Рішення № 78785424, 12.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2018 р. Справа № 120/3917/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

01.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ України в м. Вінниці, відповідач) про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії.

В своєму позові ОСОБА_2 зазначав, що 19.06.2018 року звернувся до УПФ України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Однак рішенням відповідача № 2096/11-32-3/04 від 17.10.2018 року йому було відмовлено в призначенні пенсії, у звязку із відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років та 6 місяців.

Позивач вважає, що УПФ України в м. Вінниці приймаючи вказане рішення безпідставно та необґрунтовано невраховано періоди його роботи на посадах, що віднесенні до Списку №2, записи про які містить його трудова книжка, в зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 2096/11-32-3/03 від 17.10.2018 року про відмову УПФ України у м. Вінниці здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2;

- зобовязати УПФ України у м. Вінниці призначити ОСОБА_2 з 19.06.2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ч. 2. ст. 114 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 з повним урахуванням Довідок про спеціальний стаж та заробітну плату по професіях із Списку № 2: № 36-к, від 13.06.2015р., № 37-к від 13.07.15р., № 38-к від 13.06.2015р., виданих ВАТ «Московський ювелірний завод» , Довідок №б/н від 17.03.2013 р., №266 від 06.10.2015р. виданих ТОВ «Руіз Даймондс», Довідок № 137 від 30.08.2013 року, № 129 від 12.09.2013 року виданих СП «Інтерсплав», Довідки № 12/57 від 30.05.2018р. виданої ДП «Вінницький завод Кристал»;

- зобовязати УПФ України у м. Вінниці здійснити нарахування ОСОБА_2 з 19.06.2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі Довідки про заробітну плату за пять років № 37-к від 13.07.2015 року, видану ВАТ «Московський ювелірний завод».

Ухвалою суду від 06.11.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 04.12.2018 року.

26.11.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, зазначаючи, що в управління, на момент звернення позивача, не було підстав для задоволення його заяви, у звязку відсутністю у нього необхідного спеціального стажу. В обґрунтування своєї позиції зазначали, що довідка про спеціальний стаж за періоди з 01.06.1989 по 31.08.1992 роки, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах №137 від 30.08.2013 року, видана СП «Інтерсплав» заповнена з порушенням п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому врахувати її для призначення пенсії на пільгових умовах неможливо. Також, відсутнє підтвердження, що атестація робочих місць на СП «Інтерсплав» за професією слюсара-ремонтника проведена вперше (наказ №269 від 30.06.1998). Згідно пільгових довідок №36-К від 13.07.2015 та №132 від 17.03.2013 заявник у 2003-2007 працював в ЗАО «Руиз Даймондс» та у 2008 - ООО «Руиз Даймондс», хоча в документах, наданих заявником, є наказ №38-а від 28.03.2003 про завершення атестації робочих місць лише по ЗАО «Руиз Даймондс». Тому, періоди роботи з 01.01.2008 по 28.03.2008 зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, немає підстав. Згідно розрахунку відповідача загальний стаж роботи позивача становить 34 роки 19 днів, в тому числі пільговий стаж - 08 років 08 місяців 10 днів. У звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу, Управління відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому відповідач правомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, від 04.12.2018 року, з метою витребування додаткових доказів по справі, оголошено перерву до 12.12.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомлений про час, місце, дату та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 19.06.2018 року звернувся до УПФ України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням УПФ України в м. Вінниці № 2096/11-32-3/04 від 17.10.2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у звязку із відсутністю, станом на час звернення, необхідного спеціального стажу 12 років та 6 місяців.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 09.10.2018 року № 1212/М-09 підтвердило висновок відповідача щодо відсутності у ОСОБА_2 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частина друга цього Закону визначає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1. ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України № 637 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п. 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, в частині періодів роботи, які просить представник позивача врахувати до пільгового стажу, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2:

- в період з 02.07.1984 року по 15.04.1987 року працював на Вінницькому заводі "Кристал", на посаді огранувальника алмазів в діаманти.

Довідкою ДП "Вінницький завод "Кристал" № 12/57 від 30.05.2018 року підтверджено, що ОСОБА_2 у вказаний період працював повний робочий день на ДП «Вінницький завод «Кристал» та виконував роботи по огрануванню алмазів у діаманти в виробництві «оброблення металу» без використання робототехніки за професією «огранувальник алмазів у діаманти», що передбачена Списком №2 розділ XV, пункт 10 а, затвердженим ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 12.04.1990 року №365. За період роботи з 02.07.1984р. по 15.04.1987р. пільговий стаж складає два роки 08 місяців 18 днів.

- в період з 23.03.1988 року по 31.05.1989 року працював на Свердловському заводі алюмінієвих сплавів на посаді старшого механіка плавильного відділу №1;

- в період з 01.06.1989 року по 31.10.1995 року працював на СП "Інтерсплав" на посадах виробничого майстра плавильного цеху, плавильником, слюсарем по ремонту металургійного обладнання, сушильником сушильного відділення.

Довідкою від 30.08.2013 року № 136 СП "Інтерсплав" (до цього Свердловський завод алюмінієвих сплавів) підтвердило, що позивач з 23.03.1988 року по 31.10.1995 року працював на цьому підприємстві.

Відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 137 від 30.08.2013 року, виданої СП "Інтерсплав" періоди роботи позивача з 23.03.1988 року по 30.04.1988 року посада старшого механіка плавильного цеху передбачена Списком №2 розділу ІХ підрозділ п. 5б код 23607 ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, період роботи з 01.05.1988 року по 31.05.1989 року посада механіка плавильного цеху передбачена Списком №2 розділу ІХ підрозділ п. 5б код 23607 ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, період роботи з 01.06.1989 року по 31.12.1989 року посада майстра (виробничого майстра) плавильного цеху передбачена Списком №1 розділу VІІ підрозділ п. 5б код 23187 ОСОБА_3 КМУ №162 від 11.03.1994 року, період роботи з 01.01.1990 року по 24.04.1990 року посада плавильника плавильного цеху передбачена Списком №1 розділу VІІ підрозділ п. 5а код 16613 ОСОБА_3 КМУ №162 від 11.03.1994 року, період роботи з 25.04.1990 року по 31.08.1992 року посада слюсаря по ремонту металургійного обладнання плавильного цеху передбачена Списком №2 розділу VІІІ підрозділ п. 5а код 18559 ОСОБА_3 КМУ №162 від 11.03.1994 року, період роботи з 01.09.1992 року по 31.10.1995 року посада сушильником сушильного відділення передбачена Списком №1 розділу VІІ підрозділ п. 4а код 18916 ОСОБА_3 КМУ №162 від 11.03.1994 року.

Згідно Наказів СП "Інтерсплав" № 164 від 23.06.1995 року та № 296 від 18.07.1997 року "Про підсумки атестації робочих місць щодо умов праці" підтверджено право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до ОСОБА_3 КМУ №162 від 11.03.1994 року Списків №1 та №2, в тому числі щодо посад, що займав ОСОБА_2 на вказаному підприємстві.

- в період з 01.01.2003 року по 31.12.2007 року працював на ЗАТ "Руіз Даймондс" на посаді огранувальника алмазів у діаманти.

Відповідно до Довідки ВАТ "Московський ювелірний завод" № 40-л від 13.07.2015 року в 2011 році ЗАТ "Руіз Даймондс" в процесі реорганізації ліквідовано шляхом приєднання до ВАТ "Московський ювелірний завод".

Довідкою ВАТ "Московський ювелірний завод" № 36-к від 13.07.2015 року підтверджено про те, що ОСОБА_2 в період 01.01.2003 року по 31.12.2007 року працював в ЗАТ "Руіз Даймондс" на посаді огранувальника алмазів у діаманти, яка віднесена до Списку №2, виробничих робіт які дають право на пенсію по віку на пільгових умовах.

Відповідно до Довідки ВАТ "Московський ювелірний завод" № 38-к від 13.07.2015 року атестація робочих місць на ЗАТ "Руіз Даймондс" вперше проведена в лютому 2003 року, відповідно до Наказу № 05-к від 10.02.2003 року.

Згідно оскаржуваного рішення відповідача та відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що пенсійним органом підтверджено 8 років 8 місяців та 10 днів пільгового стажу, що відповідає періоду роботи ОСОБА_2 на ДП "Вінницький завод "Кристал" та частина періоду робота на ЗАТ "Руіз Даймондс", інші періоди роботи позивача до пільгового стажу не зараховано оскільки "Довідка про спеціальний стаж, видана СП «Інтерсплав» заповнена з порушення п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, також відсутнє підтвердження, що атестація робочих місць на СП «Інтерсплав» проведена вперше". Щодо періоду роботи на ЗАТ "Руіз Даймондс" відповідач вказав, що відповідно до Довідок №36-К від 13.07.2015р. та №132 від 17.03.2013р., заявник у 2003-2007рр. працював в ЗАО «Руіз Даймонде» та у 2008р. - в ООО «Руіз Даймондс», хоча в документах, наданих заявником, є наказ №38-а від 28.03.2003р. про завершення атестації робочих місць лише по ЗАО «Руіз Даймондс», тому відсутні підстави зарахувати цей період роботи до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд вважає висновки відповідача щодо неврахування періодів роботи ОСОБА_2 на СП «Інтерсплав» та ЗАТ "Руіз Даймондс" до пільгового стажу роботи помилковими та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Щодо періоду роботи на СП «Інтерсплав».

Пункт 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах вказує, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Тобто вказаний пункт Порядку не визначає будь-яких вимог щодо форми та змісту Довідок про спеціальний стаж, а тому посилання відповідача на даний пункт є некоректним, а висновок про неможливість врахувати Довідку про спеціальний стаж, видану СП «Інтерсплав» помилковим.

Крім того, слід вказати, що згідно матеріалів справи місце розташування підприємства СП "Інтерсплав" є м. Свердловодськ Луганської області, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені і призначені в порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт, виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, не підлягають реєстрації у державних органах України та не створюють правових наслідків для внутрішньо переміщених осіб.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах вимога до позивача надати інші довідки становить дискримінаційне поводження стосовно такої особи, яка має трудовий стаж на підприємствах, які залишились на території, що на даний момент є тимчасово окупованою.

Щодо роботи на ЗАТ "Руіз Даймондс", правонаступник якого знаходиться на території Російської Федерації, то питання щодо можливості зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу, слід розглядати у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року.

Відповідно до статті 6 цієї Угоди визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до статті 7 Угоди від 14 січня 1993 року питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 1 Угоди про гарантії передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Зі змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

При цьому, на території Російської Федерації обов'язкове здійснення атестації робочих місць регулювалося Положенням про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Мінпраці Росії від 24.03.1997 № 12, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 31.08.2007 N 569 та від 26.04.2011 № 342н.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а.

Разом з тим, рішення відповідача не містить будь-яких обґрунтувань щодо не включення до страхового стажу ОСОБА_2 періоди роботи ЗАТ "Руіз Даймондс". При цьому, на переконання суду зміна організаційно-правової форми підприємства не відміняє атестації, а тому не є підставою для неврахування періодів роботи в ЗАТ "Руіз Даймондс" до страхового стажу ОСОБА_2

Враховуючи вищезазначена, станом на час звернення і заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач досяг 55 річного вік, маючи загальний стаж роботи 34 роки 19 днів, з яких спеціальний стаж на посадах, віднесених до Списку № 2 складав 15 років 03 місяці 26 днів, ОСОБА_2 відповідає вимогам та має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, під час прийняття рішення № 2096/11-32-3/04 від 17.10.2018 року про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2 не враховано усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийнято необґрунтоване рішення про відмову позивачу у зарахуванні певних періодів роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії.

Так, статтею 8 Конституції України, ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «ОСОБА_4 проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п. 50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).

За таких підстав, рішення УПФ України в м. Вінниці № 2096/11-32-3/04 від 17.10.2018 року про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Визначаючись щодо іншої частини позову суд виходив з наступного.

В матеріалах справи міститься Довідка про заробітну плату для призначення пенсії № 37-к від 13.07.2015 року, видана ВАТ "Московський ювелірний завод" про заробітну плату позивача за період його роботи на ЗАТ "Руіз Даймондс" з січня 2003 року по грудень 2007 року.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 р., ратифікованою Україною, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають

Стаття 6 цієї Угоди визначає, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Крім того, статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Враховуючи те, що під час вирішення справи, знайшло своє підтвердження право позивача на отримання пенсії відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з метою відновлення порушеного права особи, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача призначити та здійснити нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2 з 19.06.2018 року, на підставі Довідки про заробітну плату № 37-к від 13.07.2015 року, виданої ВАТ «Московський ювелірний завод».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до ст. 139 КАС України понесені судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці № 2096/11-32-3/04 від 17.10.2018 року про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та здійснити нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2 з 19.06.2018 року, на підставі Довідки про заробітну плату № 37-к від 13.07.2015 року, виданої ВАТ «Московський ювелірний завод».

Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 22.12.2018 року.

Суддя:Дончик Віталій Володимирович