«Таким чином, при оцінці податкових наслідків операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг, юридичних, маркетингових послуг, а також послуг з проведення абонентського програмного сервісного обслуговування, модернізації та поточного ремонту комп'ютерного обладнання укладених позивачем з вказаними контрагентами, суди послалися на подані платником первинні документи, які складено за наслідками розглядуваних операцій.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

У справі, що розглядається, на підтвердження факту надання позивачеві спірних послуг суду подано лише договори та акти приймання-здачі робіт (послуг), в яких йдеться виключно про надання комплексу послуг із зазначенням суми, що підлягає сплаті виконавцеві. При цьому надані послуги не розкривають їх зміст, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки їх подальшого використання у діяльності позивача.

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином обставини, які є суттєвими для правильного вирішення даної справи, а саме: судами попередніх інстанцій не з'ясовано належним чином умов спірних договорів позивача з контрагентами та специфіки кожної господарської операцій окремо; не досліджено фактичне виконання послуг; не з'ясовано обсягів виконаних для позивача послуг, їх види, зміст, місце та час виконання; не досліджено відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; не досліджено факт проведення оплати за надані послуги; не досліджено питання використання придбаних послуг в межах господарській діяльності позивача та не перевірено їх зв'язок такою господарською діяльністю; не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що у ході розгляду справи позивачем не було надано жодних звітів, складенням яких оформлювався результат надання спірних послуг, не представлено жодних документів, що підтверджують спрямованість таких послуг на досягнення конкретних цілей товариства.

Таким чином, з огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами на безпідставне формування валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань, суди повинні були з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати спірні послуги у контрагентів та реальне виконання умов спірних договорів».

До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2018 року по справі № 813/3577/13-а.

Отже, під час офіційного з'ясування обставин по справі судом з'ясовувалось умови спірних договорів позивача з контрагентами та специфіка кожної господарської операцій окремо; досліджувалось фактичне виконання послуг; з'ясовувався обсягів виконаних для позивача послуг, їх види, зміст, місце та час виконання; досліджувалась відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; досліджувався факт проведення оплати за надані послуги; досліджувалось питання використання придбаних послуг в межах господарській діяльності позивача та перевірявся їх зв'язок з такою господарською діяльністю; з'ясовувалось питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

Представником позивача в судовому засіданні було наголошено на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами наявні лише договори, акти виконаних послуг, податкові накладні та виписки банку.

Разом з цим, судом з'ясовано та підтверджено позивачем, що у ТОВ «Савтрейд» у штаті один працюючий - це директор. Представник позивача не пояснила великий обсяг замовлених послуг, обґрунтованість господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, як і не надала доказів використання придбаних послуг в межах господарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача пояснила лише щодо отримання послуг з внесення в 1С-бухгалтерія первинної документації, що надходить до підприємства на паперових носіях. За твердженням представника позивача вказані послуги надавались в електронному вигляді по віддаленому доступу.

Програми віддаленого адміністрування (Програми дистанційного адміністрування) - програми або функції операційних систем, що дозволяють отримати віддалений доступ до комп'ютера через Інтернет або ЛОМ і здійснювати управління та адміністрування віддаленого комп'ютера в реальному часі. Програми віддаленого адміністрування надають майже повний контроль над віддаленим комп'ютером: вони дають можливість дистанційно керувати робочим столом комп'ютера, можливість копіювання або видалення файлів, запуску додатків і т. д.

Але, при цьому, представник позивача не надала навіть доказів, які б свідчили про наявність у ТОВ «Савтрейд» комп'ютерної техніки.

Крім того, вказані вище договори містять послугу «заповнення табелів обліку робочого часу, ведення кадрової документації». Однак, у ТОВ «Савтрейд» відсутні штатні працівники, керівництво підприємством і організацію господарської діяльності здійснює один директор.

Також, договори містять форму надання послуг. Зокрема, «Письмовій у вигляді звітів по проведеним аналізам, дослідженням, пошукам». Жодних звітів позивачем до суду надано.

Крім того, позивачем також укладались договори про надання послуг з підготовки конкурсних пропозицій для участі у відкритих торгах.

По цим господарським операціям позивачем не надано ані доказів, ані пояснень. Не вказано навіть чи приймало ТОВ «Савтрейд» участь у відкритих торгах, чи подавались конкурсні пропозиції.

З огляду на встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом спірних рішень.

«Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації…

Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов'язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу, можуть бути пов'язані із протиправною поведінкою самого набувача майна».

Означена правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 року по справі №372/2180/15-ц, постанові від 20.11.2018 року по справі №372/2592/15-ц, яка підлягає врахуванню судами на підставі ч. 5 ст. 242 КАСУ.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності позивача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Савтрейд» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Савтрейд" - адреса: 66200, Одеська область, смт. Саврань, вул. Жовтневої революції, 76-Г, ідентифікаційний номер 37015541, телефон: (050) 286 00 11, e-mail:savtreid@ukr.net

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса:65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.