Рішення № 78779258, 18.12.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/956/18

Номер провадження № 2/699/583/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого -судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засіданняТаран О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження взалі судовихзасідань Корсунь-Шевченківськогорайонного судуцивільну справуза позовомакціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 26792,89 грн. за кредитним договором б/н від 01.10.2013 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до вказаного кредитного договору (далі ОСОБА_2) відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27,60 %, розмір яких збільшено до 42% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із Памяткою клієнта,Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком ОСОБА_2, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав та надав відповідачу кредит.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку він добровільно не погашав, тому і подано даний позов до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, до суду поступило клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника позивача та підтриманням позовних вимог, відсутністю заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений вчасно, що підтверджується роздруківкою «Укрпошти» щодо вручення поштового відправлення, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 01.10.2013 року шляхом підписання відповідачем заяви, яка разом з Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на заяві (а.с.9).

З 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з тарифів, додані позивачем до позовної заяви (а.с.9-27).

Ухвалою суду від 08.10.2018 року позивачу було запропоновано надати Пам»ятку клієнта, яка є складовою частиною кредитного договору (а.с.44-45), на що надано відповідь, що Пам»ятка клієнта видається клієнту при оформленні кредитного договору та не зберігається в архіві Банку, всі істотні умови зазначені в кредитному договорі (а.с.48).

Відповідач не заперечував отримання ним Памятки клієнта, а всі істотні умови зазначені в Умовах та правилах надання банківських послуг та тарифах.

Судом достовірновстановлено,що самеці Умовита Правиланадання банківськихпослуг розумівпозичальник,підписуючи анкету-заяву проприєднання доУмов таПравил наданнябанківських послугу ПриватБанку. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у рішенні апеляційного суду Черкаської області від 20.02.2017 року у справі №712/2281/16-ц.

У судовому засіданні також встановлено, що відповідно до вказаного укладеного договору строк його дії 12 місяців з моменту підписання (п.1.1.7.11. Договору). Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно п.1.1.7.43. сторони визнають, що дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку/вкладу клієнта, відкритого у рамках договору або договору, що підпадає під дію, а також при закінченні використання послуг Банку, передбачених Договором. За наявності у клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій, дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.

До суду не надано документів, які б підтверджували припинення дії Договору та що відповідач звертався до позивача з цього питання.

Згідно даних наданого розрахунку заборгованості відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. в межах кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27,6%, які були збільшені до 32,40%, а потім до 42% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-8).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг відповідач дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача з наданням права банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання Договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. п.1.1.3.2.3. передбачено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на імя ОСОБА_1 вбачається, що банком приймалися рішення про встановлення кредитного ліміту, а саме 16.04.2014 року встановлено кредитний ліміт в сумі 300 грн, 26.01.2015 року збільшено кредитний ліміт до 2000 грн, 20.01.2016 року збільшено кредитний ліміт до 12000 грн (а.с.51).

Згідно довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 отримав кредитну картку №5168755335142044 зі строком дії по липень 2017 року та кредитну картку №5168742321289039 зі строком дії по листопад 2017 року (а.с.56).

Відповідач погодився на те, що позивач нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.1.1.3.2.4. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов»язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п.1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

П. 1.1.3.1.9 передбачено, що банк зобов»язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення до власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції смс-повідомлень.

В розділі 1.1.2.1. закріплені обов»язки клієнта, зокрема згідно п.1.1.2.1.5. обов»язком клієнта є одержувати виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками. Згідно п.1.1.2.1.6. у разі незгоди зі змінами Правил та/або ОСОБА_3 банку звернутися до банку для розірвання договору і погасити заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунка інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п»яти днів з моменту списання. П.1.1.5.26. передбачено, що неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє власника від виконання своїх зобов»язань за договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.5-8) вбачається, що на час отримання кредиту процентна ставка становила 27,60%, з 01.09.2014 року розмір процентної ставки збільшено до 32,40%, що становить 2,7% в місяць; з 01.04.2015 року розмір процентної ставки збільшено до 42%, що становить 3,5% в місяць.

На підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 своєчасно був повідомлений про зміну процентної ставки за карткою «Універсальна» відповідно до п.1.1.3.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг позивачем надано виписку про відправку смс-повідомлень відповідачу на його номер мобільного телефону про зміну процентної ставки, зокрема надіслано смс-повідомлення про те, що з 01.09.2014 року ставка за використання коштів становитиме 2,7% в місяць та надіслано смс-повідомлення про те, що з 01.04.2015 року ставка за використання коштів становитиме 3,5% в місяць, тобто до введення змін відповідач був повідомлений і протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, оскільки відповідачем не надано доказів про це, тому вважається, що клієнт приймає нові умови (а.с.63-64).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку клієнт зобовязаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороду банку.

Згідно п.1.1.2.1.9 Умов та правил надання банківських послуг власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Щодо нарахування пені п.2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов»язань на суму від 100 грн клієнт сплачує банку пеню.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.Вказаний розмір штрафу зазначений у тарифах.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Відповідач своєчасно не повертав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням наданих доказів, прийшов до висновку, що в порушення умов Договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобовязання не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобовязання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

На підставі п.2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт зобов'язаний звернутись до банку для розірвання Договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком.

Така заява відповідачем позивачу не надавалась, бо протилежного суду не надано.

У звязку із зазначеними порушеннями зобовязань за Договором, як вказує позивач, відповідач станом на 19.07.2018 року має заборгованість 26792,89 грн., яка складається з наступного:

- 2717,88 грн. - заборгованість за кредитом;

- 12343,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 9979,60 грн. - заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до умов Договору:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1252,04 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги, додано на а.с.5-8. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість і вказані дії суд оцінює, як визнання укладеного договору.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданого розрахунку вбачається, що розмір неустойки перевищує розмір збитків, але у відповідача відсутні інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобовязання і заборгованість за Договором не погашає.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобовязання за Договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Договору.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до норм ст. 257 ЦК України стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем не було заявлено про застосування позовної давності.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договором (п.п.1.1.7.31) передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог банку щодо повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів складає 50 років.

У постанові ВС України у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 року вказано про право сторін на збільшення строку позовної давності, яка викладається у письмовій формі договору і є обовязковою для сторін і суд повинен керуватися вказаними умовами договору.

Тобто, сторони самі визначили строк позовної давності для вимог за Договором, який складає 50 років і на день звернення позивача до суду не сплив.

Таким чином, на підставі наданих позивачем доказів, які є належні і допустимі таякими позивач довів свої вимоги, суд вважає, що позивач належним чином довів, що відповідач не виконав умови Договору, а тому позов підлягає до задоволення частково та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 25040,85 грн, яка складається: 2717,88 грн. - заборгованість за кредитом; 12343,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9979,60 грн. - заборгованість за пенею. Що стосується стягнення штрафів в розмірі 500,00 грн (фіксована частина) та 1252,04 грн (процентна складова), суд відмовляє, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1762 грн, ціна позову становить 26792,89 грн, судом позов задоволено частково та стягнуто 25040,85 грн, відсоток задоволених позовних вимог становить 93,5% (25040,85 грн*100%/26792,89 грн).

Тому суд, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати (сплачений судовий збір) пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 1647,47 грн (1762 грн*93,5%/100%).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ізОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,жителя тазареєстрованого вІНФОРМАЦІЯ_3(ОСОБА_3),буд.179Корсунь-Шевченківськогорайону Черкаськоїобласті,паспорт серіїТТ №034196виданий СвятошинськимРУ ГУМВС Українив м.Києві27.01.2001року,реєстраційний номероблікової карткиплатника податківНОМЕР_1, іншідані проособу судуне надані,на користьакціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 01.10.2013 року в сумі25040,85 грн, яка складається: 2717,88 грн - заборгованість за кредитом; 12343,37 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9979,60 грн - заборгованість за пенею, станом на 19.07.2018 року та судові витрати (судовий збір) в сумі 1647,47 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_4