Рішення № 78785159, 18.12.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2311/18

Провадження №2/173/1199/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

За участю: позивача – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомиколаївська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

25.09 2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про усунення перешкод у користування правом власності шляхом визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням до відповідача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомиколаївська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

26.10.2018 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

29.10.2018 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18 грудня 2018 року.

18.12.2018 року проведене підготовче судове засідання . Справа призначена до розгляду на 18.12.2018 року

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

18.12.2018 року оголошено вступну та резолютивну частині рішення

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати відповідача втратившою право користування житловим приміщенням – будинком № 15 по вул. Горького сел..Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.1991 року вона є власником будинком № 15 по вул. Горького сел..Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. В цьому будинку зареєстрована ОСОБА_2 Проте вона в будинку не проживає її речей в будинку не має.

Реєстрація відповідачки у належному позивачу будинку створює перешкоди у користуванні ним, так як вона змушена сплачувати додатково комунальні послуги та нести витрати по утриманню будинку самостійно, також не має можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Суду пояснила, що відповідач була її подругою та зареєструвала її у своєму будинку на її прохання. Проте жодного дня відповідач в її будинку не проживала, зараз її фактичне місце проживання їй не відоме.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов та заяву про розгляд справи без її участі у встановлений судом строк не надала.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір із житлових правовідносин.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є власником будинку № 15 по вул. Горького Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.05.1991 року.

В зазначеній вище квартирі з 17.11.2011 року зареєстрована відповідачка ОСОБА_3, що підтверджується домовою книгою та адресною довідкою.

Згідно пояснень позивачки відповідач була зареєстрована у належному їй будинку в 2011 році на її прохання, проте жодного дня відповідач у цьому будинку не проживала. Даний факт підтверджується актом депутата Новомиколаївської селищної ради від 20.09.2018, в якому вказується, що з 2011 року відповідач за адресою: будинок № 15 по вул. Горького сел..Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області не проживає.

Доказів того, що відповідач була зареєстрована в будинку позивачки як член її сім'ї суду не надано.

Таким чином судом встановлено, що відповідно до ст. 71, 72 ЖК України відповідач втратила право на користування належною позивачці квартирою, як така, що не проживає за вказаною адресою більше 6-ти місяців без поважних причин.

Будь-яких доказів для підтвердження даних факту проживання належному позивачці будинку, наміру користуватись ним, відповідач суду не надала.

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів. Відпровідно до ст.ст 77-78 ЦПК України - Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що вона має право власності на спірний будинок, що позивач чи інші особи створювали їй перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням. З чого суд приходить до висновку, що відповідач не має та не мала наміру проживати у будинку позивача та користуватись ним.

За даних обставин суд відповідно до обраного позивачем способу захисту цивільних прав, а саме припинення права користування житловим приміщенням, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з якими погоджується суд, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком № 15 по вул. Горького сел..Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином рішення суду про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком № 15 по вул. Горького сел..Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області є підставою для зняття її з реєстраційного обліку за даною адресою і не потребує додаткового покладення відповідних обов'язків на орган, що здійснює державну реєстрацію місця проживання фізичних осіб, не потребує.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, так як позовні вимоги задоволені , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомиколаївська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням – будинком № 15 по вул. Горького, сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, понесені судові витрати в сумі 704.80 грн., за сплачений судовий збір.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.12. 2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 22.12.2018 року

Оприлюднене 22.12.2018 року

Рішення набирає законної сили 22.01.2019 року