Рішення № 78785071, 11.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/1143/2018

ЄУН 229/4192/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 грудня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві, яка надійшла до суду 13 вересня 2018 року, позивач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») зазначив, що 17 січня 2007 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала заяву від 17 січня 2007 року і отримала кредит у розмірі 750,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/tems/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач своєчасно не надавала грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 12 червня 2018 року складає 40324,78 гривень. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 12 червня 2018 року у сумі 40 324,78 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 4324,83 гривень; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1211,57 гривень; заборгованість з пені та комісії 32630,06 гривень, штраф (фіксована частина) - 250,00 гривень; штраф (процентна складова) - 1908,32 гривень, та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність представника позивача. На позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, у судове засідання не зявилася, причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Суд, отримавши згоду позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та обовязків публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк». 21 травня 2018 року було змінено найменування ПАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у п. 1.7 Статуту АТКБ «Приватбанк». 11 червня 2018 року було проведено державну реєстрацію вказаних змін.

Відповідно до анкети-заяви від 17 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 750,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З заяви позичальника вбачається, що ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. На виконання анкети-заяви відповідач отримала кредитну картку. Отже, під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач отримала кредитні кошти, але зобовязання щодо їх повернення не виконувала.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач порушував умови зобовязання в частині щомісячного погашення кредиту, що є підставою для дострокового повернення частини позики, що залишилася, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4324,83 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 1211, 57 грн. підлягають задоволенню.

В той же час позивачем безпідставно нараховані відповідачу пеня та штрафи після 14 квітня 2014 року, як особі, яка зареєстрована у населеному пункті (м. Дружківка Донецької області), де проводилась антитерористична операція. Ці дії суперечать вимогам ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нарахована всупереч вищевказаним вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 5536,40 грн., а саме: заборгованість за кредитом 4324,83 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 1211,57 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (0,137 %) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 241,40 грн.

В задоволенні решти позову суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 80, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: 84200, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 17 січня 2007 року станом на 12 червня 2018 року у сумі 5536 (пять тисяч пятсот тридцять шість) грн. 40 коп., а саме: заборгованість за кредитом 4324,83 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 1211,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 241 (двісті сорок одна) грн.40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2018 року.

Суддя: В. О. Лебеженко