Рішення № 78786462, 06.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1891/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (далі - ТзОВ «Агротехніка», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2018 №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Агротехніка» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, про що було складено акт від 11.07.2018 №11046/14-01/21750952.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті на 1172322,00грн., завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 212261,00грн. та завищено суми відємного значення з ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 36271,00грн. станом на кінець періоду перевірки.

Позивач не погодився із висновками акту перевірки, подавши на вказаний акт перевірки заперечення від 20.07.2018 №1-4/550, за результатами розгляду яких наказом ГУ ДФС у Волинській області від 07.08.2018 №12134 була призначена позапланова виїзна перевірка.

ГУ ДФС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агротехніка» дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 з питань, викладених в запереченні на акт планової документальної перевірки від 11.07.2018 №11046/14-01/21750952, про що складено акт від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952.

Позаплановою перевіркою встановлено, зокрема, порушення пунктів 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті на 1122293,00грн., завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 187336,00грн. та завищено суми відємного значення з ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 36271,00грн. станом на кінець періоду перевірки.

13.09.2018 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, прийняло такі податкові повідомлення-рішення:

№НОМЕР_1 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 1346420,00грн. (в т.ч.: податкове зобовязання - 1077136,00грн., штрафні санкції - 269284,00грн.);

№НОМЕР_2 форми «В4» про завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 36271,00грн.;

№000987 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку на 177923,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 44480,75грн.

Позивач не погоджується із висновками перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про наявність порушень податкового законодавства за результатами проведення списання природних втрат товарів. В бухгалтерському обліку вказані операції відображені відповідними проводками, при цьому, в ході перевірки встановлено, що при списанні ТМЦ підприємством нараховувався умовний продаж згідно з вимогами пункту 198.5 статті 198 ПК України. Всього протягом охопленого перевіркою періоду списано ТМЦ на загальну суму 7104265,00грн.

Проте, в акті перевірки не вказані мотиви і підстави, з яких посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що списані товари знімалися з обліку платника податків та не використовувалися в подальшому у господарській діяльності платника в межах оподатковуваних ПДВ операцій і таким на порушення вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України ТзОВ «Агротехніка» занижені податкові зобовязання з ПДВ на 1345900,00грн.

З акту перевірки видно, що товарами, які списувалися з обліку, є зернові, олійні культури та продукти їх переробки, частина з цих товарів використовується позивачем для виготовлення готової продукції, яка при її реалізації оподатковується ПДВ. Крім цього, вказані товари в силу своїх фізичних характеристик мають властивість змінювати кількісні та якісні параметри в процесі їх транспортування, зберігання, обробки, тобто піддаються природньому убутку.

Позивач також вказує, що контролюючий орган під час перевірки не проводив аналіз даних щодо того, у яких межах здійснювалося списання товарів, та чи включалася вартість таких товарів до вартості готової продукції. При складанні акта перевірки контролюючим органом було вибірково використано наявні у позивача документи щодо списання ТМЦ.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 13.09.2018 №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначене підготовче засідання на 10:00 19.10.2018 (т.1, а.с.1), у якому було оголошено перерву до 10:00 06.11.2018, а ухвалою суду від 06.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:30 13.11.2018 (т.4, а.с.61).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 09.10.2018 (т.3, а.с.219-220) представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, яким встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства.

16.10.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій також вказав на порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727) (т.3, а.с.223-226).

24.10.2018 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення, у яких вказано, що списані товари знімалися з обліку платника податків та не використовувалися в подальшому в господарській діяльності платника в межах оподатковуваних ПДВ операцій, оскільки не надано підтверджуючих документів (т.3, а.с.3).

Крім того, 05.11.2018 позивач подав до суду додаткові пояснення з додатком у вигляді таблиці на обґрунтування відсутності порушень в його діях (т. 4, а.с.1-29), на які відповідач подав також пояснення з додатком у вигляді таблиці (т.4, а.с.68-126).

В судових засіданнях, проведених у даній справі, представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просять його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 у тих же судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених у відзиві, та просять відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Агротехніка» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, про що складено акт від 11.07.2018 №11046/14-01/21750952 (т.1, а.с.24-71).

Вказаним актом перевірки, зокрема, встановлено порушення пунктів 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті на 1172322,00грн., завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 212261,00грн. та завищено суми відємного значення з ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 36271,00грн. станом на кінець періоду перевірки.

Позивач не погодився із висновками акту перевірки, подавши на вказаний акт перевірки заперечення від 20.07.2018 №1-4/550 (т.1, а.с.72-75), за результатами розгляду яких наказом ГУ ДФС у Волинській області від 07.08.2018 №12134 була призначена позапланова виїзна перевірка.

ГУ ДФС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агротехніка» дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 з питань, викладених в запереченні на акт планової документальної перевірки від 11.07.2018 №11046/14-01/21750952, про що складено акт від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952 (т.1, а.с.76-87).

Позаплановою перевіркою встановлено, зокрема, порушення пунктів 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті на 1122293,00грн., завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 187336,00грн. та завищено суми відємного значення з ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 36271,00грн. станом на кінець періоду перевірки.

13.09.2018 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, прийняло такі податкові повідомлення-рішення:

№НОМЕР_1 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 1346420,00грн. (в т.ч.: податкове зобовязання - 1077136,00грн., штрафні санкції - 269284,00грн.) (т.1, а.с.20);

№НОМЕР_2 форми «В4» про завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 36271,00грн. (т.1, а.с.21);

№000987 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку на 177923,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 44480,75грн. (т.1, а.с.22).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд також враховує, що ДФС України упідкатегорії 101.04 модуля База податкових знань надало розяснення, що при списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов'язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках - ПДВ нараховується за основною ставкою. Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, то для цілей ПДВ-обліку вони вважаються використаними не в господарській діяльності платника ПДВ. У такому випадку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається списання товарів, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати технічні ПДВ-зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (п. 195.1 ПКУ). Для цього платник ПДВ має скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Причому технічні ПДВ-зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ визначаються за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Як вбачається із розділу 3.1.2.1 акту позапланової перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ТзОВ «Агротехніка» задекларовано податкових зобовязань з ПДВ у сумі 527643137,00грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань встановлено їх заниження на загальну суму 1345590,00грн.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ТзОВ «Агротехніка» списувало втрати товарів та матеріалів, в бухгалтерському обліку вказані операції відображені наступним чином (проводки ДТ 946 або 947 КТ 201, 28, 26, 204 та інших рахунків). При цьому, в ході перевірки встановлено, що при списанні ТМЦ проводкою ДТ 947 КТ 201, 28, 26, 204 та інших рахунків підприємством нараховувався умовний продаж згідно з вимогами пункту 198.5 статті 198 ПК України. Всього протягом зазначеного періоду вказаною проводкою списано ТМЦ на загальну суму 7104265,00грн., дані про що відображені у таблиці (т.1, а.с.81-85).

Перевіркою зроблено висновок, що списані товари знімалися з обліку платника податків та не використовувалися в подальшому в господарській діяльності платника податків в межах оподатковуваних ПДВ операцій. При цьому, в ході позапланової перевірки надано первинні документи, які частково свідчать про використання, зв'язок зазначених операцій із оподатковуваними ПДВ операціями, а інші надані до перевірки документи не повязані із операціями, по яких встановлено порушення, що заперечуються та є предметом перевірки, не містять підстав для списання ТМЦ та інформації про оприбуткування нових ТМЦ, отриманих в результаті списання (т.1, а.с.85).

За правилами пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №727 цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №727 визначено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

На думку суду, акт позапланової перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідає вимогам, визначеним пунктом 5 розділу ІІ, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №727, оскільки факти виявлених порушень викладені у розділі 3.1.2.1 цього акту не чітко, не об'єктивно та не повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності. Крім того, в акті перевірки відсутній перелік первинних документів, наданих до перевірки, які не були взяті до уваги, а також перелік документів, які платник на вимогу контролюючого органу не надав.

Суд погоджується із доводами позивача, що в акті перевірки чітко не вказані мотиви і підстави, з яких посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що списані товари знімалися з обліку платника податків та не використовувалися в подальшому у господарській діяльності платника в межах оподатковуваних ПДВ операцій. При цьому, мотивація акту перевірки зводиться лише до ненадання платником податків первинних документів.

Позивач, на підтвердження свої правової позиції, подав разом з позовною заявою значний перелік первинних документів (зокрема, копії актів списання товарів, оприбуткування надлишків товарів, актів зачистки, накладних, митних декларацій, реєстрів товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, актів-розрахунків, розпоряджень, довідок, аналізних карток тощо) (т.1, а.с.88-250, т.2, а. с.1-250, т.3, а.с.1-211).

На думку суду, подані первинні документи відповідають встановленим вимогам, відсутні обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності.

В судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що частина із вказаних первинних документів була надана під час перевірки.

Проте, в порушення вимог Порядку №727, в акті перевірки відсутній перелік документів, поданих платником до перевірки, як і не наведені мотиви їх неприйняття.

Як вбачається із матеріалів справи, товарами, які списувалися з обліку, є зернові, олійні культури та продукти їх переробки, частина з цих товарів використовується позивачем для виготовлення готової продукції, яка при її реалізації оподатковується ПДВ. Крім цього, вказані товари в силу своїх фізичних характеристик мають властивість змінювати кількісні та якісні параметри в процесі їх транспортування, зберігання, обробки, тобто піддаються природньому убутку.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що контролюючий орган під час перевірки не проводив аналіз даних щодо того, у яких межах здійснювалося списання товарів, та чи включалася вартість таких товарів до вартості готової продукції. При складанні акту перевірки контролюючим органом було вибірково використано наявні у позивача документи щодо списання ТМЦ.

Під час судового розгляду справи позивач надав додаткові пояснення з додатком у вигляді таблиці, у якій по 176 виявлених перевіркою фактах порушень, вказаних у таблиці акту перевірки, зазначив обґрунтування щодо відсутності у його діях порушень з покликанням на первинні документи (т.1, а.с.3-30).

Як убачається із пояснень до вказаної таблиці, основними видами діяльності позивача у період, що перевірявся, було виготовлення готових кормів для тварин та птиці, складське зберігання зерна, оптова торгівля зерном, переробка олійних культур та реалізація продуктів їх переробки. Виникнення природних втрат сільськогосподарської сировини при провадженні господарської діяльності є неминучим і допускається відповідними нормативними актами. Відповідні втрати виникають у підприємства при транспортуванні сировини, її доробці, зберіганні та переробці та інших технологічних процесах. Крім цього, при списанні, що здійснюється за результатами доробки (сушіння, очистки) сировини, тобто покращення її якісних показників, мають місце не втрати сільськогосподарської сировини, а зменшення її кількісних показників за рахунок видалення надлишкової вологи та/або смітної домішки, а зменшення показника ваги в результаті видалення вологи чи сміття не можна класифікувати як операцію, що підлягає оподаткуванню ПДВ (т.4, а.с.1-2).

В поданій до суду таблиці виявлених порушень представники відповідача виклали власні пояснення щодо неналежного обґрунтування позивачем у поданій ним таблиці (т.4, а.с.70-126).

Разом з тим, суд звертає увагу, що зміст цих пояснень полягає в основному у тому, що у позивача відсутні необхідні первинні документи (про втрату зерна, фактичне оприбуткування, зважування, псування тощо).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, в силу приписів частини другої статті 77 КАС України, не може прийняти до уваги вказану таблицю як доказ з огляду на те, що викладені у ній пояснення в зазначеному акті перевірки відображені не були.

При цьому, суд зауважує, що саме під час проведення як планової, так і позапланової перевірки позивача на відповідача було покладено обовязок ретельно дослідити господарські операції, при здійсненні яких були виявлені порушення, та чітко викласти в акті перевірки зміст таких порушень із зазначенням первинних документів, чого у даному випадку при проведенні перевірки належним чином зроблено не було.

Доводи, викладені у запереченнях позивача від 20.07.2018 на акт планової виїзної перевірки щодо відсутності у його діях порушень у вигляді заниження податкових зобовязань з ПДВ при списанні ТМЦ (т.1, а.с. 72-75), в ході позапланової перевірки належним чином не були перевірені та не спростовані.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем під час розгляду справи порушень, зазначених в акті перевірки від 30.08.2018 №13418/14-03/21750952, який складений без дотримання вимог пункту 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №727, у звязку із чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 24076,42грн., сплаченого платіжним дорученням від 19.09.2018 №56239 (т.1, а. с. 2, т.3, а.с.215).

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13 вересня 2018 року №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (43026, Волинська область, містоЛуцьк, вулиця Єршова, 11, ідентифікаційний код 21750952) судові витрати в розмірі 24076 гривень 42 копійки (двадцять чотири тисячі сімдесят шість гривень сорок дві копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 року