Рішення № 78789425, 13.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 р. Справа№805/2330/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтойки В.В.,

при секретаріДідевич І.О.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Селко до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ТОВ Селко (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі ГУ ДФС) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «В-1» № НОМЕР_1 від 18.05.2017 року.

Позивач зазначає, що до 2017 року знаходився на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарський виробник. За результатами проведеної камеральної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року було складено акт № 499/05-99-12-02/05-16/30013443 від 28.04.2017 року, згідно з висновками якого встановлено порушення п.200.4 ст.200 розділу V , пп.3 пп.4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року на 47016696 грн.

На підставі акту перевірки 18.05.2017 року принято податкове повідомлення-рішення форми «В-1» № НОМЕР_1 про зменьшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47016696 грн. та 11754174,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке отримано поштою 21.06.2017 року.

Позивач вважає, що розбіжності між даними бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації позивача за березень 2017 року та даними системи електронного адміністрування ПДВ базами даних ДФС України виникли виключно через коригування відповідачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2016 року та за січень 2017 року, про що позивачу стало відомо після отримання 28.04. 2018 року відповідних податкових повідомлень-рішень. Просить суд податкове повідомлення рішення форми «В-1» № НОМЕР_1 про зменьшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47016696 грн. та 11754174,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій визнати протиправним та скасувати.

ГУ ДФС подало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити з огляду на те, що ТОВ «Селко» порушило вимоги пункту 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України та завищило суму бюджетного відшкодування за рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року у розмірі 47016696 грн.

Ухвалою від 06 квітня 2018 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.05.2018 року. Ухвалою від 06 квітня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

08 травня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 18 травня 2018 року.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Чернікової А.О., в результаті автоматизованого розподілу між суддями справу було визначено судді Стойки В.В. Ухвалою від 29 травня 2018 року справу було прийнято до провадження.

29 травня 2018 року було відкладено підготовче засідання на 06 червня 2018 року.

06 червня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 26 червня 2018 року.

Ухвалою від 26 червня 2018 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішення по справі № 805-2327-18а.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року було поновлене провадження по справі та призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року було відкладено підготовче засідання до 29.11.2018 року та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою від 29 листопада 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2018 року.

До судового засідання представники сторін зявилися. Позивач наполягав на задоволенні позову, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

ТОВ Селко зареєстроване за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 30013443.

ГУ ДФС зареєстроване за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028.

З 01 січня 2009 року по 01 січня 2017 року ТОВ Селко було зареєстровано як субєкт спеціального режиму оподаткування в сферах сільського та лісового господарства. Зазначена обставина не є спірною.

30.01.2017 року позивач подав фіскальному органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

17 лютого 2017 року Товариство надіслало засобами електронного звязку уточнюючу податкову декларацію № НОМЕР_2 за звітний період грудень 2016 року, якою донараховано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 61 089 983 грн (з них спрямовано: до бюджету - 12 219 396 грн; на спеціальний рахунок субєкта спеціального режиму оподаткування - 48 871 967 грн) та самостійно обчислено штраф у розмірі 1 832 699 грн.

За результатами проведення камеральної перевірки вказаної декларації ГУ ДФС складено акт від 17 березня 2017 року № 307/05-99-12-01 05-21/30013443, в якому фіскальний орган дійшов висновку про безпідставне заниження Товариством податкового зобовязання, яке підлягає сплаті до державного бюджету, на суму 48 870 587 грн.

На підставі висновків акта, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 000271200, яким збільшено Товариству податкове зобовязання з ПДВ на суму 48 870 587 грн. та застосовано штраф, передбачений пунктом 123.1 статті 123 ПК України, в розмірі 24 435 293,50 грн.

18 лютого 2017 року Товариство подало до фіскального органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року.

27 лютого 2017 року Товариство подало уточнюючий розрахунок у звязку з виявленням помилки.

За результатами камеральної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року № НОМЕР_3 від 18.02.2017 року та уточнюючого розрахунку податкового зобовязання з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 90295500739 від 27.02.2017 року було складено акт № 308 від 17.03.2018 року та винесено податкове повідомлення рішення від № НОМЕР_4 від 10.04.2017 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 14052095,00 грн.

Як зазначає позивач вищезазначені акти перевірки були отримані 20.03.2017 року, а податкові повідомлення рішення 28.04.2018 року. Зазначена обставина не є спірною.

20.04.2017 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію за звітний податковий період березень 2017 року, що підтверджується квитанцією про її отримання.

За результатами проведеної камеральної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року було складено акт № 499/05-99-12-02/05-16/30013443 від 28.04.2017 року, згідно з висновками якого встановлено порушення п.200.4 ст.200 розділу V , пп.3 пп.4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року на 47016696 грн.

На підставі акту перевірки 18.05.2017 року принято податкове повідомлення-рішення форми «В-1» № НОМЕР_1 про зменьшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47016696 грн. та 11754174,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке отримано поштою 21.06.2017 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 61.1ст. 61 Податкового кодексу України,ст. 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.7.-200.10. ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом за результати проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку, про завищення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року на 47016696 грн.

Разом з цим, позивач наголошує, що завищення суми відємного значення сталося внаслідок збільшено відповідачем суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за грудень 2016 року на загальну суму 73305880,50 грн., в тому числі 48870587.00 грн. за податковими зобовязаннями на підставі податкового повідомлення рішення форми «Р» № НОМЕР_5 від 10.04.2018 року, яке було прийнято на підставі акту № 307 від 17.03.2017 року та зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на суму 14052095,00 грн. за січень 2017 року на підставі податкового повідомлення рішення від № НОМЕР_4 від 10.04.2017 року

З приводу зазначених позивачем обставин відповідач заперечень не надав.

Суд бере до уваги, що зазначені податкові повідомлення рішення були отримані позивачем 28.04.2017 року, а податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2017 року була подана позивачем 20.04.2017 року. Тобто на час складання та подання податкової звітності позивачу не було відомо про корегування його податкових зобовязань та відємного значення х податку на додану вартість.

Крім того, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805-2327-18-а з позовом ТОВ «Селко до ГУ ДФС України в Донецькій області, яке набрало законної сили податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 000271200 було скасоване. Зазначене рішення набрало законної сили.

Отже, коригування податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за грудень 2017 року визнано рішенням суду протиправним та податкове повідомлення-рішення скасовано.

Таким чином, розбіжності між даними суми відємного значення з податку на додану вартість за березень 2017 року та даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість в базі даних ДФС України виникли у звязку з протиправним коригуванням відповідачем податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за грудень 2017 року, а також відємного значення за січень 2017 року.

Пунктом 4.1.4 ПК України передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти Росії (заява №14092/04), у зазначив, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

З аналізу наведених правових позицій ЄСПЛ, а також враховуючи, що:

а) розбіжності між сумою бюджетного відшкодування та даними системи електронного адміністрування сталися внаслідок коригування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість в грудні 2016 та відємного значення січні 2017 року ;

б) коригування податкового зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2016 року було визнано рішенням суду протиправним та відповідне податкове повідомлення-рішення скасовано;

в) враховуючи принцип презумпції правомірності рішень платника податку, -

суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Субєктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з ГУ ДФС підлягають стягненню: на користь Державного бюджету 616 700 грн. судового збору, сплату якого відстрочено до ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № форми «В» № 000016202 від 18.05.2018 року про зменьшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47016696 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 11754174 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 616 700 (двісті девять тисяч девятнадцять ) грн. (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.