Рішення № 78791028, 21.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м. Київ справа №810/4444/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (далі - позивач, ТОВ "Фора") з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Київській області податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0005684004 форми "С", яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Київській області податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0005674004 форми "С", яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Київській області податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0005664004 форми "С", яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Фора" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції за місцем фактичного здійснення діяльності у м. Ірпіні Київської області по вул. Центральна, 29, за результатами якої складено акт перевірки від 18.05.2018 №212/10-36-40/32294897.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, 04.06.2018 ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005684004, яким застосовано до позивача за порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" суму штрафних санкцій в розмірі 17000,00 гривень за зберігання вина "Лідія" рожеве десертне ТМ "Котнар" в bag in box 10 л та вина Каберне ТМ "КОТНАР" в bag in box 10 л по ціні 60,19 грн. за 1л;

- №0005674004, яким застосовано до позивача за порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" суму штрафних санкцій в розмірі 17000,00 гривень за зберігання вина "Каберне" ТМ "Котнар" в bag in box 10 л та вина Каберне ТМ "КОТНАР" в bag in box 10 л по ціні 49,29 грн. за 1 л;

- №0005664004, яким застосовано до позивача за порушення ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" суму штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн. за здійснення торгівлі вином на розлив не маю чи статусу суб'єкта ресторанного господарства.

Щодо зберігання вина "Лідія" рожеве десертне ТМ "Котнар" в bag in box 10 л та вина Каберне ТМ "КОТНАР" в bag in box 10 л позивач пояснює, що під час проведення перевірки, зазначений пакет bag in box 10 л знаходився не на зберіганні для продажу, а в обігу (реалізації) на розлив, і з нього здійснювалась реалізація продукції, в той час як акцизна марка від упаковки (коробки) зберігалась поруч із ємністю. Оскільки для відкриття ємності bag in box 10 л для подальшого розливу напою необхідно розірвати марку акцизного податку, то таке відкриття у будь-якому разі стане причиною пошкодження марки акцизного податку.

Наголошує, що жодним нормативно-правовим актом, який регулює торгівлю алкогольними напоями на розлив, і не в роздріб, не передбачено обов'язку платника податків та способу зберігання марки акцизного податку після відкриття пляшки чи іншої тари з алкогольним напоєм.

Також позивач вказує, що під час перевірки до огляду не надавався пакет bag in box 10 л в якому знаходилося вино Каберне ТМ "Котнар" вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн., про що окремо зазначено в пункті 3 акту перевірки від 18.05.2018 №212/10-36-40/32294897 "зауваження до акта перевірки", а отже вказана в акті обставина не є встановленою.

Щодо факту реалізації алкогольного напою на розлив, а саме вино "Лідія" рожеве десертне ТМ "КОТНАР" об. 1,0 л вміст спирту 16% об. спирту по ціні 60,19 грн., позивач пояснює, що маркування алкогольної продукції марками акцизного податку здійснюється виробником такої продукції. Виробник алкогольної продукції придбаває та оплачує вартість марок акцизного податку і є платником акцизного податку.

Позивач наголошує, що суб'єкт господарювання, що здійснює реалізацію вин на розлив у тару на винос, не може придбавати та оклеювати марки акцизного податку ПЕТ-тару, в яку здійснюється розлив, оскільки розлив продукції здійснюється з тари, що вже маркована маркою акцизного податку, а акцизний податок з продукції сплачено виробником.

Щодо продажу алкогольних напоїв на розлив позивач пояснює, що магазин ТОВ "Фора", в якому здійснювалась перевірка, є магазином роздрібної торгівлі з універсальним асортиментом товарів, що підтверджується, зокрема, асортиментним переліком, копія якого була надана до перевірки, в якому визначено право торгівлі алкогольними напоями, в тому числі на розлив.

ТОВ "Фора" здійснюючи господарську діяльності визначило сферу діяльності та перелік видів діяльності, а також способи реалізації шляхом, що не суперечить чинному законодавству.

Зокрема, статутом ТОВ "Фора" передбачено напрями діяльності у сфері торгівлі: роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

При цьому, ТОВ "Фора" визначено види економічної діяльності за код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями.

Позивач вважає, що дії посадових осіб відповідача під час проведення перевірки вчинялись всупереч вимогам законодавства, а висновки, викладені в акті перевірки, що стали підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зроблені на підставі недостовірної інформації та непідтверджених фактів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та витребувано докази по справі від позивача. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації алкогольного напою в пластиковій тарі (вино "Лідія" рожеве десертне, ТМ "Котнар" об. 1,0 л, вміст спирту 16% об., ціна 60,19 грн.) на розлив з упаковки bag in box 10,0 л, на якій відсутня марка акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів". Також перевіркою встановлено зберігання пакету bag in box 10,0 л, в якому знаходилось вино Каберне ТМ "Котнар", вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн. за 1 л без марки акцизного податку встановленого зразка (з пошкодженнями марки акцизного податку, які унеможливлюють встановлення реквізитів), чим порушено вимоги ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів".

Також під час проведення перевірки ТОВ "Фора" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 29, не були надані документів щодо підтвердження статусу громадського харчування, чим порушено вимоги ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів".

За результатами акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.06.2018:

- №0005684004, згідно з яким застосовані до ТОВ "Фора" фінансові санкції у сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- №0005664004, згідно з яким застосовані до ТОВ "Фора" фінансові санкції у сумі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв для споживання на місці без статусу суб'єкта господарювання громадського харчування;

- №000567400, згідно з яким застосовані до ТОВ "Фора" фінансові санкції у сумі 17000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Відповідач вказує, що фахівці інспекції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Протокольною ухвалою від 08.11.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (ідентифікаційний код 32294897) зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.2002 за адресою: 08312, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.09.2018 №1004383756 (том 1, а.с. 41-45).

16 травня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Київській області Різник П.О. та заступником начальника відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Київській області Макаренко В.В., на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 26.04.2018 №914 "Про проведення фактичних перевірок" (том 1, а.с. 75) та направлень на перевірку від 16.05.2018 №433 та №434 (том 1, а.с. 76-79), проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 29, діяльність в якому здійснює ТОВ "Фора", з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої складено акт перевірки від 18.05.2018 №212/10-36-40/32294897 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 81-84).

Під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою на розлив, а саме: вино "Лідія" рожеве десертне ТМ "КОТНАР" об. 1,0 л вміст спирту 16% об. спирту по ціні 60,19 грн., згідно фіскального чеку №0250878 0389665 від 16.05.2018 без марки акцизного податку встановлено зразка.

В ході перевірки керуючою магазину було пред'явлено ємність bag in box 10,0 л, з якою здійснювався розлив алкогольних напоїв та папір, якій знаходився окремо від упаковки алкогольного напою з маркою акцизного податку.

Таким чином алкогольні напої, які марковані з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, а саме: марки акцизного податку не наклеєні на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину та відсутність кута марки більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони становить більше ніж 10 міліметрів вважаються, що не маркованими, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Також під час проведення перевірки не надані документів щодо підтвердження статусу громадського харчування, чим порушено вимоги статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Також перевіркою встановлено зберігання пакету bag in box 10,0 л, в якому знаходилось вино Каберне ТМ "КОТНАР" вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн. за 1 літр без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

За результатами акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.06.2018:

- №0005684004, яким до ТОВ "Фора" за порушення вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у сумі 17000,00 грн. (том 1, а. с. 11);

- №0005664004, яким до ТОВ "Фора" за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у сумі 6800,00 грн. (том 1, а. с. 15);

- №0005674004, яким до ТОВ "Фора" за порушення вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у сумі 17000,00 грн. (том 1, а. с. 13).

Позивач звернувся зі скаргою від 18.06.2018 №183 до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 10.08.2018 №26210/6/99-99-11-05-01-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005684004, №0005664004 та №0005674004 залишено без змін, а скаргу без розгляду (том 1, а.с. 32-35).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-BP; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 11 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-BP забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Згідно частини шостою статті 15-3 Закону №481/95-BP, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Частиною чотирнадцятою статті 15 Закону №481/95-BP визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до положень статті 1 Закону №481/95-BP, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 30.07.1996 №854 (далі - Правила №854).

Згідно з пунктом 22 Правил №854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил №854).

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 №327, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об'єктах) ресторанного господарства (коди згідно з КВЕД (v0441217-96) - 55.3 Ресторани, 55.4 Бари, 55.5 Їдальні), а об'єкт (заклад) ресторанного господарства - місцева одиниця (структурний підрозділ) суб'єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побудові приміщення та в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.

Основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентовано Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №219 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за №680/6968 (далі - Правила №219).

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 1.3 Правил №219, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). (абзац 1 пункту 1.5 Правил №219).

Системний аналіз наведених норм, дає підстави вважати, що право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має виключно підприємство ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010: - 56.10 та 56.30.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №820/1335/17 (№К/9901/4590/17), яка відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем не надані документів щодо підтвердження статусу громадського харчування.

Судом встановлено, що ТОВ "Фора" має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Серії АА №023548 на магазин за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 29, термін ліцензії з 30.08.2017 по 29.08.2018 (том 1, а.с. 26).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент проведення фактичної перевірки у ТОВ "Фора" наявний такий вид діяльності як 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями (том 1, а.с. 22-25).

Відповідно до статуту ТОВ "Фора", останнє здійснює діяльність у сфері торгівлі: роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (том 1, а.с. 17-21).

Проте, доказів віднесення магазину за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 29, до закладів ресторанного господарства, суду не пред'явлено.

Суд ще раз наголошує, що відповідно до Інструкції №327 об'єкт ресторанного господарства місцева одиниця (структурний підрозділ) суб'єкта господарювання, що розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення, у яких здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купування товарів для споживання на місці.

Разом з тим, під час перевірки посадовими особами не було встановлено факту продажу позивачем алкогольного напою на розлив саме для споживання на місці, а матеріалами справи підтверджується право позивача на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки позивач має відповідну ліцензію.

Оскільки, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" чітко зазначено щодо необхідності мати відповідний спеціальний статус, який надає право здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, з обов'язковою умовою споживання реалізованих алкогольних напоїв на місці, а факт продажу позивачем алкогольних напоїв для споживання їх саме на місці продажу не доведено відповідачем належними доказами при розгляді даної справи, то застосування фінансових санкцій за порушення статті 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" є протиправним.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Недоведеність з боку відповідача належними доказами складу правопорушення передбаченого статтею 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", та як наслідок відсутності підстав для застосування визначеного частиною другою статті 17 цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800,00 грн., внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005664004 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (статті 17 Закон №481/95-ВР).

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.2 статті 226 ПК визначено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з пунктом 226.6 статті 226 ПК, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).

Пунктом 20 Положення №1251 (тут і далі у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пунктів 21-22 Положення №1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин, тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).

Пунктом 20 Положення №1251 передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов'язку у суб'єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №810/270/17 (№К/9901/40632/18), яка відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як зазначено в акті перевірки, під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою на розлив, а саме: вино "Лідія" рожеве десертне ТМ "КОТНАР" об. 1,0 л вміст спирту 16% об. спирту по ціні 60,19 грн., згідно фіскального чеку №0250878 0389665 від 16.05.2018 без марки акцизного податку встановлено зразка.

Керуючою магазину було пред'явлено ємність bag in box 10,0 л, з якою здійснювався розлив алкогольних напоїв та папір, якій знаходився окремо від упаковки алкогольного напою з маркою акцизного податку.

Таким чином алкогольні напої, які марковані з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, а саме: марки акцизного податку не наклеєні на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину та відсутність кута марки більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони становить більше ніж 10 міліметрів вважаються, що не маркованими, чим вимоги статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Суд наголошує, що висновки контролюючого органа про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольного напою ємність bag in box 10,0 л без марки акцизного податку встановленого зразка) стосуються пляшки з алкогольним напоєм, яка була відкупорена (розкрита) і була на реалізації на розлив у магазині позивача, який має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, і акцизна марка на вказаній пляшці була пошкоджена під час відкриття пляшки з об'єктивних причин.

Судом встановлено, що зазначена продукція (вино) поступає позивачу від виробника, у тарі виробника типу bag in box ємкістю 10,0 л., яка вже позначена марками акцизного податку. Позивач реалізує вже готову продукцію (вино), а не сировину.

Пунктом 226.3 статті 226 ПК встановлено, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 8 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПК, платниками податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Таким чином, позначення алкогольної продукції марками акцизного податку здійснюється виробником такої продукції. Виробник алкогольної продукції придбаває та оплачує вартість марок акцизного податку і є платником акцизного податку.

Отже з урахуванням викладеного, позивач, як суб'єкт господарювання, здійснюючи реалізацію вин на розлив у тару на винос, не може самостійно (згідно з вимогами законодавства) придбавати та оклеювати марками акцизного податку ПЕТ-тару, в яку здійснюється розлив, оскільки розлив продукції здійснюється з тари, що вже маркована маркою акцизного податку, а акцизний податок з продукції сплачено виробником.

Також перевіркою встановлено зберігання пакету bag in box 10,0 л, в якому знаходилось вино Каберне ТМ "КОТНАР" вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн. за 1 літр без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

При цьому, позивачем в пункті 3 акта перевірки "зауваження до акта перевірки" зазначено, що під час перевірки не пред'являлись до огляду та не оглядались перевіряючими ємність 10,0 л bag in box вино Каберне ТМ "КОТНАР" вміст спирту 9,5% об.

Суд зазначає, що позивач в позовній заяві вказує, що зазначений пакет bag in box 10,0 л, в якому знаходилось вино Каберне ТМ "КОТНАР" вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн. за 1 літр знаходився не на зберіганні для продажу, а в реалізації на розлив, і з нього здійснювалась реалізація продукції, в той час як акцизна марка від упаковки (коробки) зберігалась поруч з ємністю.

Контролюючим органом такі твердження позивача не спростовано, а акт перевірки не містить доказів того, що пакет bag in box 10,0 л, в якому знаходилось вино Каберне ТМ "КОТНАР" вміст спирту 9,5% об. по ціні 49,29 грн. за 1 літр, призначався для продажу, а не знаходився на реалізації на розлив. При цьому, контрольна закупка щодо вказаного товару не проводилась.

З огляду на викладене, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005684004 та №0005674004 є протиправними та підлягають скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій від 23.08.2018 №4674948 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (том 1, а.с. 4).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005684004.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005674004.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.06.2018 №0005664004.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" (ідентифікаційний код: 32294897, місцезнаходження: 08312, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.