Постанова № 78784690, 20.12.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.12.2018

227/4423/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм в ПП «Антонів», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2018 року о 13 годині 45 хвилин в м. Костянтинівка Донецької області, по вул. Мирошниченко - вул. Ломоносова водій ОСОБА_1 керував авто НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (червоні очі, тремтіння кінцівок пальців рук, зіниці ока не реагують на світло), від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

Цей факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 263931 від 21.09.2018 року, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом з місця виявлення правопорушення.

ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення кожного разу повідомлявся належним чином. Так, правопорушника неодноразово було повідомлено телефонограмою, а також судову повістку двічі було вручено під особистий підпис матері ОСОБА_2 06.11.2018р. та 30.11.2018 року про явку до суду ОСОБА_1 на 20.12.2018р. на 13 годину, про що свідчать відповідні розписки.

В той же час, 30.11.2018р. надійшла заява від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи у звязку із знаходженням у відрядженні, та просив надати час для залучення захисника.

Також від матері правопорушника на адресу суду 18.12.2018р. надійшла заява разом із заявою сина ОСОБА_1 з проханням знову перенести розгляд справи, оскільки на день розгляду він знаходиться на лікуванні.

Суд, розглянувши останню заяву, приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого відкладення судового розгляду, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При вирішенні цього питання суддя керується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи те, що справа перебуває в провадженні суду з 10.10.2018 року, неодноразово призначалася до судового розгляду, обізнаність правопорушника про час та місце судових засідань, норми ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП, принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що, на думку суду, має місце з боку правопорушника, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

За таких обставин, враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся в судові засідання, будучи належним чином повідомленим, подавав "надумані" клопотання про залучення захисника, якого так і не залучив до справи, ці обставини свідчать про умисне затягування справи та ухилення від явки в судові засідання з метою закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності та уникнення можливого накладення передбаченого Законом адміністративного стягнення за вчинене правопорушення, тому відповідно до ст. 268 КУпАП справа має бути розглянута у відсутність правопорушника.

Крім того, реалізуючи свої права згідно ст.268 КУпАП надавати пояснення суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надав такі письмові пояснення, які враховані під час розгляду справи.

Так, правопорушником були подані до суду письмові пояснення, відповідно до яких правопорушник зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає та вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений зазначеною статтею. Зазначив, що під час огляду працівником поліції та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідки були відсутні, письмових пояснень від правопорушника поліцейський не відібрав, екземпляр протоколу вручений не був, про що свідчить відсутність розписки про отримання копії протоколу, що є грубим порушенням вимог КУпАП. Проте дані ствердження правопорушника спростовуються документами, які містяться в матеріалах справи, а саме поясненнями свідків. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно написав пояснення, згідно яких відмовився від проходження медичного огляду, оскільки не мав на це часу. Окрім того, в графі підпис особи, яка притягається до відповідальності, стоїть власноручний підпис правопорушника, під яким зазначено, що особа поставила свій підпис не лише за ознайомлення з протоколом, а й за отримання копії протоколу, а також на підтвердження правильності внесених даних.

Також правопорушник в наданих до суду поясненнях зазначає, що заповнення протоколу про адміністративне правопорушення він здійснював під впливом поліцейських, про що свідчить той факт, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом. Проте цей факт спростовується як поясненнями правопорушника, зазначеними ним в протоколі, про те, що він попереджений про заборону керування транспортним засобом, а також відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що працівником поліції було роз'яснено правопорушнику про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом.

Всупереч цьому, правопорушник зазначає, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду та добровільно набрав сечі для проведення дослідження, проте жодного належного доказу правопорушником до суду подано не було, зокрема, висновку за результатами медичного огляду. Наданий ОСОБА_1 сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду не може бути належним доказом по справі, оскільки як вбачається з його змісту, огляд було проведено 18 жовтня 2018 року, в той час як правопорушення було вчинено 21 вересня 2018 року, тобто профілактичний огляд було проведено зі спливом значного часу після скоєння правопорушення.

Окрім того, правопорушник наполягав на допиті свідка ОСОБА_3, яка начебто була присутньою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в той час ОСОБА_1 не було вжито жодних заходів щодо забезпечення участі зазначеного свідка в розгляді справи, враховуючи, що саме за клопотанням правопорушника було відкладено судовий розгляд справи на іншу дату з метою забезпечення його права на подання додаткових доказів та допиту свідків. Засоби звязку для виклику цієї особи та точне місце проживання (а не реєстрації) ОСОБА_1 у клопотанні не зазначає. Та й сам до суду не зявляється, що свідчить про систематичне зловживання своїми правами на заявлення клопотань і умисне небажання брати участь у допиті цих свідків.

Усі вищезазначені дії правопорушника свідчать про намір затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

В той же час, судом неодноразово вживалися заходи для забезпечення участі в судових засіданнях та допиту свідків правопорушення, а також працівника поліції, який склав протокол. Судом виносилися постанови щодо забезпечення участі останнього в режимі відеоконференції, надсилалися листи керівництву Костянтинівського ВП щодо забезпечення явки сержанта поліції ОСОБА_4, проте свідки та працівник поліції в судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку не допитувались за неявки у судове засідання самого правопорушника. За відсутності правопорушника суд не міг проводити допит цих осіб.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з норми ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачено не лише за керування транспортними засобами стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто відмова від проходження медичного огляду є окремим самостійним складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, з наданого до суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, проте правопорушник відмовився, мотивуючи свої дії відсутністю часу та необхідністю їхати далі.

Доказів проходження такого огляду ОСОБА_1 того ж дня до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При визначенні виду і розміру стягнення, суд, враховуючи характер скоєного правопорушення, наслідки правопорушення, що настали, особу правопорушника, ступінь його вини, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 130 ч. 1, 268, 221 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп., який згідно протоколу серії БД № 263931 повинен бути сплачений на р/рахунок 31112149005001, ЄДРПОУ 38033949, код банку (МФО ГУДКСУ) 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач платежу Донецьке УК/ Донецької області/21081300, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що складає суму 20400,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок на рахунок отримувача: 31211256026001; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.

Суддя В.В. Хандурін