Рішення № 78788392, 13.12.2018, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2026/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2018 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючого, судді Даруда І.А.., при секретарі Сатін Н.М., за участю представника позивача він же представник відповідача ОСОБА_1, відповідача він же позивач ОСОБА_2, представника відповідача він же представник позивача ОСОБА_3 розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 Єлізавети Іванівни до ОСОБА_2, треті особи: Іршавська міська рада, державний реєстратор ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 Єлізавети Іванівни про визнання права власності на ? частину нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 треті особи: Іршавська міська рада, державний реєстратор ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності. Свої вимоги мотивує тим, що в період з 18.02.1981 по 14 вересня 2016 вона перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2. За період перебування у шлюбі ними був збудований будинок в м. Іршава, вул. Мічуріна, 18, де вони проживали разом і де виросли їх діти. Нещодавно вона дізналася, що вказаний житловий будинок державним реєстратором ОСОБА_4 зареєстровано за її колишнім чоловіком ОСОБА_2. Визнання та оформлення за відповідачем власності на вказаний житловий будинок вважає грубим порушенням її майнових прав, так як житловий будинок № 18 по вул. Мічуріна, в м. Іршава Закарпатської області збудований в період перебування ними у шлюбі, в якому вони проживали однією сім’єю тривалий час. Згодом відносини між ними зіпсувалися і рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.08.2016 року шлюб між ними розірвано. На той момент будинок не був введений в експлуатацію та право власності не було зареєстроване, однак це не давало відповідачу законних підстав зареєструвати вказаний будинок на себе, оскільки такий побудований у шлюбі, а тому просить визнати незаконною державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18, здійснену 19.03.2018 року та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 на вказаний житловий будинок.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 Єлізавети Іванівни про визнання права власності на ? частину нерухомого майна, посилаючись на те, що він не заперечує право власності ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18, однак з метою недопущення в майбутньому між ним та ОСОБА_5 спору відносно вказаного будинку бажає визнати за ним право власності на ? його частину. Оскільки спірний житловий будинок збудований ними спільно, жодної домовленості щодо відступу від рівності часток між ними не укладено, тому просить визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами розташованого в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18 Закарпатської облаасті.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року було первісний позов об’єднано з зустрічним та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивачка за первісним позовом, вона же відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, надіслала суду заяву у якій просить розглядати справу без її участі, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у її відсутності.

Представник позивача він же представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримав, з мотивів викладених у такому, зустрічний позов визнав та не заперечив проти задоволення такого з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Відповідач він же позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов визнав та підтримав зустрічний, з мотивів викладених у такому, додатково суду пояснив, що дійсно спірний будинок побудований під час шлюбу і його частка складає 1/2 в ньому, однак, він не міг зареєструвати 1/2 частину будинку за собою, а оскільки він є пенсіонером і не має можливості оформити субсидію, оскільки не може надати правовстановлюючі документи на будинок, а бувша дружина виїхала в Америку, де проживає тривалий час, тому змушений був зареєструвати за собою право власності на весь будинок. Просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності на спірний будинок і визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку.

Представник відповідача він же представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов не визнає та зустрічні позовні вимоги вважає безпідставними.

Заслухавши пояснення представника позивача він же представник відповідача ОСОБА_1, відповідача він же позивач ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення та зустрічний позов слід задовольнити з слідуючих підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що сторони з 18.02.1981 року по 14 вересня 2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.08.2016 року розірвано (а.с. 17).

За період перебування у шлюбі сторонами був збудований будинок в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18, де вони проживали разом і де виросли їх діти.

Вказаний житловий будинок державним реєстратором ОСОБА_4 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9). Визнання та оформлення за відповідачем власності на вказаний житловий будинок є грубим порушенням майнових прав позивачки ОСОБА_5, так як житловий будинок № 18 по вул. Мічуріна, в м. Іршава Закарпатської області збудований в період перебування сторонами у шлюбі, що стверджується довідкою Іршавської міської ради № 02-30/908 від 16.03.2018 року (а.с.11) та копією дозволу виконавчого комітету районної Ради народних депутатів на право виконання будівельних робіт № 28 (а.с.72), а тому є їх спільною сумісною власністю згідно ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦКУ кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що порушенні права позивачки ОСОБА_5 підлягають захисту шляхом визнання незаконною державної реєстрації за відповідачем ОСОБА_2 права власності на вищевказаний будинок.

За ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

На підставі переліченого суд дійшов висновку, що внаслідок визнання незаконною державної реєстрації за відповідачем ОСОБА_2 права власності на житловий будинок в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18 Закарпатської області, підлягає скасуванню й запис про проведення державної реєстрації.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі. Відповідно до вищевказаної норми СК України воно вважається таким, що належить подружжю.

Частина 3 ст.368 ЦК України також вказує на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України та ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У відповідності до роз’яснень даних у п.23 ПП ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільно майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України) відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов’язків.

При здійсненні поділу в судовому порядку суд виходить з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд керується «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшень, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім’ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об’єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що сторонам належить по 1/2 частці житлового будинку з надвірними спорудами № 18 по вул. Мічуріна в м. Іршава Закарпатської області, а тому слід визнати незаконною державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18 Закарпатської області, оскільки вищевказаний житловий будинок збудований сторонами в період перебування у шлюбі, а тому слід скасувати і запис про проведену державну реєстрацію права власності № 25360353 від 19.03.2018 року за ОСОБА_2 на житловий будинок, оскільки за ним слід визнати право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку, так як це випливає з презумції рівності часток подружжя у спільно нажитому майні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 81, 82, 83, 175, 177,184 , 259 , 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 182, 321, 393, 368, 372 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 60-72 Сімейного кодексу України, суд,-

Р І Ш И В:

Основний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18, здійснену 19.03.2018 року.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 25360353 від 19.03.2018 року за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18 Закарпатської області.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою в м. Іршава, по вул. Мічуріна, 18 Закарпатської області.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 22 грудня 2018 року.

Суддя : І. А. Даруда