Рішення № 78788596, 21.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 р. Справа№200/13494/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2018 року №57383003 та №57384156, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулись до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі ВДВС, відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі УПФУ, третя особа) про визнання протиправними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2018 року №57383003 та №5738415 (в подальшому Спірні постанови).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивачів дії відповідача із закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4060/18-а від 18.07.2018 року та виконавчих листів № 805/4060/18-а від 19.09.2018 року в частині зобов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також виплатити заборгованість з 01 травня 2018 року на рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк», є незаконними та передчасними, а Спірні постанови про закінчення виконавчого провадження підлягають скасуванню, оскільки рішення суду не виконано, а тому відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін і відстрочено сплату судового збору за подання даного позову, до ухвалення судового рішення у справі.

Як слідує з заперечень на позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що державним виконавцем отримано від УПФУ листи з додатком ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії, розшифровки виплати, списку №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «Ощадбанк», якими повідомлено про виконання рішення суду, а отже наявні правові підстави для закінчення виконавчого провадження, у звязку із його виконанням.

Позивачі і представник позивача до судового засідання не зявились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДВС.

Представник третьої особи до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18 липня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/4060/18-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, задоволено, визнано протиправною бездіяльність Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 травня 2018 року, зобовязано ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з 01 травня 2018 року на рахунок відкритий в ПАТ «Ощадбанк», зобовязано ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 та виплатити заборгованість з 01 травня 2018 року на рахунок відкритий в ПАТ «Ощадбанк» (а.с. 24-28).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №805/4060/18-а апеляційну скаргу Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року повернуто заявникові (а.с. 29).

19 вересня 2018 року у наведеній адміністративній справі видані виконавчі листи, у відповідності до яких зобовязано ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з 01 травня 2018 року на рахунок відкритий в ПАТ «Ощадбанк», та зобовязано ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 і виплатити заборгованість з 01 травня 2018 року на рахунок відкритий в ПАТ «Ощадбанк» (а.с. 30, 31).

09 жовтня 2018 року постановами відповідача відкриті виконавчі провадження із примусового виконання вказаних вище виконавчих листів (ВП № 57383003 і ВП № 57384156), на підставі заяв позивачів (а.с. 32, 33).

Постановами відповідача від 24.10.2018 року закінчені виконавчі провадження № 57383003 і № 57384156 з підстав виконання рішення суду згідно виконавчих документів (а.с. 34-37).

02 листопада 2018 року представник позивачів звернувся до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області зі скаргами, на які отримав листи ідентичного змісту, в яких зазначено, що позивачам поновлено нарахування і виплату пенсії, нарахування здійснено на додаткову відомість і виплату заплановано на жовтень 2018 року (а.с. 38-47).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для висновку щодо виконання виконавчих листів від 19 вересня 2018 року у справі № 805/4060/18-а виступили листи Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.10.2018 року № 12988/34-1/19, №12989/34-02/08 з додатком ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії, розшифровки виплати, списку №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «Ощадбанк», відповідно до яких сума нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року складає 1612,58 грн., за період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року 8062,90 грн., сума нарахованої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року складає 7100,65 грн., за період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року 35503,25 грн.

З листів Маріупольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.10.2018 року №6664/34-02/08 і №6665/34-02/08 та ІКІС ПФУ: підсистема призначення та виплати пенсії вбачається, що виплата належних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грошових сум запланована на жовтень 2018 року, спосіб виплати: банк.

Станом на дату прийняття Спірних постанов про закінчення виконавчого провадження (24.10.2018 року) доказів перерахування позивачам грошових сум у виконання виконавчих листів від 19 вересня 2018 року у справі № 805/4060/18-а, надані не були.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вищезазначеного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону 1404).

Водночас, на підставі ч. 1,3,5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту отримання відповідної заяви стягувача (ч. 1 ст. 26 Закону 1404) та закінчується, в тому числі, фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9, ч. 1 ст. 39 Закону 1404).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, серед них відсутні докази фактичного перерахування грошових коштів згідно виконавчим листам від 19 вересня 2018 року у справі № 805/4060/18-а (платіжні доручення про перерахування відповідних сум, виписки з рахунків, тощо), а отже наведені виконавчі документи не можливо вважати виконаним на день прийняття спірних постанов про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2018 року.

На думку суду, листи боржника не можуть виступати підставою для висновку щодо виконання виконавчих листів із зобовязання сплатити заборгованість із виплат грошових коштів за певний період часу.

Таким чином, відповідачем спірні постанови прийняті передчасно і без належних правових підстав, а тому підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного, на думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також незаконно та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачами при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2018 року №57383003 та №57384156 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження ВП №57383003 від 24.10.2018 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження ВП №57384156 від 24.10.2018 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Грецька, буд. 19, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 34908779) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста девять) гривень 60 копійок.

Судове рішення складено і підписано 21 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.