Рішення № 78790820, 22.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року Справа № 280/4839/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Кізіярська, буд. 36/3, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301) до Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1В.) до Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач або Мелітопольське ОУПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 №08-02/1079 про суддівську винагороду позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 01.01.2018 складає 26430 грн., починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018 включно,

та зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 №08-02/1079 про суддівську винагороду позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 01.01.2018 складає 26430 грн., починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018 включно.

Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. та на професійну правову допомогу у розмірі 3722,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VIII внесені зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018 року. У звязку з підвищенням розміру суддівської винагороди працюючого судді, 07.09.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018. Листом від 28.09.2018 за №8553/06 відповідачем надана відповідь в якій зазначено, що позивачу перераховане грошове утримання судді у відставці з 01.08.2018. Разом з тим, на думку позивача, відповідачем необґрунтовано та безпідставно було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018, а не з 01.01.2018 як визначено Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», оскільки, статус працюючих суддів та суддів у відставці є єдиним. Перерахунок суддівської винагороди працюючим суддям було здійснено з 01.01.2018. Таким чином, після припинення позивачем повноважень професійного судді, у разі збільшення грошового утримання працюючих суддів, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з той же дати, що і працюючі судді. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх. №41060 від 14.12.2018), в якому зазначив, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Зазначений закон набув чинності 22.07.2018. В свою чергу, відповідно до п.4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В звязку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) було перераховано з 01.08.2018. Також вважає, що позивачем не доведений факт понесення витрат на професійну правову допомогу, а позов подано з пропуском строків, встановлених ст. 122 КАС України. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Частиною 3 ст. 263 КАС України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 народилась 14 червня 1969 року (а.с. 13).

Позивач працювала суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

На теперішній час позивач є суддею у відставці.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Мелітопольському ОУПФУ в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

22 липня 2018 року набув чинності Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Цим Законом внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону слово та цифри «1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

11 вересня 2018 року до Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області надійшла заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079. До заяви була додана довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 16).

Листом від 28.09.2018 №8553/06 відповідач повідомив позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зроблено з 01.08.2018. Дата, з якої зроблений перерахунок, обґрунтована тим, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який змінив розміри складових суддівської винагороди, набрав чинності 22.07.2018. Пунктом 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В звязку з чим перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід проводити саме з 01.08.2018 (а.с. 11).

Не погодившись з відповіддю відповідача, а також з тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено з 01.08.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набув чинності 22.07.2018. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В звязку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) повинно перераховуватись з 01.08.2018.

Однак, суд не погоджується з такою позицією з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частинами 1, 2 статті 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з приписами ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні приписи містяться в ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VІІІ.

Отже, за приписами наведених вище норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

21 липня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі Закон № 2415-VІІІ).

Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» названого Закону слово та цифри «1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.

При цьому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017.

Як зазначено в п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено у розмірі 1762 грн.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини пятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як вбачається з довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, працюючим суддям місцевих загальних судів Запорізької області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, здійснено перерахунок суддівської винагороди з січня 2018 року, виходячи із розміру посадового окладу 17620,00 грн. (а.с. 16).

Оскільки працюючим суддям місцевих загальних судів Запорізької області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи із зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ, зроблений перерахунок з 01.01.2018, відповідно до положень рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, частини третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ, перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (позивача) повинен був здійснений відповідачем з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто також з 01.01.2018.

Крім того, суд зазначає що в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079 чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірність проведення перерахунку позивачу довічного грошового утримання з 01.08.2018, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає, що відсутні підстави для їх задоволення, у зв'язку з наступним.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано: копію договору про надання юридичної допомоги №84 від 09.11.2018; ОСОБА_2 виконаних робіт від 12.11.2018 на суму 3722 грн. (консультація ОСОБА_1 248,00 грн., вивчення законодавчих актів та документів 496,00 грн., складання позову та виготовлення копій документів до позову 2978,00 грн.), копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3387/10 від 19.07.2007 та товарний чек фізичної особи-підприємця від 12.10.2018 №84.

Згідно з частинами першою-третьою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-пятої статті 134 КАС України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Перелік послуг які були надані адвокатом, згідно ОСОБА_2 виконаних робіт, це: надання консультації, вивчення законодавчих актів та складання адміністративного позову.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було складено, підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує надання послуг адвокатом, як того вимагає частини пятої статті 134 КАС України.

Крім того, як зазначила ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В якості доказу оплати послуг професійної правничої допомоги позивач додав до позову товарний чек №84 від 12.11.2018. Проте зазначений товарний чек виданий та підписаний фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, в той час як договір про надання юридичної допомоги укладався між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, ОСОБА_2 виконаних робіт також підписувався адвокатом ОСОБА_2 Таким чином товарний чек не є належним доказом оплати правничої допомоги адвоката.

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу задоволенню не підлягають.

Що стосується твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Листом від 28.09.2018 №8553/06 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з 01.01.2018. З дати отримання зазначеного листа позивач дізнався про порушення своїх прав.

Позовна заява надійшла до суду 15.11.2018, тобто в межах строку встановленого ст.122 КАС України.

Таким чином твердження відповідача є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079 про суддівську винагороду, за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

3. Зобов'язати Мелітопольське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; код ЄДРПОУ 37927773) здійснити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса: вул. Кізіярська, буд. 36/3, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301) перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, виходячи з розміру суддівської винагороди працюючих суддів місцевих суддів Запорізької області, зазначеного в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1079, та виплатити таке щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні вимог про стягнення з Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3722,00 грн. - відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса: вул. Кізіярська, буд. 36/3, м. Мелітополь, Запорізька область, 72301) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; код ЄДРПОУ 37927773).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.12.2018.

СуддяР.В. Кисіль