Рішення № 78786613, 22.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2392/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Ковельського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі Ковельське ОУ ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправною відмову Ковельського ОУ ПФУ Волинської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до абз.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зобовязання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання у професійно-технічному училищі №20 смт. Армянськ Кримської області з 01.09.1978 по 22.07.1981, період роботи в будівельному управлінні №50, що в смт. Армянськ Кримської області з 29.07.1981 по 28.09.1981, період служби у лавах армії з 07.10.1981 по 30.11.1983, період роботи у військовій частині п/п 21446 Чехословаччини з 30.11.1983 по 29.11.1985 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до абз.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 12.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2018 ОСОБА_1, досягнувши 55-ти річного віку, звернувся до Ковельського ОУ ПФУ Волинської області за призначенням пенсії за віком, на яку має право як електрозварник (газозварник) за Списком №2, згідно абз.1 п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії на пільгових умовах позивачем були надані усі необхідні документи, в тому числі оригінал трудової книжки, яка підтверджує наявність відповідного пільгового стажу.

Однак, згідно з повідомлення відповідача від 09.10.2018 №9146/02-21-21, рішенням від 01.10.2018 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2 після досягнення 55 років згідно з абз.1 п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Дану відмову відповідача в призначенні пенсії за віком за Списком №2, позивач вважає необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву від 11.12.2018 №11525/06-21 (а.с.28-31) представник відповідача не погоджується з адміністративним позовом позивача, оскільки вважає, що управління, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, діяло у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник відповідача зазначає, що уточнюючими довідками не підтверджено стаж роботи позивача газоелетрозварювальником в БУ-50 в смт. Армянськ Кримської області з 29.07.1981 по 28.09.1981, а тому відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду навчання в ГПТУ-20 в смт. Армянськ за спеціальністю електрогазозварювальник з 01.09.1978 по 22.07.1981 та періоду військової служби. Окрім того, стаж роботи з 30.11.1983 по 29.11.1985 газоелектрозварювальником у Військовій частині польова пошта 21446, яка розташовувалась в Центральній групі військ (Чехословаччина), також не підтверджено уточнюючою довідкою. В галузевому Державному архіві Міністерства оборони України інформація про місцезнаходження документів вказаної військової частини відсутня. Іншими відомостями щодо юридичного статусу Військової частини (ліквідована вона чи ні) управління не володіє. Тому у звязку з відсутністю документів, які підтверджують факт припинення підприємства в результаті його ліквідації, для розгляду питання про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах , що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, не має підстав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2018 позивач звернувся до Ковельського ОУ ПФУ Волинської області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 (а.с.34).

Листом №9146/02-21-21 відповідач повідомив позивача, що згідно з наданих документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 2 місяці 14 днів, пільговий стаж, який підтверджений відповідними документами, відповідно до Списку №2, становить 9 років 7 місяців 10 днів (за період роботи в ПАТ «Ковельсільмаш»). Крім того, відповідач у даному листі зазначив, що при зверненні за пенсією позивач не надав усіх документів, необхідних для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах відповідно до Списку №2. Стосовно періодів роботи газозварником у Військовій частині п/п 21446 з 30.11.1983 по 29.11.1985 відповідач зазначив, що в галузевому Державному архіві Міністерства оборони України інформація про місцезнаходження документів даної військової частини відсутня. Іншими відомостями щодо юридичного статусу Військової частини (ліквідована вона чи ні) управління не володіє. Тому у звязку з відсутністю документів, які підтверджують факт припинення підприємства в результаті його ліквідації, для розгляду питання про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, немає підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо зарахування позивачу стажу роботи в БУ-50 в смт. Армянськ, Кримської області з 29.07.1981 по 28.09.1981 газоелектрозварником.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок (п. 2 ч. 2 ст.114 Закону №1058-IV).

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок), (п. 3) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачалися газозварники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалася посада газозварник та електрозварник.

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрозварники та газозварники.

З огляду на вищезазначене, професія газоелектрозварник була передбачена у всіх Списках №2.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) , основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі- Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, суд зазначає, що даний Порядок №637, на який посилається відповідач, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуаціях (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).

Як визначено пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Відповідно до ч.1, 3 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії БТ-І №3871908 позивач в період з 29.07.1981 по 28.09.1981 працював газоелектрозварником 3 розряду в БУ-50. Дані записи внесені належним чином та скріплені печатками. Суд зауважує, що за вказаний спірний період в трудовій книжці наявні всі необхідні відомості для зарахування даного періоду до пільгового стажу.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що уточнюючими довідками не підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 з 29.07.1981 по 28.09.1981 газоелектрозварником в БУ-50 в смт. Армянськ, Кримської області, оскільки як вбачається з листа №9146/02-21-21, позивачу фактично відмовлено лише у зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів з 30.11.1983 по 29.11.1985 на посаді газозварника у Військовій частині п/п 21446.

Крім того, за приписами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з ст.101 Закону №1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення відповідача з запитами з метою підтвердження відомостей, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах за період роботи з 29.07.1981 по 28.09.1981.

Крім того, у постанові Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 року зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вищезазначеного, суд вважає що записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивача газоелектрозварником в БУ-50 в смт. Армянськ Кримської області за період з 29.07.1981 по 28.09.1981. Інші документи у позивача відсутні. Можливості їх здобути у нього немає, оскільки дана організація перебуває на тимчасово непідконтрольній (окупованій) території України.

Щодо зарахування позивачу періоду навчання у професійно-технічному училищі №20 смт. Армянськ, Кримської області з 01.09.1978 по 22.07.1981 та періоду служби у лавах армії з 07.10.1981 по 30.11.1983.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до загального трудового стажу учня, слухача, в тому числі до безперервного стажу і стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідних категорій працівників (у тому числі й призначення пенсій за Списком №1 і 2), якщо перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.

В матеріалах адміністративної справи міститься копія диплому позивача №612103 від 22.07.1981 в якому зазначено, що позивач 01.09.1978 вступив і 22.07.1981 закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища №20 с. Армянськ, Кримської області за професією електрогазозварювальник (а.с.17). Дана обставина також підтверджена копією трудової книжки позивача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02.06.2005 №2636-ІV передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до записів військового квитка НО №4243684, позивач з 07.10.1981 по 30.11.1983 проходив військову службу (а.с. 18).

Отже, період навчання в професійно-технічному училищі та період проходження військової служби також повинні бути враховані відповідачем до пільгового стажу при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Щодо зарахування позивачу періоду роботи у Військовій частині п/п 21446 з 30.11.1983 по 29.11.1985 на посаді газозварника.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки, серії БТ-І 3871908, позивач 30.11.1983 був прийнятий у Військову частину п/п 21446 газозварником.

18.10.1983 ОСОБА_1 було присвоєно четвертий розряд газоелектрозварника.

29.11.1985 позивача було звільнено у звязку з закінченням строку трудового договору.

Архівною довідкою від 06.09.2018 №179/1/10729 Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив відповідача, що надати відомості про стаж роботи, відпустки без збереження заробітної плати, інформацію про переведення на іншу роботу та роботу з неповним робочим днем, а також довідку про заробітну плату ОСОБА_1 у Військовій частині п/п 21446 за період з листопада 1983 по жовтень 1985 немає можливості, оскільки документи вищевказаної частини до 1988 року на зберігання до архіву не надходили, інформація про їх місцезнаходження в документах відсутня (а.с. 22).

Також, з листа Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 15.06.2018 №322/1/2401 та листа Міністерства оборони Російської федерації від 22.08.2018 №314/7/3230 вбачається, що Військова частина п/п 21446 в період з 30.11.1983 по 29.11.1985 входила до складу Збройних Сил СРСР і дислокувалася на території Чехословаччини. Станом на 25.12.1990 дана частина передислокована до Київського військового округу, умовне найменування «військова частина польова пошта 21446» та ік.7755897 анульовано (а.с. 23-24).

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи газозварником у Військовій частині п/п 21446 з 30.11.1983 по 29.11.1985 у звязку з відсутністю документів, які підтверджують факт припинення підприємства в результаті його ліквідації, оскільки записами трудової книжки підтверджено періоди роботи позивача газозварником з 30.11.1983 по 29.11.1985 у Військовій частині п/п 21446. Суд в чергове наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 704, 80 грн., сплачений відповідно до квитанції №ПН1506591 від 20.11.2018 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246, 257, 263, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Ковельського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобовязати Ковельське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди навчання у професійно-технічному училищі №20 з 01 вересня 1978 року по 22 липня 1981 року, період роботи в будівельному управлінні №50 з 29 липня 1981 року по 28 вересня 1981 року, період військової служби в армії з 07 жовтня 1981 року по 30 листопада 1983 року, період роботи у військовій частині - польова пошта 21446 з 30 листопада 1983 року по 29 листопада 1985 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 12 липня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: вулиця 40 р. Перемоги, 20/5, місто Ковель, Волинська область, 45006.

Відповідач: Ковельське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, код ЄДРПОУ 37788984, адреса: вулиця Незалежності, 101, місто Ковель, Волинська область, 45000.

Суддя Ю.Ю. Сорока