Ухвала суду № 78783413, 30.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31283/14-ц

Провадження № 6/761/894/2018

У Х В А Л А

30 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Подоляні Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про заміну стягувача у виконавчому документі, виданому Шевченківським районним судом м. Києва від 09 квітня 2015 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

06 вересня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року частково задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/26-01/05/087 від 06 липня 2014 року, в загальному розмірі 17 595,53 доларів США та 4 743,68 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 16 270,49 доларів США, заборгованості по відсоткам - 1 325,04 доларів США, пені по кредиту - 2 197,22 грн., пені по відсотках - 2 546,46 грн.; заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/26-01/05/088 від 06 липня 2014 року, у загальному розмірі 80 145,42 доларів США та 9 813,29 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 74 076,08 доларів США, заборгованості за відсотками - 6 069,34 доларів США, пені по кредиту - 9 054,46 грн., пені по відсотках - 758,83 грн.; заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/95-04/05/684М від 08 квітня 2008 року, у загальному розмірі 31 075,61 доларів США та 7 633,28 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 28 175,61 доларів США, заборгованості за відсотками - 2 900 доларів США, пені по кредиту - 3 546 грн., пені по відсоткам - 4 087,28 грн. 09 серпня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», на підставі договору про відступлення прав вимоги, набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. На підставі викладеного заявник звернувся до суду із відповідною заявою.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2018 року матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Заявник, заінтересована особа ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», боржник у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мандола О.О. на адресу суду направив заяву про розгляд питання без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін, враховуючи, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд встановив.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року (справа №761/31283/14-ц) частково задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/26-01/05/087 від 06 липня 2014 року, в загальному розмірі 17 595,53 доларів США та 4 743,68 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 16 270,49 доларів США, заборгованості по відсоткам - 1 325,04 доларів США, пені по кредиту - 2 197,22 грн., пені по відсотках - 2 546,46 грн.; заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/26-01/05/088 від 06 липня 2014 року, у загальному розмірі 80 145,42 доларів США та 9 813,29 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 74 076,08 доларів США, заборгованості за відсотками - 6 069,34 доларів США, пені по кредиту - 9 054,46 грн., пені по відсотках - 758,83 грн.; заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року, в рамках якої укладено кредитний договір № 014/95-04/05/684М від 08 квітня 2008 року, у загальному розмірі 31 075,61 доларів США та 7 633,28 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 28 175,61 доларів США, заборгованості за відсотками - 2 900 доларів США, пені по кредиту - 3 546 грн., пені по відсоткам - 4 087,28 грн.

09 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір №140/11/215 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення,в тому числі і за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/086 від 06 липня 2007 року та кредитними договорами №014/26-01/05/087, №014/26-01/05/088, №014/95-04/05/684М, за якими ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло прав кредитора до ОСОБА_2

За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, внаслідок правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс 13/.

Враховуючи наведені положення закону в їх сукупності, встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про заміну у виконавчому провадженні стягувача з примусового виконання рішення від 16 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, є законними та обґрунтованими.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.

Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про заміну стягувача у виконавчому документі, виданому Шевченківським районним судом м. Києва від 09 квітня 2015 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», у виконавчому провадженні з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року у цивільній справі №761/31283/14-ц, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: