Рішення № 78790926, 21.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2018 року Справа № 0840/3510/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул.Молодіжна, 9/2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65, код ЄДРПОУ 38625593)

про: зобовязання розірвання контракту про проходження служби цивільного захисту-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1О.) до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача розірвати укладений з позивачем контракт про проходження служби цивільного захисту за п.176 ч.7 Положення, п. 6 ч.5 Контракту - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

Ухвалою суду від 29.08.2018 позовну заяву було залишено без руху, на підставі ст. 169 КАС України, позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, в процесі підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання по справі на 24.09.2018.

В підготовчому засіданні була оголошена перерва до 06.11.2018.

Ухвалою суду від 06.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів до 10.12.2018 та розгляд справи призначено на 20.11.2018.

13.11.2018 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить суд зобов'язати відповідача розірвати укладений з позивачем 01.06.2014 контракт №472/14 про проходження служби цивільного захисту за п.176 ч.7 "Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу", затвердженого Постановою КМУ №593 від 11.07.2013, п. 6 ч.5 Контракту - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

У підготовчому засіданні була оголошена перерва до 21.11.2018.

Ухвалою суду від 21.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 21.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні 03.12.2018.

Представники сторін в засідання 03.12.2018 не прибули. Направили на адресу суду заяви про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві від 04.09.2018, з урахування уточнення від 06.11.2018, відповіді на відзив від 28.10.2018. Зокрема зазначено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника караулу 6-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області з 2002 року, є Головою профспілкового комітету (виборного органу) Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій міста Запоріжжя. 08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт з вимогою розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту за пунктом 6 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту відповідачем, з моменту подання рапорту. Стверджує, що відповідач протягом усього часу проходження служби з 2002 року по 2018 порушує умови проходження служби, допускає порушення щодо створення необхідних умов для несення служби передбачених наказом МНС України №312 "ОСОБА_2 безпеки праці в органах і підрозділах МНС України". Також, вважає, що відповідачем порушено особисті права і свободи та права членів його сім'ї, включаючи одержання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу; фінансове і матеріальне забезпечення. При цьому, позивач зазначив, що ані в Кодексі цивільного захисту України, ані в інших нормативно-правових документах, що регламентують порядок проходження служби в органах цивільного захисту не зазначена необхідність доказування (надання конкретних фактів) особою яка бажає розірвати контракт (трудовий договір) з роботодавцем у зв'язку з систематичним порушенням умов контракту з його сторони. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 19.10.2018 (вх.№33567 від 23.10.2018) відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що з 27.06.2002 позивач проходить службу, має спеціальне звання лейтенанта внутрішньої служби. 22.07.2002 позивач призначений на посаду начальника караулу 6 СДПЧ УМВС України в Запорізькій області. 01.06.2014 старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 уклав новий контракт про проходження служби цивільного захисту на п'ять років. 08.08.2018 позивач звернувся із рапортом про розірвання контракту за п.6 не зазначивши в ньому конкретного факту такого порушення. При цьому позивач може посилатися лише на ті порушення які, на його думку, сталися під час дії нового контракту, тобто з 01.07.2014. При цьому, як зазначив відповідач, позивач раніше двічі укладав контракти про проходження служби, починаючи з 01.06.2008, по три роки кожний та жодного разу не звертався до відповідача з рапортами або скаргами на невиконання або порушення умов контракту. Також, крім посилання на вищезазначений рапорт позивач не наводить жодного факту порушень, які на його думку були допущені відповідачем під час дії контракту. В той же час, протягом 2018 року позивач скоїв три дисциплінарні правопорушення, тобто систематично порушував умови контракту, починаючи з 09.08.2018 позивач не виходить на службу без поважних причин, що стало підставою для дострокового розірвання контракту відповідачем. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу з 1997 року спочатку в пожежних, а потім в пожежно-рятувальних підрозділах цивільного захисту України (а.с.142-147 т.1).

Старший лейтенант служби цивільного захисту, начальник караулу 6 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту за контрактом №472/14 від 01.06.2014 (а.с.12-13,98-99, 156-157 т.1).

Позивач є членом Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя та відповідно до виписки з протоколу від 01.04.2018 №02 (42), позивач є членом виборного органу профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м.Запоріжжя (а.с.9-10, 38-39 т.1).

08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт (а.с.14, 100 т.1), у якому вимагав розірвати контракт №472/14 від 01.06.2014 про проходження служби цивільного захисту за п.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту), в якому зазначив напрямки таких порушень:

- систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.);

- систематичне порушення особистих прав і свобод та прав і свобод членів сім'ї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.);

- систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата праці в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.);

- систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України (контрактна служба та інш.);

- систематичне порушення прав позивача як рятувальника (згідно ст. 110 Кодексу цивільного захисту України);

- систематичне порушення та недотримання законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення та інш.).

Зважаючи на незадоволення відповідачем рапорту позивача від 08.08.2018 та відмову у розірванні контракту №472/14 від 01.06.2014 за пунктом 6, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Основним нормативним актом, який регулює відносини, пов'язані із функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту є Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Також, питання, пов'язанні з проходженням служби цивільного захисту регулюються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною 2 ст. 101 КЦЗ України визначено, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КЦЗ України, на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.

Відповідно до статті 104 КЦЗ України, особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання, визначені цієї статтею.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має спеціальне звання прапорщик служби цивільного захисту та проходить службу цивільного захисту на контрактній основі.

Відповідно до п.45 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 (далі - Положення), контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Відповідно до п.46 Положення, для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням;

Згідно пункту 51 Положення, контракт укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 1, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.

Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.

Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками (пункт 53 Положення).

Відповідно до пункту 55 Положення, новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту. Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.

З матеріалів справи встановлено, що 26.06.2008 між позивачем та відповідачем укладено Контракт №1631/08 (а.с.152-153 т.1), який діяв три роки.

20.06.2011 між позивачем та відповідачем укладено Контракт №206/11 (а.с.154-155 т.1), який діяв три роки.

У травні 2014 року позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо укладення нового контракту строком на п'ять років (а.с. 148 т.1).

01.06.2014 старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 уклав новий контракт №472/14 про проходження служби цивільного захисту на п'ять років (а.с.12-13, 98-99, 156-157 т.1).

Відповідно до п.6 Контракту, цей Контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи особи рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом: - за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі; - за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби; - у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів; - відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; - у зв'язку з систематичним невиконанням умов Контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту; - у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави.

Згідно пункту 56 Положення, днем припинення строку дії контракту вважається:

день закінчення строку дії контракту;

день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту.

Як на підставу розірвання контракту №472/14 від 01.06.2014, позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем умов контракту, як то: систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.), систематичне порушення особистих прав і свобод позивача та членів його сім'ї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.), систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата роботи в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.), систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України і контрактна служба та інше), систематичне порушення моїх як рятувальника прав (згідно ст.110 Кодексу цивільного захисту України), систематичне порушення законодавства України, щодо робочого часу (понаднормова праця та інш.), систематичне порушення та недотриманням законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення, та інш.) та інш.).

За результатами розгляду справи, суд не вбачає в діях відповідача систематичного невиконання умов контракту, з огляду на наступне.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем ОСОБА_2 безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджені Наказом МНС України від 07.05.2007 № 312.

Наказом МНС України від 07.05.2007р. № 312 були затверджені ОСОБА_2 безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (далі ОСОБА_2).

Відповідно до п.1.4 ОСОБА_2, основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці в підрозділах МНС України є адміністративно-громадський контроль (далі АГК), який проводиться за трьома ступенями.

Перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання на чергування, а за необхідності - і впродовж усього чергування. При цьому результати перевірки записуються в журнал АГК. Порушення та недоліки, що виявлені перевіркою на першому ступені контролю, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу. Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями караулу, начальник караулу після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику частини для вжиття відповідних заходів.

На першому ступені контролю перевіряються: заходи щодо усунення порушень, що виявлені попередньою перевіркою; забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території частин підрозділів; стан спецодягу та спорядження; справність пожежних автомобілів, пожежно-технічного озброєння, засобів зв'язку, освітлення та сповіщення; справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів; знання особовим складом своїх обов'язків; - наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці; проведення перевірки №1,2 ізолюючих протигазів.

Другий ступінь контролю проводиться начальником частини ("заступником) та, за необхідності, з представником профспілкової організації частини не рідше двох разів на місяць.

Відповідно до п. 1.4.4.2. ОСОБА_2, результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються до журналу, який зберігається у начальника караулу.

В якості доказів таких порушень, позивачем надано суду Акти результатів обстеження умов праці особового складу, дотримання Безпеки праці та умов Охорони праці згідно чинного законодавства про охорону праці та інших нормативно-правових актів в підрозділах ДСНС в м.Запоріжжя комісією по безпеці праці Первинною профспілковою організацією працівників ДСНС м. Запоріжжя від 23.11.2015 та 10.12.2015 (а.с.40,47-48, відповідно, т.1).

При цьому, вказані Акти від 23.11.2015 та від 10.12.2015, в яких перелічені порушення ОСОБА_2, в порушення зазначених вище приписів ОСОБА_2, були складені членами Первинної профспілкової організації працівників ДСНС м. Запоріжжя, самостійно, без участі начальника частини, його заступника або представників Головного управління. Зазначені недоліки не були записані до журналу адміністративно-господарського контролю (а.с.160-164 т.1).

Таким чином, наведені позивачем докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто вони не є допустимими.

Крім цього, протягом 2016-2018 років ані Позивач, ані профспілка зі зверненнями щодо можливих порушень ОСОБА_2 безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджені Наказом МНС України від 07.05.2007 №312, не звертались.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, зокрема, технічний паспорт (а.с.166-168 т.1), будівля, в якій розташована 6 ДПРЧ збудована у 1976 році, тобто значно раніше затверджених у 2007році ОСОБА_2. Норми та вимоги до її побудови були на той час іншими.

Тому вимагати приведення будівлі до вимог ОСОБА_2, які не діяли під час забудови цієї будівлі суперечить Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (технічний паспорт будівлі додаток 7).

Що стосується порушень особистих прав і свобод позивача та членів його родини.

Суд звертає увагу, що 01.06.2014 позивач добровільно уклав новий контакт про проходження служби цивільного захисту на три роки. Перед цим він особисто звернувся до начальника Головного управління з відповідним рапортом.

Згідно вимог частини 2 статі 125 КЦЗ України, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

А саме, такий порядок був передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), пунктом 2 якої визначено, що виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ, Державною службою з надзвичайних ситуацій.

З 01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), внаслідок чого втратила чинність Постанова №1294.

Пунктом п.3 Постанови №704 визначено, що виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

При цьому, ані Кодекс цивільного захисту України, ані вищезазначені Постанови Кабінету Міністрів України, ані Інструкції МВС щодо грошового забезпечення не мають будь-яких вимог щодо періодичного повідомлення осіб рядового та начальницького складу про розмір грошового забезпечення.

Доказів звернення позивача зі скаргами щодо ненадання йому періодичних повідомлень про розмір грошового забезпечення суду не надано.

Так само позивачем не надано і доказів вчинення примусу з боку відповідача до підписання періодичних видань.

Щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових проблем суд зауважує наступне.

Відповідно до пункту 19.2 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 № 447, підставою для виплати особі рядового і начальницького складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов'язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги.

Аналогічний порядок виплати цієї допомоги передбачено в Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом МВС від 23 квітня 2015 № 475.

У зв'язку із відсутністю звернення ОСОБА_1 щодо отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових проблем, така допомога йому не сплачувалась, що також не спростовано позивачем.

У відповідності до вимог частини 6 статті 90 КЦЗ, підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням проводиться під час службової підготовки у робочий час. Порядок організації службової підготовки визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

На виконання цієї вимоги, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 лютого 2015 року №189 було затверджено Положення про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 2 Розділу І цього положення, службова підготовка осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту (далі - службова підготовка особового складу) полягає у здійсненні системи заходів, спрямованих на підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей особового складу за певними посадами з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2017 року №511, попередній наказ був скасований та затверджений Порядок організації службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 3 Розділу І цього Порядку, службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення, оновлення та набуття особовим складом необхідних знань, умінь, навичок і професійних якостей з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням.

Основними завданнями службової підготовки є: підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей особового складу з метою забезпечення його здатності до виконання завдань за призначенням з урахуванням особливостей та профілю службової діяльності; удосконалення керівним складом органів та підрозділів цивільного захисту навичок управління особовим складом; вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів та підрозділів цивільного захисту.

На виконання зазначених наказів щороку ДСНС України видає наказ про організацію службової підготовки на наступний навчальний рік, в якому крім іншого затверджується тематичний план зі службової підготовки.

Зазначений наказ є підставою для видання відповідних наказів в Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області та підпорядкованих підрозділів.

Матеріали справи свідчать, що Державною службою України з надзвичайних ситуацій 02.08.2017 видано наказ №409 "Про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту ДСНС України у 2017/2018 навчальному році" (а.с.189-190 т.1).

На виконання зазначеного наказу, Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області 29.08.2017 видано наказ №287 "Про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту ГУ ДСНС України у Запорізькій області у 2017/2018 навчальному році" (а.с.191-195 т.1).

Начальником ДПРЧ-6 ГУ ДСНС України у Запорізькій області видано наказ від 30.03.2017 №67 "Про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу ДПРЧ-6 у 2017-2018 навчальному році", яким створено навчальні групи, затверджено плани підготовки, календарні плати навчального часу, комісії з прийому заліків зі службової підготовки (а.с.196-197 т.1).

Тож, матеріалами справи спростовано посилання позивача на порушення відповідачем його права згідно ст.110 КЗпУ на вдосконалення своїх теоретичних знань та професійної майстерності в робочий час у встановленому порядку.

У відповідності до п.2 ст.120 КЦЗ, пільги, передбачені частиною першою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, питаннями щодо призначення пільг та субсидій займаються органи яким надані відповідні повноваження.

Відповідно до п.3 статті 117 КЦЗ, у разі відсутності за місцем служби чи проживання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту закладів охорони здоров'я центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також у разі відсутності в таких закладах (підрозділах) необхідних відділень, фахівців, спеціального обладнання безоплатна медична допомога зазначеним особам надається в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я за рахунок коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

В Головному управлінні та на території Запорізької області відсутні заклади охорони здоров'я ДСНС України. Але позивач отримував медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я, а саме щороку позивач проходив медичні огляди у поліклінічному відділенні військової частини А-3309, відповідно до яких він зі скаргами на здоров'я не звертався (а.с. 199-202 т.1).

Що стосується санаторно-курортного забезпечення (пункт 4 статті 117 КЦЗ) доказів звернення позивача до відповідача з проханням отримати санаторно-курортне забезпечення позивачем не надано.

Відповідно до пункту 16 статті 117 КЦЗ, висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надають лікарсько-експертні комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

З пояснень відповідача встановлено, що враховуючи результати щорічних медичних оглядів ОСОБА_1, відсутні медичні показання про необхідність направлення його на медико-психологічну реабілітацію.

Доказів зворотного позивачем не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 128 КЦЗ, для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюється 40-годинний робочий тиждень. В той же час, згідно вимог частини 2 пункту 19 Положення несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служби, особами рядового і начальницького складу може здійснюватися понад установлену тривалість робочого часу.

Позивач займає посаду начальника караулу, виконує посадові обов'язки по принципу: доба несення караульної служби - три дні відпочинку. Ведення обліку робочого часу або понаднормової праці осіб, які проходять службу цивільного захисту, не передбачено жодним нормативним документом. Нарахування грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється по календарному принципу - без прив'язки до будь-яких норм робочого часу або тижня (пункт 6 розділу І Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС від 23 квітня 2015 року № 475).

Крім цього, у відповідності до вимог частини 2 статті 128 КЦЗ, із встановленням режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, а також у разі загрози виникнення окремих надзвичайних ситуацій або під час ліквідації їх наслідків особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту і працівники органів та підрозділів цивільного захисту несуть службу та працюють понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

З метою координації дій державних органів, спрямованих на забезпечення захисту населення, територій та майна, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня соціального та воєнного характеру, яку спричинили загострення ситуації на деяких територіях України, загроза вчинення терористичних актів, та відповідно до статей 13 і 14 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 січня 2015 р. № 47-р "Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації" на території Запорізької області встановлено режим підвищеної готовності.

Умовами контракту визначено, що крім іншого, ДСНС зобов'язується забезпечувати громадянинові призначення його на посаду, відповідно до професійної освіти, присвоєння спеціальних звань, просування по службі з урахуванням ділових і особистих якостей.

Відповідно до пункту 60 Положення "Призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі" здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рапортів осіб рядового і начальницького складу з урахуванням кадрового резерву для призначення на вищі посади, рішень атестаційних комісій та стану здоров'я осіб рядового і начальницького складу.

З матеріалів справи слідує, що безпосередні керівниками з клопотаннями щодо призначення ОСОБА_1 на вищі посади не зверталися, сам ОСОБА_1 з рапортами щодо його перепризначення також не звертався.

Крім того, у зв'язку зі скоєнням дисциплінарних правопорушень протягом 2018 року, старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був виключений з кадрового резерву.

Твердження позивача про несвоєчасність виплати грошового забезпечення також не знайшло свого підтвердження.

Пунктом 11 розділу І Інструкції № 475 та пунктом 10 Інструкції № 623 визначено, що виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення провадиться один раз за поточний місяць у період з 20 до 25 числа.

Протягом дії останнього контракту ОСОБА_1 випадків запізнення з виплатою грошового забезпечення не було, про що свідчить довідка № 1668 від 19.10.2018 про строки виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з липня2014 року по серпень 2018 року (а.с.203 т.1).

Пунктом 2 розділу XIX Інструкції № 475 визначено, що підставою для виплати особі рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення.

Пунктом 2 статі 129 КЦЗ України встановлено, що особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Враховуючи, що ця допомога виплачується на підставі рапорту особи, тому терміни її реальної виплати можуть не збігатися з наданням відпустки. Крім цього, щорічна основна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становить 30 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом 2014-2018 років звертався до відповідача із рапортами на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.205-209 т.1).

Згідно Довідки від 19.10.2018 за №1667, наданої відповідачем, матеріальна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу на підставі його рапорту на відповідного наказу разом з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць (а.с.210 т.1)

Відсутність порушень з боку відповідача підтверджена також Довідкою про терміни надання відпусток позивачу (а.с.204 т.1).

Обставини та причини виникнення заборгованості на думку позивача з виплати матеріальної допомоги протягом 2013-2016 років були вивчені під час розгляду судової справи №808/3948/16. Постановою суду від 28.02.2017 по цій справі було зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачену частину матеріальної допомоги на оздоровлення лише за 2016 рік. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с.211-213 т.1).

З відзиву відповідача також з'ясовано, що додатком 27 до Постанови №1294 були передбачені додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, серед яких була доплата за службу в нічний час. Зазначена доплата здійснювалася особовому складу органів і підрозділів цивільного захисту протягом дії вказаної постанови.

Однак, постановою № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, не передбачено зазначеної доплати, у зв'язку з чим доплата за службу в нічний час особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту не здійснюється.

Відповідно до Довідки відповідача від 19.10.2018 за №2669 позивачу виплачено доплату за службу у нічний час у січні та лютому 2018 року (а.с.24 т.1).

У відповідності до п.1 статті 111 КЦЗ, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються форменим одягом і відповідними знаками розрізнення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

У відповідності до п.2 статті 112 КЦЗ, для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до довідки про потреби та фактичне отримання коштів для закупівлі форменого одягу (в тому числі спеціального) ГУ ДСНС України у Запорізькій області протягом 2014-2018 років, розмір фінансування з Державного бюджету на закупівлю форменого та спеціального одягу, не перевищував в середньому 15 відсотків від необхідних (а.с. 215 т.1).

Незважаючи на зазначене, необхідний для виконання службових обов'язок захисний та формений одяг був придбаний та наданий позивачу (а.с.216 т.1, 76 т.2).

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено систематичного порушення умов виконання контракту з боку Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Інші доводи позивача не приймаються судом у зв'язку з вищевикладеним.

Доказів звернення ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Запорізькій області з вимогами щодо усунення порушень умов укладених контрактів суду не надано. Навпаки, він повторно звертався з рапортами щодо їх укладення на новий термін та укладав зазначені контракти без будь-яких застережень.

Відповідно до п.1 Контракту про проходження служби цивільного захисту, ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

Натомість, як пояснив відповідач у відзиві та не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду, починаючи з 09.08.2018 старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 не виходив на службу, тобто скоїв дисциплінарні правопорушення, передбачені пунктом 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту України, а саме невихід на службу без поважних причин.

За цими фактами було проведено службові розслідування та видані відповідні накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності №108-В від 23.04.2018, від 26.07.2018 №33 та від 09.08.2018 №199-В, які оскаржені позивачем у судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2018 у справі №0840/3503/18 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу від 09.08.2018 №199-В "Про накладення дисциплінарного стягнення" щодо накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №808/1769/18 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу №108-В від 23.04.2018 "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді зауваження.

Провадження у справі №0840/3961/18 про оскарження ОСОБА_1 наказу 26.07.2018 №33 "Про покарання співробітника 6-ДПРЧ" триває.

31.08.2018 на атестаційній комісії Головного управління (про час і місце проведення ОСОБА_1 був заздалегідь попереджений), у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був визнаний таким, що не відповідає займаній посаді.

12.10.2018 наказом начальника Головного управління ДСНС України у Запорізькій області №424 старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був звільнений зі служби цивільного захисту за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2003 у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького (а.с. 158-159 т.1).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул.Молодіжна, 9/2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65, код ЄДРПОУ 38625593) про зобов'язання розірвання контракту про проходження служби цивільного захисту, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.12.2018.

Суддя І.В.Садовий