Ухвала суду № 78785166, 19.12.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

263/13666/18

4-с/263/46/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Шевченко О.А., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГУТУЮ у Донецькій області, Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГУТУЮ у Запорізькій області та скасування постанов -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, вказуючи що в провадженні державного виконавця Лівобережного ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 знаходиться виконавче провадження №43128920 по стягненню з нього аліментів за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області на утримання сина у розмірі ? частини доходу щомісячно. 23.08.2018р. поліцейським було затримане його автомобіль на дорозі «Одеса-Новоазовськ» та поставлене на посту «Азовський 556 км». У Бердянському ВП йому було роз’яснено та надано рапорт від 23.08.2018р. у якому відображене, що його транспортний засіб знаходиться у розшуку Лівобірежній ВДВС м. Маріуполя. Після чого 04.09.2018р. йому було вручений розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість складала 49764,00 грн. Зауважує, що при підрахуванні заборгованості державним виконавцем не було враховане, що він отримую кошти із УПтСЗН, які є його доходом. Не погодившись с розрахунком ним у десятиденний строк було подане до Лівобірежного ВДВС м. Маріуполя заяву від 13.09.2018p. з пакетом документів, для урахування державним виконавцем його доходу - компенсації за догляд інваліда І групи з 2011 року. Рекомендованим листом №8751605587156 29.09.2018 року ним були отримані постанови державного виконавця від: 21.09.2018р. - про накладення штрафу 9885,00грн. 25.09.2018р. було винесене постанову про виправлення арифметичної помилки у процесуальному документі, а саме замінене 9885,00 грн. грн. На підставі наступного постановою от 21.09.2018р. на нього покладене штраф у розмірі 24712,50 грн.; 21.09.2018р. - про встановлення тимчасового обмеження боржника праві виїзду за межі України; 21.09.2018р. - про встановлення тимчасового обмеження боржника праві користування зброєю; 21.09.2018р. - про встановлення тимчасового обмеження боржника праві полювання. Також 25.09.2018р. державним виконавцем Бердянського міскрайонного ВДВС ОСОБА_3 за дорученням було винесене постанову про опис та арешт майна, а саме транспортного засобу, яка йому була надана держаним виконавцем ОСОБА_3 25.09.2018р. На заяву про перерахунок аліментів, державним виконавцем Трушкіною А.Ю. було надане відповідь 28.09.2018р. за № 14.1-59/9 вже після прийняття вищевказаних постанов. Зауважує, що у зв’язку з тим, що державний виконавець неправильно нарахував аліменти, були незаконно винесені вищевказані постанови, та у зв’язку з тим, що він отримує дохід, але він не значний, то нарахування аліментів у рамках ВП№43128920 повинно проводитися виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На підставі викладеного просить: визнати дії державного виконавця Лівобірежного ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 у рамках виконавчого провадження №43128920 відносно розрахунку заборгованості по аліментам за період з 05.12.2013р. по 04.09.2018р. незаконними за час отримання доходу з УПтСЗН.; зобов’язати державного виконавця Лівобірежного ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 провести розрахунок заборгованості по аліментам за період з 05.12.2013р. по 04.09.2018р., виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку за час отримання доходу з УПтСЗН; скасувати як незаконні постанови: про накладення штрафу 9885,00грн. від 21.09.2018р., про виправлення арифметичної помилки у процесуальному документі, а саме замінене 9885,00 грн. на 24712,50 грн. від 25.09.2018р., про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21.09.2018р., про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 21.09.2018р., про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 21.09.2018р., про опис та арешт майна транспортного засобу від 25.09.2018р.

Скаржник в судовому засідання подану скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області в судовому засіданні заперечувала проти задоволенні скарги, при цьому надала суду письмові заперечення, відповідно до яких на виконанні у відношенні ОСОБА_1 перебуває виконавчий лист № 263/12863-13ц, виданий 26.01.2014 Жовтневим районним судом м. Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання н/л дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 05.12.2013 р. і до повноліття дитини. (ВП 43128920). Згідно відповідей ДФС та ПФУ інформація про джерела отримання доходів; номери рахунків відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями; про отримання пенсії; про останнє місце роботи боржника відсутня. Боржником були надані дані до відділу ДВС щодо отримання доходу з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради. У графі доходи зазначений наступний вид доходу - компенсація за надання соціальних послуг інвалідам 1 групи. Оскільки даний вид доходу не значиться у Постанові Кабміна України № 146 «Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного із подружжя, дітей, батьків, інших осіб», тому нарахування аліментів проводиться згідно ст. 195 Сімейного Кодексу України. 09.08.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про розшук майна боржника, так як сума боргу за періодичними платежами склала більше ніж 3 місяці. 23.08.2018 року автомобіль боржника затримано та відправлено на стаціонарний пост «Азовський 556 км» автодороги Одеса-Новоазовськ. 10.09.2018 року до Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області було направлено доручення здійснити опис вищезазначеного транспортного засобу. 25.09.2018 року був описаний транспортний засіб головним державним виконавцем Єрмак С.Т. Бердянським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області. 21.09.2018 року в рамках АСВП 43128920, у зв’язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці, керуючись п. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю. Копії постанов направлено простою кореспонденцією ОСОБА_1 на адресу зазначену у виконавчому документі, а саме: пр. Перемоги; 94-67, м. Маріуполь. У зв’язку із заборгованістю понад 3 роки 21.09.2018року державним виконавцем винесено штраф у розмірі 24712,50 грн. Заборгованість по аліментам станом на 01.12.2018 року складає 58284,00 грн. Таким чином, державним виконавцем в межах його повноважень вжито усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо виконання рішення.

Представник Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГУТУЮ у Запорізькій області в судовому засідання також заперечував проти задоволення даної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа N 6-2187цс15) та 24 лютого 2016 року (справа N 6-3077цс15), які є обов’язковими для застосування у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України, викладено правовий висновок про те, що виходячи з положень статті 383, частини четвертої статті 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Вказаним правом обґрунтовано скористався заявник, звернувшись до суду з даною скаргою.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що в провадженні Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження ВП 43128920 за виконавчим листом № 263/12863-13ц, виданим 26.01.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання н/л дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 05.12.2013 р. і до повноліття дитини.

Згідно довідки-розрахунку Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області від 19.12.2018 року заборгованість по аліментам станом на 01.12.2018 складає 58284,00 грн.

09.08.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про розшук майна боржника.

23.08.2018 року автомобіль боржника затримано та відправлено на стаціонарний пост «Азовський 556 км» автодороги Одеса-Новоазовськ.

10.09.2018 року до Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області було направлено доручення здійснити опис вищезазначеного транспортного засобу.

25.09.2018 року був описаний транспортний засіб головним державним виконавцем Єрмак С.Т. Бердянським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

21.09.2018 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу 24712,50 грн.

21.09.2018 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника праві виїзду за межі України.

21.09.2018 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника праві користування зброєю.

21.09.2018 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника праві полювання.

Відповідно до ч.4,8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.1 п.19 Переліку видів доходів, які враховуються при визнач розміру аліментів на одного із подружжя, дітей, батьків, інших осіб постанови КМУ від 26.02.1993р. №146 (далі по тексту Перелік) аліменти утримуються з «інших видів заробітку». Що вказує на невичерпний перелік видів доходів з яких утримуються аліменти.

Пунктом 12 Переліку передбачене вичерпний перелік доходів, утримання аліментів з яких не проводиться, де відсутня компенсація за здійснення догляду за інвалідом І групи.

Ст. 73 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені кошти, на які може бути звернено стягнення. У вказаній статті відсутній дохід як, компенсація за здійснення догляду за інвалідом І групи.

Згідно ст.13 Переліку утримання аліментів провадиться з суми заробітку після утримання податків з цього заробітку.

Згідно довідки про отримання допомоги, виданої 13.09.2018 року Територіальним відділом по роботі з громадянами Лівобережнього району Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті та йому відповідно до Постанову КМУ від 29.04.2004 року №558 призначено компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги у період з 27.12.2011 року по 01.07.2019 року.

Згідно довідки наданої, ПФУ 02.10.2018 року, з коштів, які сплачуються УПтСЗН утримується ЄСВ як із заробітку.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заборгованість по аліментам за період з 05.12.2013 року по 04.09.2018 року повинна розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку за час отримання доходу з УПтСЗН.

Також, відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язки і права виконавців.

Відповідно до вимог ст. 18 ч. 1 цього Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Що стосується вимог скаржника про скасування вищезазначених постанов державного виконавця, то останні не підлягають задоволенню, оскільки у зв’язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці, керуючись п. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем правомірно було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю.

Враховуючи те, що вжиття заходів щодо примусового виконання рішень є обов'язком державного виконавця, такий обов’язок виконано, тому вимоги скарги в частині визнання дій державного виконавця незаконними також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14, суд –

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГУТУЮ у Донецькій області, Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГУТУЮ у Запорізькій області та скасування постанов - задовольнити частково.

Зобов'язати державного виконавця Лівобережного ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 провести розрахунок заборгованості по аліментам за період з 05.12.2013 року по 04.09.2018 року виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку за час отримання доходу з УПтСЗН.

В задоволені решти вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Повний текст ухвали складено 22.12.2018 року.

Суддя: О.А. Шевченко