Постанова № 78782247, 20.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25656/18

Провадження № 3/761/5804/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П.,

за участі: ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чернявського О.М., прокурора - Безгинського Ю.С.,

розглянувши в м.Києві справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, проживає : АДРЕСА_1, працює начальником Управління Державного агентства рибного господарства України у місті Києві та Київській області, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 липня 2018 року, ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства України у місті Києві та Київській області, будучи державним службовцем 6 рангу категорії «Б», являючись суб*єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.п. «в» п.1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено адресу місця знаходження суб*єкта під час перебування на державній службі : м.Київ, вул. Тургенєвська, 82А.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, зазначено крайній термін подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, а саме: 00год.00 хв. 01.04.2017.

В суді ОСОБА_1 умисну вину у вчинені даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, заперечував. Вказав, що не подав у встановлений законом строк щорічну електронну декларацію, оскільки 31.03.2017 мав технічні перешкоди для реєстрації на сайті НАЗК внаслідок пошкодженого електронного ключа. За таких обставин, оскільки кінець строку припадав на вихідний день, він в перший робочий день 03 квітня 2017 року звернувся до КБ «Приватбанк» і отримав посилений сертифікат відкритого ключа, що дозволило йому подати електронну декларацію 03.04.2017, проте з пропуском строку. Не мав наміру порушувати вимоги щодо фінансового контролю, не мав наміру приховати свій майновий стан.

Під час судового розгляду справи прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення.

Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Так, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 2 пункту 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є зокрема: в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, вчинення вказаного адміністративного правопорушення пов*язують з датою, коли закінчився етап системи подання та оприлюднення відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 01 квітня 2017 року.

Проте ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і об*єктивна сторона адміністративного правопорушення передбачає вчинення активних дій, пов*язаних з поданням такої декларації. Про вчинення особою активних дій у виді несвоєчасного подання декларації складено також протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, пов*язувати подію адміністративного правопорушення з датою 01 квітня 2017 року, як це зазначено в протоколі, коли жодних активних дій, пов*язаних з несвоєчасним поданням електронної декларації, не вчинялося, Декларація подана 03 квітня 2017 року, відсутні підстави і таким чином зазначення дати вчинення адміністративного правопорушення в протоколі не підтверджується фактичними даними в матеріалах.

Також необхідно врахувати, що матеріали справи не містять фактичних про те, що ОСОБА_1 мав об*єктивну можливість у встановлений строк подати електронну декларацію, проте подав її несвоєчасно саме без поважних причин. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано відомості про послідовність дій на веб-сайті НАЗК користувача ОСОБА_1 в період, що стосується події, щодо якої складено протокол. При цьому на неодноразові запити суду за клопотання сторони захисту такі відомості не надані також суду під час розгляду справи щодо ОСОБА_1.

Таким чином, оскільки час вчинення дій, які утворюють склад злочину, є обов*язковими для встановлення події та складу адміністративного правопорушення, проте обставини - складові складу - не встановлені уповноваженою особою, яка склала протокол, а зазначені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, такі обставини свідчать про відсутність усіх обов*язкових складових складу адміністративного правопорушення.

При цьому лише з обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, може виходити суд при вирішенні справи про адміністративне правопорушення.

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: зокрема обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) .

Відповідно до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) відзначається принцип правової визначеності, який означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки".

Як наголошує Конституційний Суд України у п.4.2 вказаного Рішення, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Таким чином, оскільки в суді не доведено обставини, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення - дату вчинення адміністративного правопорушення, при цьому останній навів об*активні обставини, якими обґрунтовує поважність причин подання декларації несвоєчасно, такі обставини свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, виключають провадження у адміністративній справі, яка підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 -6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.П. Хардіна