Рішення № 78789379, 13.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 р. Справа№805/2328/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтойки В.В.,

при секретаріДідевич І.О.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Селко до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ТОВ Селко (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі ГУ ДФС) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «В» № НОМЕР_1 від 10.04.2017 року.

Позивач зазначає, що до 2017 року знаходився на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарський виробник. Після скасування спеціального режиму оподаткування, в лютому 2017 року у Товариства виникла необхідність уточнення податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року. В уточнюючій декларації Товариство визначило податкові зобовязання за правилами податкового законодавства, яке діяло до скасування спеціального режиму оподаткування. ГУ ДФС провело камеральну перевірку вказаної декларації за результатами, якої було складено акт № 307 від 17.03.2017 року та винесла податкове повідомлення-рішення 10 квітня 2017 року № 000271200, яким до нарахувало позивачу податкові зобовязання та штрафних санкцій, виходячи з того, що у 2017 році Товариство не мало право застосовувати відповідні пільги в оподаткуванні. Позивач вважав такі дії та рішення ГУ ДФС протиправними, оскільки у податковому періоді, який уточнювався, діяла податкова пільга, відтак Товариство правомірно нею скористалося. Тому позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805-2327-18-а з позовом ТОВ «Селко до ГУ ДФС України в Донецькій області було скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 000271200, яким збільшено Товариству податкове зобовязання з ПДВ на суму 48 870 587 грн. та застосовано штраф, передбачений пунктом 123.1 статті 123 ПК України, в розмірі 24 435 293,50 грн. за грудень 2016 року.

Також, за результатами камеральної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року № НОМЕР_2 від 18.02.2017 року та уточнюючого розрахунку податкового зобовязання з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 90295500739 від 27.02.2017 року було складено акт № 308 та винесено податкове повідомлення рішення від № НОМЕР_1 від 10.04.2017 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 14052095,00 грн. Позивач вважає, що розбіжності між даними відємного значення податку на додану вартість у декларації (уточнюючому розрахунку) позивача за січень 2017 року та даними системи електронного адміністрування ПДВ базами даних ДФС України виникли виключно через коригування відповідачем податкових зобовязань відповідача з податку на додану вартість за грудень 2016 року. Просить суд податкове повідомлення рішення від № НОМЕР_1 від 10.04.2017 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 14052095,00 грн. визнати протиправним та скасувати.

ГУ ДФС подало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити з огляду на те, що ТОВ «Селко» порушило вимоги пункту 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України та завищило суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200.1.3 ст.200.1 розділу V Кодексу на момент надання податкової декларації, яка зараховується у зменьшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 14052095,00 грн.

Ухвалою від 10 квітня 2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою від 02 травня 2018 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24 травня 2018 року. Ухвалою від 02 травня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

24 травня 2018 року у підготовчому засідання обявлено перерву до 07.06.2018 року.

07.06.2018 року підготовче засідання було відкладено до 20 червня 2018 року.

Ухвалою від 20 червня 2018 року за клопотання представника позивача зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішення по справі № 805-2327-18а.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року було поновлене провадження по справі та призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року було відкладено підготовче засідання до 28.11.2018 року та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

28.11.2018 року підготовче засідання було відкладено до 29.11.2018 року

Ухвалою від 29 листопада 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2018 року.

До судового засідання представники сторін зявилися. Позивач наполягав на задоволенні позову, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

ТОВ Селко зареєстроване за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 30013443.

ГУ ДФС зареєстроване за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028.

З 01 січня 2009 року по 01 січня 2017 року ТОВ Селко було зареєстровано як субєкт спеціального режиму оподаткування в сферах сільського та лісового господарства. Зазначена обставина не є спірною.

30.01.2017 року позивач подав фіскальному органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

17 лютого 2017 року Товариство надіслало засобами електронного звязку уточнюючу податкову декларацію № НОМЕР_3 за звітний період грудень 2016 року, якою донараховано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 61 089 983 грн (з них спрямовано: до бюджету - 12 219 396 грн; на спеціальний рахунок субєкта спеціального режиму оподаткування - 48 871 967 грн) та самостійно обчислено штраф у розмірі 1 832 699 грн.

За результатами проведення камеральної перевірки вказаної декларації ГУ ДФС складено акт від 17 березня 2017 року № 307/05-99-12-01 05-21/30013443, в якому фіскальний орган дійшов висновку про безпідставне заниження Товариством податкового зобовязання, яке підлягає сплаті до державного бюджету, на суму 48 870 587 грн.

На підставі висновків акта, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 000271200, яким збільшено Товариству податкове зобовязання з ПДВ на суму 48 870 587 грн. та застосовано штраф, передбачений пунктом 123.1 статті 123 ПК України, в розмірі 24 435 293,50 грн.

18 лютого 2017 року Товариство подало до фіскального органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року.

27 лютого 2017 року Товариство подало уточнюючий розрахунок у звязку з виявленням помилки.

За результатами камеральної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року № НОМЕР_2 від 18.02.2017 року та уточнюючого розрахунку податкового зобовязання з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 90295500739 від 27.02.2017 року було складено акт № 308 від 17.03.2018 року та винесено податкове повідомлення рішення від № НОМЕР_1 від 10.04.2017 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 14052095,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 61.1ст. 61 Податкового кодексу України,ст. 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 50.1. статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати

Суд зазначає, про правомірність подання позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за січень 2017 року. Зазначена обставина не є спірною.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вже зазначалось судом за результати проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку, про завищення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року.

Разом з цим, позивач наголошує, що завищення суми відємного значення сталося внаслідок збільшено відповідачем суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за грудень 2016 року на загальну суму 73305880,50 грн., в тому числі 48870587.00 грн. за податковими зобовязаннями на підставі податкового повідомлення рішення форми «Р» № НОМЕР_4 від 10.04.2018 року, яке було прийнято на підставі акту № 307 від 17.03.2017 року.

З приводу зазначених позивачем обставин відповідач заперечень не надав.

Крім того, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805-2327-18-а з позовом ТОВ «Селко до ГУ ДФС України в Донецькій області, яке набрало законної сили податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 000271200 було скасоване. Зазначене рішення набрало законної сили.

Отже, коригування податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за грудень 2017 року визнано рішенням суду протиправним та податкове повідомлення-рішення скасовано.

Таким чином, на думку суду, розбіжності між даними суми відємного значення з податку на додану вартість за березень 2017 року та даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість в базі даних ДФС України виникли у звязку з коригуванням відповідачем податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

Пунктом 4.1.4 ПК України передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти Росії (заява №14092/04), у зазначив, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

З аналізу наведених правових позицій ЄСПЛ, а також враховуючи, що:

а) розбіжності між даними суми відємного значення з податку на додану вартість у уточнюючому розрахунку за січень 2017 року та даними системи електронного адміністрування сталися внаслідок коригування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість ;

б) зазначене коригування податкового зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2016 року було визнано рішенням суду протиправним та відповідне податкове повідомлення-рішення скасовано;

в) враховуючи принцип презумпції правомірності рішень платника податку, -

суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Субєктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з ГУ ДФС підлягають стягненню: на користь Позивача 1762,00 грн сплачених Товариством витрат на сплату судового збору; на користь Державного бюджету 209 019,43 грн. судового збору, сплату якого відстрочено до ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В» № НОМЕР_1 від 10.04.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селко (код ЄДРПОУ 30013443; 85400, Донецька область, м.Селідове, вул..Радянська, буд. 2 «а») 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп витрат на оплату судового збору.

Стягнути за рахунок беджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 209019 (двісті девять тисяч девятнадцять) грн. 43 коп. (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.