Рішення № 78779688, 18.12.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3531/18

2/703/1999/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.,

секретаря судового засідання Покотиленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 119179 грн. 38 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «ТРАСТ», ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №R141/0071239 від 21.04.2016 в загальному розмірі 119179 грн. 38 коп.

Позивач зазначив, що 21.04.2016 уклав з відповідачем кредитний договір №R141/0071239, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 51520 грн. строком на 36 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік та 2,5% щомісячної комісії за супроводження кредиту. У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 27.07.2018 в нього перед банком утворилася заборгованість у розмірі 119179 грн. 38 коп., з них: 43861 грн. 54 коп. заборгованість за кредитом, 3001 грн. 26 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 27048 грн. 00 коп. заборгованості за комісією за супроводження кредиту та 45268 грн. 58 коп. заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути на його користь.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

За ухвалою суду від 18.12.2018 справа згідно вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України розглядається заочно за відсутності відповідача ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких підстав, з урахуванням вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, від якого надійшла відповідна заява про розгляд справи за її відсутності, що не перешкоджає вирішенню спору, та відповідача, на підставі наявних даних і доказів, та ухвалити заочне рішення, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правові норми із наведенням мотивів їх застосування.

Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

21.04.2016 р. між ПАТ Банк «Траст» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R141/0071239, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 51520 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12% на рік та 2,5% щомісячної комісії за користування кредитом.

Банк свої зобовязання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується копією меморіального ордеру № Loan-81908 від 21.04.2016 р. (а.с. 26).

Натомість відповідач припинила виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту, у звязку із чим, станом на 27.07.2018 року в неї виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить: 43861 грн. 54 коп. заборгованість за кредитом, 3001 грн. 26 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Разом з тим із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану комісію в сумі 24048 грн. 00 коп.

Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з положеннями частин першої, другої, пятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Судом встановлено, що позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача комісію за обслуговування кредиту, яка по своїй суті є платою за користування вказаним кредитом.

Відповідно до заяви відповідач отримав кредит на споживчі цілі (а.с.8).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.

За таких обставин суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 24048 грн. 00 коп., є нікчемним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, що порушення зобовязання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст.611ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 43861 грн. 54 коп. та процентам за користування кредитом в сумі 3001 грн. 26 коп., ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Відповідно до статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Пунктом 6.20 Умов відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для здійснення операцій з використанням платіжних карток та депозитного рахунку в ПАТ Банк «Траст», п. 15 Тарифів ПАТ Банк «Траст» передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від простроченої заборгованості.

Статтею 258 ЦПК України встановлена спеціальна позовна давність. Частиною другої цієї статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення пені.

Оскільки ПАТ Банк «Траст» звернувся до суду з позовом 02.10.2018 р. пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 02.10.2017 по 27.07.2018, що відповідно до розрахунку заборгованості становить суму - 39809 грн. 21 коп.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду № 310/11534/13-ц від 04.07.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення пені в розмірі 39809 грн. 21 коп.

З урахуванням викладених обставин суд вважає доведеним належними і допустимими доказами позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом - 43861 грн. 54 коп., процентами - 3001 грн. 26 коп., та пені - 39809 грн. 21 коп., і у задоволенні решти вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн..

На підставі наведеного, ст. ст. 11, 15, 16, 212, 257, 264, 267, 509, 525-526, 530, 599, 601, 610, 611, 615, 629-631, 634, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 9, 7, 13, 79-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» за договором №R141/0071239 від 21.04.2016 заборгованість за кредитом 43861 грн. 54 коп., простроченими відсотками 3001 грн. 26 коп., пенею в сумі 39809 грн. 21 коп., а також витрати по сплаті судового збору - 1762 грн. 00 коп, а всього стягнути суму 88434 грн. (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять чотири гривні) 01 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ», адреса для листування: АДРЕСА_1, місце реєстрації: вул. Болсуновська, буд. 8, МФО 300001. Банк одержувача: Національний банк України отримувач: ПАТ БАНК «ТРАСТ», код 35371070, рахунок: 32070117101026. реєстраційний номер облікової картки платника податків № 353710726555

Відповідач ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків №2486301966.

Головуючий: Л. А. Пасацька