Рішення № 78785892, 22.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 грудня 2018 р. Справа № 120/4156/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Р. М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) до: фізичної особи ОСОБА_1 (24001, АДРЕСА_1 - Подільський, Вінницька область) про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість з транспортного податку в сумі 25000 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою від 20.11.2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Однак, на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження, який направлявся на адресу вказану в матеріалах справи, з відміткою поштового відділення "за вказаною адресою не проживає".

За наведеного, суд розглядає справу за наявними документами, без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №11006427 ОСОБА_1 визначено податкове зобов"язання за платижем транспортний податок за 2017 рік у розмірі 25000грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено поштовим відправленням ОСОБА_1 на адресу: пров. Столярний, б. 5/2, кв. 2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

Установлено, що податкове повідомлення-рішення не вручено адресату, а відправлена кореспонденція повернута відділом поштового зв"язку з підстав не вручення "По адресу не проживає. Укажіть новий адрес. 30.11.2017".

06.02.2018 податковим органом виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" №208-54 про сплату боргу на суму 25000грн, яка направлена на адресу: пров. Столярний, б. 5/2, кв. 2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

Відправлена поштова кореспонденція адресату не вручена та повернута на адресу відправника з відміткою: "По даному адресу не проживає (вже 20 років). Укажіть новий адрес. 16.02.2018".

Позивач звертається до суду про стягнення податкового боргу із відповідача за платижем транспортний податок в сумі 25000 грн. В підтвердження зазначає, що борг доводиться довідкою, витягом з облікової картки платника податку та копією податкової вимоги.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок та процедура направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульовані п. 58.3 ст. 58 ПК України та відповідним Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року №1204, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів, №498 від 23.05.2016, № 658 від 21.07.2017 (далі - Порядок №1204).

Відповідно до розділу 3 п. 3 Порядку №1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу. Аналогічні положення відображені у абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України.

З аналізу наведених вище правових норм, слід зазначити, що нарахована згідно податкового повідомлення-рішення сума грошового зобовязання набуває статусу податкового боргу після закінчення десятиденного терміну з моменту отримання такого повідомлення-рішення, у разі невиконання платником податків умов, визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України (несплати в добровільному порядку суми зобовязання або не оскарження рішення контролюючого органу).

Отже, визначальним у цій процедурі є зясування обставин належного направлення/вручення платнику податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобовязання. При цьому, неможливість пошти вручити платнику податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, не є підставою вважати їх не врученими у випадку, коли такі рішення направлялися за дійсною адресою місця проживання або місцезнаходження фізичної особи.

Так, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що податкова вимога форми "Ф" №208-54 від 06.02.2018 на підставі яких визначена основна сума податкового зобовязання, були надіслані відповідачу на адресу: м. Могилів - Пдільський, АДРЕСА_2. Проте поштове відправлення не вручено адресату у звязку з поверненням поштового відправлення відділом звязку з відміткою про причини невручення "по даному адресу на проживає вже 20 років, вкажіть новий адрес" (а.с. 10). В аналогічному порядку та за тією ж адресою надіслано відповідачу податкове повідомлення - рішення №11006427 форми "Ф" від 16.11.2017 (а.с. 12), яке також залишилось не врученим ОСОБА_1

В свою чергу, із витребуваної у Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області інформації про реєстрацію місця проживання від 27.11.2018 судом встановлено, що станом на 14.12.2006 фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою м. Могилів - Пдільський, АДРЕСА_3.

Тобто, податкове повідомлення-рішення №11006427 форми "Ф" від 16.11.2017 та податкова вимога форми "Ф" №208-54 від 06.02.2018 були надіслані відповідачу за невірною адресою - м. Могилів - Пдільський, АДРЕСА_4, замість правильної - м. Могилів - Подільський, АДРЕСА_3, а тому не могли бути отримані останнім та виконанні у встановлений строк.

Суд звертає увагу на те, що за змістом п. 6 розділу 3 Порядку №1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).

Аналогічні положення відображенні і у абзаці четвертому п. 58.3 ст. 58 ПК України.

Відтак, слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення №11006427 форми "Ф" від 16.11.2017 та податкова вимога форми "Ф" №208-54 від 06.02.2018 не вручені відповідачу саме через допущену податковим органом помилку при зазначені адреси проживання ОСОБА_1

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №11006427 форми "Ф" від 16.11.2017 та податкова вимога форми "Ф" №208-54 від 06.02.2018 через допущену позивачем помилку були надіслані відповідачу за невірною адресою, що в силу п. 6 розділу 3 Порядку №1204 та п. 58.3 ст. 58 ПК України дає підстави вважати їх не врученими ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що зазначене у таких рішеннях грошове зобов'язання є неузгодженим.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду України від 28.08.2018 року у справі № 802/467/16-а

За таких обставин, беручи до уваги те, що грошове зобов'язання в сумі 25000,00 грн., яке визначене податковим повідомленням - рішенням №11006427 форми "Ф" від 16.11.2017 та податковою вимогою форми "Ф" №208-54 від 06.02.2018 є неузгодженим, як наслідок не набуло статусу податкового боргу, а тому вимога про його стягнення у судовому порядку є необґрунтованою та передчасною.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення адміністративного позову в суду немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністратвиного позову - вімовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165); фізична особа ОСОБА_1 (24001, Вінницька область, м. Могилів - Подільський, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Повний текст рішення суду складено: 22.12.2018

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна