
Провадження № 1-кс/263/9682/2018
Єдиний унікальний номер №263/17749/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2018 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Ребеко О.К., прокурора Пірго Г.М., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12018050000000125 від 14.03.2018 року за ч. 2 ст. 189 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні СУ ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018050000000125 від 14.03.2018 року за ч. 2 ст. 189 КК України.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 в середині березня 2017 року, точне місце, дата та час в ході досудового слідства не встановлені, зайняв у борг своєму знайомому ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2300 доларів США, при цьому під час займу грошових коштів поміж особами було обумовлено, що ОСОБА_7 поверне борг ОСОБА_6 протягом двох тижнів в сумі 2500 доларів США. Однак ОСОБА_7 зайняті грошові кошти через два тижні повернути не зміг, через що передав 3000 доларів США у якості боргу ОСОБА_6 в серпні 2017 року.
Так, ОСОБА_6 в червні 2018 року, з метою власного збагачення, вирішив звернутись до кримінальних елементів міста Маріуполя, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, з метою вимагання з ОСОБА_7 грошових коштів. Так, під час зустрічі останні домовились казати ОСОБА_7, що зайняті йому грошові кошти в сумі 2300 доларів США, які були надані йому ОСОБА_6, належали ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які давали їх у борг під проценти, тобто ОСОБА_7 сплатив не борг, а проценти за боргом, а борг на теперішній час складає 10000 доларів США.
18.07.2018 року, приблизно о 18.00 годин, згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, реалізуючи свій злочинний, корисливий намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, шляхом вимагання, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, знаходячись поблизу будинку № 53 по пр. Будівельників в м. Маріуполі, застосувавши до потерпілого ОСОБА_7 психологічне насилля, що виразилось у висловлюванні погроз на адресу останнього, всупереч волі потерпілого, з метою заволодіння його майном та особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, в грубій формі почали вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, погрожуючи при цьому фізичним насильством над потерпілим, які потерпілий сприймав як дійсні та реальні, та погодився на виконання вимог ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, пообіцявши знайти гроші в найкоротший строк.
06 вересня 2018 року, близько 16:00 години, відповідно до розробленого плану, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зустрілись з потерпілим ОСОБА_7 поблизу магазину «Брусничка», що розташований в будинку № 89/105 по бул. Шевченка в м. Маріуполі, де отримали від нього частину грошових коштів у розмірі 6700 гривень, та попередили про необхідність передачі залишку у найкоротший строк.
Отримані грошові кошти ОСОБА_8 розподілив між всіма учасниками злочину.
В середині жовтня 2018 року, точну дату та час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, з метою вимагання грошових коштів з ОСОБА_7, вирішив залучити до вимагання грошових коштів з останнього ОСОБА_9 та ОСОБА_10, та розробив план вчинення злочину відносно ОСОБА_7 Так, згідно розробленого плану, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні були звернутись до матері ОСОБА_7 ОСОБА_11 та під погрозою застосування тілесних ушкоджень її сину ОСОБА_7 змусити ОСОБА_7 віддати грошові кошти або змусити матір віддати грошові кошти замість сина.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, шляхом вимагання, в середині жовтня 2018 року, точна дата та час під час досудового слідства не встановлена, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 згідно заздалегідь розробленого плану погодженого з ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, зайшли до КЗ «Маріупольсока міська лікарня № 1», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Радіна, буд. 2, де під погрозою застосування насильства до ОСОБА_7 почали вимагати у його матері ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, погрожуючи при цьому фізичним насильством над сином.
17.12.2018 року, близько 15:30 годин, відповідно до розробленого плану, ОСОБА_6, згідно заздалегідь розробленого плану з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_11 в приміщенні КЗ «Маріупольсока міська лікарня № 1», за адресою: м. Маріуполь, вул. Радіна, буд. 2, та отримав від ОСОБА_11 частину грошових коштів у розмірі 5700 гривень, та попередив останню про необхідність передачі залишку у найкоротший строк.
18.12.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними доказами: протоколами допиту свідка, протоколами впізнання, протоколами огляду, іншими матеріалами кримінального провадження, копії яких додані до клопотання.
18.12.2018 року о 06 год. 39 хв. ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Стороною обвинувачення зазначено, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так слідчий у клопотанні вказує, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин із погрозою застосування насильства, існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства повязане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України; у звязку з тим, що злочин заздалегідь планувався, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування; ОСОБА_2 в подальшому може як у спосіб погроз (оскільки злочин вчинено із погрозою застосуванням насильства), підкупу, вмовлянь незаконно впливати на свідків, потерпілих, оскільки їх показання мають ґрунтовне значення, а також інших осіб, які на даний час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину; при здійсненні впливу на потерпілого та свідків може вчинити інший злочин.
Тому просить клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Також, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, повязане із погрозою застосування насильства та є вагомі підстави вважати, що зі сторони підозрюваного можуть вчинятися дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий просить не визначати розмір застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, наполягав на застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, поєднаного з погрозою застосування насильства, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин, впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Вказав, що підозрюваний є громадянином ОСОБА_12 Марокко та може у будь-який час покинути межі країни, а тому з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, повязаного із погрозою застосування насильства, просив не визначати розмір застави.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив про необґрунтованість підозри, предявленої ОСОБА_2, а також про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість обрати стосовно його підзахисного інших, більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Зазначив, що у його підзахисного троє неповнолітніх дітей, він має стійкі соціальні зв'язки в м. Маріуполі, позитивно характеризується за місцем мешкання.
Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, вказав що не бажає нічого пояснювати з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого ОСОБА_12» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного ОСОБА_12» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого ОСОБА_12» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
В матеріалах клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мається така інформація.
Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у звязку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, і це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, беручи до уваги долучені до клопотання матеріали, той факт, що підозрюваний не працює, не відомі його джерела існування, а тому може вчинити аналогічні злочини, є громадянином ОСОБА_12 Марокко, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Згідно зі ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні,зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, той факт, що ОСОБА_2 підозрюється у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, разом з цим, останньому не предявлено підозри за кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 189 КК України - погроза вбивства або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у звязку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави в сумі 96050 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_2 з-під варти, та покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 176-177, 183, 184, 193-194 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Мекнес, Марокко, марокканця, громадянина ОСОБА_12 Марокко, який на підставі посвідки на постійне проживання ДН № 797/0516 мешкає в Україні, офіційно не працює, раніше не судимого, розлученого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» на 60 діб по 15 лютого 2019 року включно.
Визначити розмір застави в сумі 96050 (девяносто шість тисяч пятдесят) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_2 з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали на розрахунковий рахунок №37311047011792, отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області; банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ; код банку - 820172; код ЄДРПОУ 26288796 та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 такі обовязки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) сповіщати слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця мешкання, та виїзду за межі населеного пункту, де він проживає.
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними, потерпілим, свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну (за наявності).
Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 15 лютого 2019 року.
У разі внесення застави заставодавцем, покласти на нього обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на ньогообов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя С.В.Кулик
Судове рішення № 78785046, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 20.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/17749/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: