Ухвала суду № 78787350, 22.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 грудня 2018 року Справа 160/9777/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІПЛТЕХНО» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року о 11 годині 32 хвилин Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІПЛТЕХНО» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно частини 2 наведеної статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Перевіривши заяву щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків на відповідність вимогам статті160-161,283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана заява подана з порушенням вимог закону.

Так, згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).

За змістом вимог Офіс великих платників податків ДФС просить суд підтвердити адміністративний арешт майна платника податку, отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами заявник повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1762,00 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, заявником не надано документу про сплату судового збору.

Проте, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у звязку з відсутністю коштів.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, позивач не підпадає під умови за яких можливе відстрочення сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про надання відстрочки по сплаті судового збору.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 108 Регламенту роботи Державної казначейської служби України та її територіальних органів, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 26.01.2018 року №21, тривалість робочого тижня працівників органів Казначейства становить 40 годин із двома вихідними днями - субота та неділя, при цьому, відповідно до п. 109 Регламенту закінчення робочого дня у п'ятницю о 16.45. Згідно п.110 Регламенту напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Враховуючи вимоги частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України та, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось із заявою про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна у суботу 22 грудня 2018 року о 11 год. 32 хв., зважаючи на графік роботи органів Казначейства, - строк для усунення недоліків заяви встановити до 22 грудня 2018 року до 15 год. 30 хв.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 241, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІПЛТЕХНО» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Заявнику надати строк для усунення недоліків заяви до 15 год. 30 хв. 22 грудня 2018 року, а саме:

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1