Ухвала суду № 78779892, 20.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/633/18 Справа № 712/14895/18 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіСоломки І.А.,суддівПоєдинка І.А., Іваненка І.В., при секретарі за участю прокурорівБєлан О.В., Міняйло С.С., Вітер Л.В.,захисника Коваль О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2018 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12018250270001442 від 01 грудня 2018 року за ч.1 ст. 249 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Черкаського РВП Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області Бак Є.Г. звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5; заборонені знаряддя промислу -1 потрійний гачок (драч) та залишити для подальшого зберігання на території Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області; дозволити реалізацію ФОП «ОСОБА_12» риби виду - сом 86 шт., сазан 1 шт., товстолоб 1 шт., лящ 3 шт., вилученої під час огляду місця події; кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області 37317079192650 ДКСУ в м. Київ МФО 820172 РДПО 40108667.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12018250270001442 від 01.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.11.2018 до Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_11 про те, що 30.11.2018 близько 17 год. 20 хв. за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Тубільці, на березі р. Дніпро затримано працівниками рибоохорони браконьєрів, які займалися незаконним виловом риби. Сума збитків встановлюється. (ЖЄО № 8021 від 30.11.2018)

В ході проведення огляду місця події від 30.11.2018 за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Тубільці, на березі річки Дніпро, виявлено автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_6, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5, всередині зазначеного причіпа знаходилась свіжевиловлена риба, а саме: сом 86 шт., сазан 1 шт., товстолоб 1 шт., лящ 3 шт. та заборонене знаряддя лову потрійний гачок (драч) 1шт.

Громадянин ОСОБА_9, який керував автомобілем ВАЗ 21213 від дачі будь-яких пояснень відмовився, згідно ст. 63 Конституції України.

01.12.2018 вилучена риба, як така, що піддається швидкому псуванню, передана на зберігання ФОП «ОСОБА_12».

Фіксація інших речових доказів, а саме: автомобіль ВАЗ 21213 та заборонене знаряддя промислу проведені шляхом фотографування, опису їх в протоколі огляду місця події від 30.11.2018.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2018 року: клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково; поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк, передбачений для подання клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна; накладено арешт на заборонені знаряддя промислу - 1 потрійний гачок (драч) та залишено для подальшого зберігання на території Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області; дозволено реалізацію ФОП «ОСОБА_12» риби виду - сом 86 шт., сазан 1 шт., товстолоб 1 шт., лящ 3 шт., вилучену під час огляду місця події; кошти від реалізації зазначено перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області 37317079192650 ДКСУ в м. Київ МФО 820172 РДПО 40108667.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні Міняйло С.С., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати її в частині відмови в накладенні арешту на майно, задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі, та накласти арешт в тому числі на автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_6, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_6, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5, був засобом вчинення кримінального правопорушення, а тому може бути предметом забезпечення цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів Міняйло С.С. та Вітер Л.В., які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити; думку володільця майна ОСОБА_9 та захисника Коваля О.Є., які заперечували проти задоволення апеляційних вимог та просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказані дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України, передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як вбачається з ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчогог СВ Черкаського РВП Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області Бак Є.Г. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018250270001442 від 01 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, слідчий суддя в повному обсязі дотримався вказаних вимог Закону та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання слідчого в повному обсязі, окрім накладення арешту на заборонені знаряддя промислу - 1 потрійний гачок (драч) та дозволу на реалізацію ФОП «ОСОБА_12» риби виду - сом 86 шт., сазан 1 шт., товстолоб 1 шт., лящ 3 шт., вилученої під час огляду місця події, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують необхідності накладення арешту на все вилучене майно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на заборонені знаряддя промислу - 1 потрійний гачок (драч) з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, та надав дозвіл на реалізацію риби виду - сом 86 шт., сазан 1 шт., товстолоб 1 шт., лящ 3 шт., оскільки існує висока вірогідність того, що вони можуть бути приховані, зіпсовані або знищені, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

В своєму клопотанні слідчий та прокурор в апеляційній скарзі вказують на необхідність накладення арешту на автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5, з метою забезпечення відшкодування спричиненої шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчому судді не надано переконливих доказів того, що автомобіль ВАЗ 21213 червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, з причіпом синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5, є знаряддям вчиненого злочину.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до вимог ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Однак в даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, підозра нікому не оголошена, а також не встановлено розмір завданих збитків.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2018 року винесена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування та постановлення нової ухвали про повне задоволення клопотання слідчого, як про те просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2018 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12018250270001442 від 01 грудня 2018 року за ч.1 ст. 249 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Міняйло С.С., - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :